Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2531/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"25" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Костюк Л.О.;
суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;
при секретарі:Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»про зобовязання допустити працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва до проведення планової виїзної документальної перевірки, -
ВСТАНОВИВ:
В березні 2009 року позивач - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»про зобовязання вчинити дії, в якій просила:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»допустити працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва до проведення планової виїзної документальної перевірки TOB «Шиндлер», код ЄДРПОУ 32852667 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (а.с. 3-6).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року позов задоволено, а саме: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»допустити працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва до проведення планової виїзної документальної перевірки TOB «Шиндлер», код ЄДРПОУ 32852667, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (а.с. 98-104).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»подав заяву про апеляційне оскарження (а.с. 108) та - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2009 року у справі № 2а-2531/09/2670 та прийняти нову постанову суду, якою в адміністративному позові Державної податкової інспекції у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»про зобов'язання допустити до проведення планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відмовити, мотивуючи тим, що при винесенні постанови, суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи; в постанові міститься невідповідність висновків суду обставинам справи; під час розгляду справи не було доведено обставин, які суд першої інстанції вважав доведеними; при винесенні постанови судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права (а.с. 111-117).
Крім того, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»подав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких просив:
- скасувати постанову Окружного адміністративного суду № 2а-2531/09/2670 від 25.11.2009 р., якою задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві до TOB «Шиндлер»про зобов'язання допустити працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва до проведення планової виїзної документальної перевірки TOB «Шиндлер»(код ЄДРПОУ 32852667) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства;
- закрити провадження у справі № 22-а-849/10 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві до TOB «Шиндлер»про зобов'язання допустити працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва до проведення планової виїзної документальної перевірки TOB «Шиндлер».
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено право органів державної податкової служби при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських-документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії відповідача щодо недопущення 17.06.2008 року посадових осіб ДПІ у Печерському районі міста Києва до проведення перевірки є протиправними та такими, що порушують права позивача.
В результаті чого, Окружний адміністративний суд м. Києва позов задовольнив, тим самим зобовязав Товариство з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»допустити працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва до проведення планової виїзної документальної перевірки TOB «Шиндлер», код ЄДРПОУ 32852667, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
П. п. 3, 4 ст. 10 даного Закону передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, проведення планової виїзної документальної перевірки відповідача щодо дотримання податкового та валютного законодавства внесено до плану-графіку перевірок ДПІ у Печерському районі міста Києва на 2 квартал 2008 року.
15.04.2008 року позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення № 143/23-06 про проведення у період з 24.04.08 р. по 29.05.08 р. планової документальної виїзної перевірки.
Проте, розпочати перевірку у визначений податковим органом період, виявилося неможливим у зв'язку з відмовою платника податків від її проведення, з підстав перебування директора товариства у щорічній відпустці та у відрядженні.
В зв'язку з чим, терміни проведення планової виїзної перевірки було перенесено.
17.06.08 року начальником ДПІ у Печерському районі міста Києва видано направлення на проведення планової виїзної перевірки відповідача у період з 17.06.08 р. по 14.07.08 року № 501/23-11.
Проте, 17.06.08 р. розпочати проведення ДПІ у Печерському районі міста Києва перевірки відповідача виявилося не можливим у зв'язку з відмовою посадових осіб відповідача від її проведення, про що перевіряючими складено акт № 321/23-11/32852667 від 17.06.08 р.
Крім того, слід відмітити, що відповідно до абз. 3 п. 1.17 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджених Наказом ДПА України від 27.05.2008 р., № 355, які діяли на час видання податковим органом, повторного направлення на проведення перевірки № 501/23-11 від 17.06.08 р. та повторного виходу перевіряючих на адресу відповідача для початку її проведення, при здійсненні планової виїзної перевірки після визначених у плані-графіку термінів її проведення, повідомлення платнику податків повторно не надсилається та виписується нове направлення на перевірку із зазначенням нової дати початку та закінчення її проведення з дотриманням тривалості її проведення, визначеної відповідно до плану-графіка.
Таким чином, станом на 17.06.2008 року (дата проведення планової виїзної перевірки, повторно визначена податковим органом) у відповідача не було підстав вважати дії податкового органу щодо видачі іншого направлення на проведення планової виїзної перевірки без попереднього направлення відповідачу повідомлення про її проведення, не правомірними.
Враховуючи викладене та виходячи з системного аналізу норм права, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо повідомлення платника податків про проведення планової виїзної перевірки, а тому відповідачем, безпідставно не допущено перевіряючих до проведення перевірки 17.06.08 року з підстав неналежного повідомлення платника податків.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 01 грудня 2010 року.
Головуючий суддяЛ.О. Костюк
Судді:О.О. Шостак
Н.М. Троян
Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 30.11.10.
Судове рішення № 12696507, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.11.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2531/09/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: