Рішення № 12609380, 03.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.10р.Справа № 35/351-10 За позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський

металургійний комбінат

ім. Ілліча", м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Енергопром", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 22 454,28 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Ушева М.І., представник, дов. № 09/2646 від 22.07.2010р.

Від відповідача: Матвєєва М.О., представник, дов. б/н від 26.11.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача пеню за прострочку поставки продукції – 22454,28 грн, посилаючись на порушення Відповідачем зобов`язань за договором №4693 від 30.12.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне. Дійсно, ним були порушені умови укладеного із Позивачем договору та продукція поставлена на 49 днів пізніше встановленого терміну, але від обставин, які не залежали від нього самого, оскільки виробником замовленої продукції є ЗАТ «Кросна –Мотор»(Росія, м. Москва), яке затримало поставку йому продукції із посиланням на настання надзвичайних обставин (аномально високі температури повітря та масштабні лісові пожежі, що призвели до критичного задимлення атмосфери м. Москви, сприяли скороченню та припиненню робіт у виробничих приміщеннях підприємства). Пунктом 7.1. договору встановлено, що жодна із сторін не несе відповідальності за невиконання будь –яких своїх обов`язків, якщо невиконання є наслідком таких обставин, як паводок, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха. Крім того, звернув увагу суду на те, що нарахована пеня є значною сумою і становить більш ніж 15 % від загальної вартості поставленої продукції, при цьому невчасна поставка її не призвела до збитків Позивача.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в позові відмовити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" –покупець (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергопром" –продавець (надалі відповідач) було укладено договір №4693 від 30.12.2009р. строком дії з дня здійснення передоплати до 01 квітня 2011р. Доказів розірвання договору суду не надано.

Відповідно до умов договору Позивач здійснив Відповідачу передоплату за продукцію (електродвигуни Д806 22Вт) у розмірі 50% її вартості в сумі 73380,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 14071 від 23.04.2010р.

Пунктом 5.1 договору Сторони узгодили, що поставка товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту отримання 50% передоплати.

Відповідач свої зобов`язання за договором вчасно не виконав, та поставив Позивачу продукцію лише 08.09.2010р. згідно видаткової накладної № РН-0000054 від 08.09.2010р., а Позивач отримав продукцію (електродвигуни 2 шт) 15.09.2010р., що підтверджується приходним ордером № 1447 від 15.09.2010р.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законо-давства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 8.4 договору в разі порушення Відповідачем п.5.1. договору він сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,3% від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення платежу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено поняття неустойки та її видів, відповідно до якої штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або не належно виконаного зобов`язання, а пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідач, враховуючи дату сплати авансу за продукцію (23.04.2010р.), на виконання умов договору повинен був здійснити поставку продукції до 22.07.2010р. (90 днів), але фактично здійснив поставку 08.09.2010р., тобто прострочив поставку на 48 днів.. Позивач просить стягнути штраф з 25.07. по 15.09.2010р. З огляду на його вимоги та дату фактичної поставки товару 08.09.2010р. штраф підлягає стягненню за період прострочення з 25.07. по 08.09.2010р.(45 днів) - 19812,50 грн

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Зважаючи на те, що відповідач виконав свої зобов’язання щодо поставки продукції, хоч і не вчасно; а також на те, що на невчасне його виконання вплинули обставин, які від нього не залежали (критичне задимлення м. Москви внаслідок масштабних лісових пожеж), суд вважає, що наявні підстави для зменшення штрафу на 50%. Отже, штраф підлягає стягненню в сумі 9906,25 грн.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для нарахування штрафу судом відхиляються, оскільки ним не надані належні докази наявності форс-мажорних обставин, які були б у причинному зв’язку з порушенням умов договору.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі штрафу – 9906,25 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 233 Господарського кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергопром" – 50036, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Упита, 55А, код ЄДРПОУ 35459191 (п/р не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" –87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченко, 1, код ЄДРПОУ 00191129 (п/р не відомі) штраф – 9906, 25 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот шість грн 25 коп), витрати по сплаті державного мита – 198,13 грн (сто дев`яносто вісім грн 13 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –208,15 грн (двісті вісім грн 15 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Повне рішення складено 02.12.2010р.