Постанова № 12696601, 26.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-642/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Гром Л.М. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Беспалова О.О. та Грибан І.О., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Малай А.В., представника позивача Федорова Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Енергополіс»до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И ЛА :

Закрите акціонерне товариство «Енергополіс»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 10.07.2009 року № 0003272320/0, форми «В1», за яким ЗАТ «Енергополіс»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість на 616187 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Так, судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Чернігові у квітні 2009 року проводилась позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість закритого акціонерного товариства «Енергополіс».

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 01.07.2009 р. № 487/23/32481030 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованої за квітень 2009 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2006 по 31.03.2006, з 01.11.2006 по 31.12.2006, з 01.02.2007 по 31.03.2007, з 01.08.2007 по 31.08.2007 та з 01.11.2007 по 30.11.2007 (далі «Акт перевірки»).

За висновками відповідача виявлено порушення пп.7.4., 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.7.7 ст.7, п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, в результаті чого встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2009 року на суму 616187 грн. та рядок 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з ПДВ за квітень 2009 року на 211855 грн., фактичне значення рядка 26 становить 16984 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем надіслано податкове повідомлення-рішення від 10.07.2009 р. № 0003272320/0, форма «В1», за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 616187 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що п.п. 15.3.1. п.15.3. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Отже, зазначеною нормою передбачено правило, відповідно до якого 1095-ти денний строк застосовується виключно, якщо спеціальним податковим законом встановлена необхідність подання відповідних заяв на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або відшкодування.

П.п 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", на думку суду, не висуває вимог у вигляді подання заяви платником податків, який прийняв самостійне рішення про бюджетне відшкодування. Зазначене рішення відображається платником лише у податковій декларації.

Відтак, суд першої інстцанії помилково вважає, що посилання ДПІ у м. Чернігові на порушення строків, встановлених ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та про втрату права на віднесення від'ємного значення в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, є таким що суперечить нормам діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивач подав до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у м. Чернігові проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ЗАТ „Енергополіс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 616187 грн. за квітень 2009 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За результатами перевірки ДПІ у м. Чернігові прийняла податкове повідомлення -рішення від 10.07.2009 року №0003272320/0, яким зменшила бюджетне відшкодування на 616 187 грн. податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит -сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За визначенням п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, на відміну від податкового кредиту, законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

Аналіз п. 1.3 ст. 1, підпунктів 7.4.1 - 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" свідчить, що термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Так, п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", даючи визначення платника податку як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Отже, вимога п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування стосується платника, який згідно з цим Законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Факт надмірної фактичної сплати податку платником податку, за результатами звітного податкового періоду підлягає встановленню як юридичний факт, з яким Закон України „Про податок на додану вартість" пов'язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування у визначених цим Законом випадках.

Також колегія судідв вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який регулює правові відносини пов'язані з погашенням зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з усіх видів податків та зборів (обов'язкових платежів). Саме цей закон визначає поняття строків давності у податкових правовідносинах та порядок їх застосування. Так, п.п. 15.3.1. п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено: «Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування».

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає об'єкти, базу та ставки оподаткування податком на додану вартість, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, а також порядок формування податкового кредиту з ПДВ та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню). Так п.п. 7.5.1. встановлено: «Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);».

Право на бюджетне відшкодування нерозривно пов'язано із формуванням податкового кредиту.

Розрахунок за договором купівлі-продажу будівлі від 14.02.2006 року оформлений актом приймання-передачі простих векселів від 14.02.2006 року. Позивач самостійно долучив копію податкової накладної № 3 від 14.02.2006.

Норми Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відносно визначення строків давності повинні регламентуватися у правовідносинах пов'язаних із бюджетним відшкодуванням ПДВ саме з урахуванням положень Закону України „Про податок на додану вартість". Тому, відлік 1095 днів, періоду протягом якого платник податків має право заявити своє право на бюджетне відшкодування, розпочався 14.02.2006 року.

Отже, ЗАТ „Енергополіс", заявляючи своє право на бюджетне відшкодування в декларації за квітень 2009 року, втратило таке право в силу закону (закінчився строк заявления бюджетного відшкодування).

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що податкове повідомлення рішення від 10.07.2009 року № 0003272320/0, форми «В1», за яким ЗАТ «Енергополіс»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість на 616187 грн. відповідає вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові необхідно задовольнити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року слід скасувати, прийняти нову постанову, у звязку з порушенням судом 1-ої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові задовольнити. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:М.В Межевич

судді:О.О. Беспалов

І.О.Грибан