Рішення № 12609846, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/41823.11.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка-А»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Мироненко К.О. (довіреність від 13.10.2010р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 23 листопада 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка-А»(відповідач) заборгованості в сумі 94335,41 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 822-07 від 22 листопада 2007 року, зокрема, не сплачував відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання забезпечив частково. Про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 25.10.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 09.11.2010р. Ухвалою від 09.11.2010р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 23.11.2010р.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2007 року між Акціонерним товариством «Банк «Національні інвестиції», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції», що підтверджується положеннями розділу 1 статуту позивача (копія статуту в справі) (надалі –Банк або Кредитор) та відповідачем (далі по тексту –Позичальник або Боржник) (разом - сторони), був укладений кредитний договір № 822-07 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Кредитний договір або Договір), згідно з положень п. 2.1 якого Банк зобов’язується надати Позичальникові кредит у сумі 74 800,00 доларів США (надалі - Кредит) нас строк з 22.11.20077р. по 22.11.2010р. включно, на умовах, встановлених Договором. Позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором належним чином і, на підставі заяви Позичальника від 23.11.2007р. (копія заяви в справі), перерахував останньому кредитні кошти в розмірі 74800,00 доларів США, що підтверджується банківською випискою (копія виписки в справі).

Відсотки нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. Нарахування Банком відсотків здійснюється на дату сплати відсотків за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з дня перерахування першого траншу до дня повного погашення заборгованості за кредитом (п. 3.3 Договору).

Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку нараховані відсотки щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані відсотки (п. 3.5 Кредитного договору).

Позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом (п. 4.2.3 Договору).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що останній, починаючи з 01.05.2009р. постійно порушує свої зобов'язання за Кредитним договором, зокрема, не сплачує відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед Банком по сплаті відсотків за користування кредитом, яка станом на 19.10.2010р. становить 18256,53 доларів США (розрахунок заборгованості Позичальника по сплаті відсотків за користування кредитом міститься в матеріалах справи).

Внаслідок неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань за Договором, Банк, 03.09.2009р. направив на адресу відповідача вимогу про сплату боргу (копія вимоги в справі). Факт надсилання відповідної вимоги позивачем та отримання її відповідачем 11.09.2009р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в матеріалах справи).

На відповідну претензію відповідач відреагував та в своєму гарантійному листі від 26.10.2009р. повідомив Банк, що Позичальник не спроможний вчасно і в повному обсязі виконувати свої кредитні зобов’язання (копія гарантійного листа в справі).

Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та відсотків за користування кредитом у випадку, в тому числі, несвоєчасної сплати відсотків (п. 4.3.3. Договору).

Пунктом 4.2.7. Кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом, Позичальник зобов’язаний достроково повернути кредит, нараховані відсотки за користування кредитом, сплатити штрафні санкції та відшкодувати завдану шкоду.

Зі змісту вимоги про сплату боргу від 03.09.2009р. вбачається, що Банк вимагав від Позичальника сплатити заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом та достроково повернути кредитні кошти у триденний строк.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором на рахунок Банку не надійшла.

Враховуючи викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про дострокове стягнення заборгованості за Кредитним договором по кредиту у сумі –74800,00 доларів США, а також заборгованості по процентах за користування кредитом, яка станом на 19.10.2010р. становить: 18256,53 доларів США –є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату кредиту та/або відсотків за користування кредитом Банк має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача за порушення Позичальником зобов’язання за Договором щодо прострочення сплати відсотків за користування кредитом, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом на загальну суму 1277,55 доларів США.

Пунктом 19 Інфрмаційного листа «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № 01-08/369) від 01.07.2010р. чітко зазначано, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 94334,08 доларів США з них основного боргу – 74800,00 доларів США, процентів за користування кредитом - 18256,53 доларів США, а також пені - 1277,55 доларів США.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог, з яких 943,34 доларів США - державного мита та 235,98 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка-А»(ідентифікаційний код: 23732214, адреса: 04070, м. Київ, Подільський район, вул. Братська, будинок, 3) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції»(ідентифікаційний код: 20017340, адреса: 01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Володимирська, будинок, 54, к/р 32006190701 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області) грошові кошти: основного боргу –74800,00 доларів США (сімдесят чотири тисячі вісімсот доларів 00 центів), процентів за користування кредитом - 18256,53 доларів США (вісімнадцять тисяч двісті п’ятдесят шість доларів 53 центи), пені - 1277,55 доларів США (одна тисяча двісті сімдесят сім доларів 55 центів) та судові витрати: державного мита –943,34 доларів США (дев’ятсот сорок три долари 34 центи) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 235,98 грн. (двісті тридцять п’ять гривень 98 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 29.11.2010р.