Ухвала суду № 125436510, 20.02.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/1102/25

ун. № 759/3687/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_9 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене першим заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2023 року за № 12023010000000073 , за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді із клопотанням, яке погодженепершим заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2023 року за № 12023010000000073, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Дане клопотання слідчий мотивує тим, що СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2023 року за № 12023010000000073, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022, збройні сили російської федерації разом з іншими підрозділами та військовими формуваннями рф, здійснили повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Згідно абз. 2 п. 2 ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вбачається, що у разі проведення на окупованій території бойових дій в`їзд громадян України на тимчасово окуповану територію, у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю, обмежується на період проведення бойових дій.

Крім того, ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що в`їзд та виїзд з тимчасово окупованих територій України здійснюється виключно через контрольні пункти в`їзду-виїзду, на яких здійснюється тимчасовий прикордонний контроль, а у разі виїзду з тимчасово окупованої території України через лінію зіткнення - через гуманітарні коридори, організовані представниками державних органів, а також будь-яким іншим доступним для них способом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» вбачається, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у ст. 2 цього Закону.

Так, ОСОБА_4 , будучи фізичною особою-підприємцем, перебуваючи у трудових відносинах на підставі договорів із найманими працівниками, які сприяють йому у здійсненні підприємницької діяльності, вчиняючи щодо них організаційно-розпорядчі повноваження (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо), тобто являючись в силу ст. 18 КК України службовою особою, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими невстановленими слідством особами, організували незаконне переправлення осіб через державний кордон України та здійснювали керівництво такими діями за наступних обставин.

Таким чином, у ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з 31 липня 2023 по 25 вересня 2024 року (до моменту викриття правоохоронним органами) (більш точний час не встановлено) виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України з корисливих мотивів.

Після цієї домовленості ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою реалізації спільного злочинного умислу почали діяти узгоджено, за попередньою змовою між собою, при цьому дії кожного з них охоплювалися умислом кожного іншого члена групи.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , будучи фізичною особою-підприємцем та здійснюючи діяльність у сфері надання транспортних послуг та перевезення пасажирів, у порушення вимог Порядку в`їзду осіб на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, встановлених у ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» п.п.8,19 «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021, спільно з ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами, організували перевезення громадян України поза межами контрольних пунктів в`їзду-виїзду, на яких здійснюється прикордонний контроль.

З цією метою останні в соціальній мережі «Інстаграм», розмістили оголошення щодо пасажирських перевезень Донецьк-Київ-Донецьк, а у месенджері «Телеграм» створили закриту групу під назвою «Шереметьєво», де розміщували оголошення про здійснення пасажирських перевезень із м. Києва до м. Донецька, який із 2014 року є тимчасово окупованою територією України та у зворотному напрямку.

Так, упродовж 2023-2024 років автобусами, які використовує ОСОБА_4 , останній спільно з ОСОБА_5 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи прямий умисел та корисливий мотив, достовірно знаючи, про те, що у разі проведення на окупованій території бойових дій в`їзд громадян України на тимчасово окуповану територію, у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю, обмежується на період проведення бойових дій, організували регулярний рух по маршруту Київ-Донецьк, із відправкою автобусів від станції метро «Житомирська» та Південного залізничного вокзалу у м. Києві. При цьому, з метою уникнення перетину кордону України у визначених пунктах пропуску на тимчасово окуповану територію Донецької області останні організували маршрут руху автобусів через Республіку Польща та Республіку Білорусь. Надалі, всі пасажири автобусів перетинали кордон через офіційні пункти пропуску із території Республіки Польща до території Республіки Білорусь, звідки, користуючись авіасполученням «Мінськ-Москва», прибували до м. Москва, де на них чекав завчасно підготовлений автобус для подальшого доставлення у м. Донецьк чи інших населених пунктів на тимчасово окупованій території Донецької області, по ходу руху автобуса. При цьому, транспортні засоби, у яких здійснювалось перевезення пасажирів, що виїхали з підконтрольної Уряду України території до м. Донецька через територію російської федерації здійснювалось іншими автобусами. Таким самим маршрутом і у аналогічний спосіб відбувалось незаконне перевезення пасажирів у зворотному напрямку.

Оплата за надання послуг із переправлення у вищеописаний спосіб громадян України на тимчасово окуповані території Донецької області, поза межами офіційних пунктів пропуску, здійснювалась у готівковій формі відразу при посадці до автобусів у м. Києві, або ж у м. Донецьк (якщо переправлення осіб здійснювалось із тимчасово окупованих територій до підконтрольної Уряду України території) або у безготівковій формі на банківські картки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановленої слідством особи. Вартість послуги перевезення становила 350 євро. При цьому, за отримання безготівкових коштів від пасажирів відповідала ОСОБА_5 .

Крім цього, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з 31 липня 2023 по 25 вересня 2024 року (до моменту викриття правоохоронним органами) (більш точний час не встановлено) виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України з корисливих мотивів.

Після цієї домовленості ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою реалізації спільного злочинного умислу почали діяти узгоджено, за попередньою змовою між собою, при цьому дії кожного з них охоплювалися умислом кожного іншого члена групи.

Так, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , будучи фізичною особою-підприємцем та здійснюючи діяльність у сфері надання транспортних послуг та перевезення пасажирів, у порушення вимог Порядку в`їзду осіб на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, встановлених у ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» п.п.8,19 «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021, спільно з ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами, організували перевезення громадян України поза межами контрольних пунктів в`їзду-виїзду, на яких здійснюється прикордонний контроль.

З цією метою останні в соціальній мережі «Інстаграм», розмістили оголошення щодо пасажирських перевезень Донецьк-Київ-Донецьк, а у месенджері «Телеграм» створили закриту групу під назвою «Шереметьєво», де розміщували оголошення про здійснення пасажирських перевезень із м. Києва до м. Донецька, який із 2014 року є тимчасово окупованою територією України та у зворотному напрямку. При цьому, ОСОБА_5 здійснювала прийом дзвінків, обробку повідомлень в групі месенджеру «Телеграм», прийняття дзвінків від пасажирів, здійснення запису, бронювання, надання сприяння пасажирам, шляхом надання порад, вказівок, а також особистий пошук пасажирів з метою їх подальшого переправлення на тимчасово окуповані території України з корисливих мотивів (отримання якомога більшого незаконного прибутку).

Так, упродовж 2023-2024 років автобусами, які використовує ОСОБА_4 , останній спільно з ОСОБА_5 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи прямий умисел та корисливий мотив, достовірно знаючи, про те, що у разі проведення на окупованій території бойових дій в`їзд громадян України на тимчасово окуповану територію, у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю, обмежується на період проведення бойових дій, організували регулярний рух по маршруту Київ-Донецьк, із відправкою автобусів від станції метро «Житомирська» та Південного залізничного вокзалу у м. Києві. При цьому, з метою уникнення перетину кордону України у визначених пунктах пропуску на тимчасово окуповану територію Донецької області останні організували маршрут руху автобусів через Республіку Польща та Республіку Білорусь. Надалі, всі пасажири автобусів перетинали кордон через офіційні пункти пропуску із території Республіки Польща до території Республіки Білорусь, звідки, користуючись авіасполученням «Мінськ-Москва», прибували до м. Москва, де на них чекав завчасно підготовлений автобус для подальшого доставлення у м. Донецьк чи інших населених пунктів на тимчасово окупованій території Донецької області, по ходу руху автобуса. При цьому, транспортні засоби, у яких здійснювалось перевезення пасажирів, що виїхали з підконтрольної Уряду України території до м. Донецька через територію російської федерації здійснювалось іншими автобусами. Таким самим маршрутом і у аналогічний спосіб відбувалось незаконне перевезення пасажирів у зворотному напрямку.

Оплата за надання послуг із переправлення у вищеописаний спосіб громадян України на тимчасово окуповані території Донецької області, поза межами офіційних пунктів пропуску, здійснювалась у готівковій формі відразу при посадці до автобусів у м. Києві, або ж у м. Донецьк (якщо переправлення осіб здійснювалось із тимчасово окупованих територій до підконтрольної Уряду України території) або у безготівковій формі на банківські картки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановленої слідством особи. Вартість послуги перевезення становила 350 євро. При цьому, за отримання безготівкових коштів від пасажирів відповідала ОСОБА_5 .

Крім цього, у ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами з березня 2023 року по 25 вересня 2024 року (до моменту викриття правоохоронним органами) (більш точний час не встановлено) виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України з корисливих мотивів.

Після цієї домовленості ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою реалізації спільного злочинного умислу почали діяти узгоджено, за попередньою змовою між собою, при цьому дії кожного з них охоплювалися умислом кожного іншого члена групи.

Так, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , будучи фізичною особою-підприємцем та здійснюючи діяльність у сфері надання транспортних послуг та перевезення пасажирів, у порушення вимог Порядку в`їзду осіб на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, встановлених у ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» п.п.8,19 «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» № 1455 від 29.12.2021, спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами, організували перевезення громадян України поза межами контрольних пунктів в`їзду-виїзду, на яких здійснюється прикордонний контроль.

З цією метою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в соціальній мережі «Інстаграм», розмістили оголошення щодо пасажирських перевезень Донецьк-Київ-Донецьк, а у месенджері «Телеграм» створили закриту групу під назвою «Шереметьєво», де розміщували оголошення про здійснення пасажирських перевезень із м. Києва до м. Донецька, який із 2014 року є тимчасово окупованою територією України та у зворотному напрямку. При цьому, ОСОБА_6 , за вказівками ОСОБА_4 , здійснювала дзвінки пасажирам, бронювання, отримувала від пасажирів готівкові кошти як оплату за послуги, надання сприяння пасажирам, шляхом надання порад вказівок, з метою їх подальшого з переправлення на тимчасово окуповані території України з корисливих мотивів, а також здійснювала функцію водія.

Так, упродовж 2023-2024 років автобусами, які використовує ОСОБА_4 , останній спільно з ОСОБА_5 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи прямий умисел та корисливий мотив, достовірно знаючи, про те, що у разі проведення на окупованій території бойових дій в`їзд громадян України на тимчасово окуповану територію, у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю, обмежується на період проведення бойових дій, організували регулярний рух по маршруту Київ-Донецьк, із відправкою автобусів від станції метро «Житомирська» та Південного залізничного вокзалу у м. Києві. 3 метою уникнення перетину кордону України у визначених пунктах пропуску на тимчасово окуповану територію Донецької області останні організували маршрут руху автобусів через Республіку Польща та Республіку Білорусь. При цьому, ОСОБА_6 , на Південному залізничному вокзалі у м. Києві, відповідно до раніше заброньованих місць, здійснювала посадку пасажирів у транспортний засіб на якому здійснювалося перевезення. У подальшому, виконуючи роль водія вказаного транспортного засобу, ОСОБА_6 доставляла пасажирів до кордону, де надалі, всі пасажири автобусу перетинали кордон через офіційні пункти пропуску із території Республіки Польща до території Республіки Білорусь, звідки, користуючись авіасполученням «Мінськ - Москва», прибували до м. Москва, де на них чекав завчасно підготовлений автобус для подальшого доставлення у м. Донецьк чи інших населених пунктів на тимчасово окупованій території Донецької області, по ходу руху автобуса. При цьому, транспортні засоби, у яких здійснювалось перевезення пасажирів, що виїхали з підконтрольної Уряду України території до м. Донецька через територію російської федерації здійснювалось іншими автобусами. Таким самим маршрутом і у аналогічний спосіб відбувалось незаконне перевезення пасажирів у зворотному напрямку.

Оплату за надання послуг із переправлення у вищеописаний спосіб громадян України на тимчасово окуповані території Донецької області, поза межами офіційних пунктів пропуску, пасажири здійснювали безпосередньо ОСОБА_6 у готівковій формі відразу при посадці до автобусу у м. Києві. Вартість послуги перевезення становила 350 євро.

ОСОБА_4 25 вересня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

ОСОБА_5 3 жовтня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

21 листопада 2024 року постановою прокурора строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було продовжено до 3 місяців, тобто до 25 грудня 2024 року.

ОСОБА_6 22 листопада 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року строк досудового розслідування було продовжено до 5 місяців, тобто до 25 лютого 2025 року.

Під час досудового розслідування виконано велику кількість слідчих та процесуальних дій, проте, на даний час завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих (процесуальних) дій, зокрема: отримати розсекречені матеріали результатів негласних слідчих (розшукових) дій (клопотання, ухвали, протоколи); допитати в якості підозрюваного ОСОБА_4 ; допитати в якості підозрюваної ОСОБА_5 ; допитати в якості підозрюваної ОСОБА_6 ; відповідно до ухвал слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року провести тимчасові доступи до речей та документів, які перебувають у володінні: АТ КБ «Приват Банк», код ЄДРПОУ №14360570, юридична адреса: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д; АТ «Універсал банк» код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок, 54/19; АТ «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ №14282829, юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; АТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ №00032129, юридична адреса: місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок, 12г. Крім цього, проаналізувати вказану інформацію: провести інші слідчі (розшукових) та процесуальні дії, у яких виникне необхідність під час досудового розслідування, виконати вимоги ст. ст. 253, 290, 291 КПК України. Відтак, просить продовжити строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 6 місяців, тобто до 25 березня 2025 року.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, та просив задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , думку яких підтримали підозрювані ОСОБА_4 , ОСОБА_6 не заперечували щодо задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_8 , думку якого підтримала підозрювана ОСОБА_5 , заперечував щодо задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Зазначив, що відповідно до ст. 28 КПК України передбачає як найшвидшу передачу справи до суду, щоб особа постала перед судом у найкоротший термін, це право має його підзахисна. Прокурором не обґрунтована необхідність продовження строку досудового розслідування та не зазначено в чому є особлива складність вказаного кримінального провадження, яка завадила у встановлений законодавством строк закінчити досудове розслідування. Слідство фактично не здійснювалося протягом майже всього строку досудового розслідування, з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_5 можливо було допитати вже неодноразово, чому цього не було зроблено прокурор не зазначив. Інші слідчі (процесуальні) дії, на які посилається прокурор у клопотанні, також можливо було провести в межах строку досудового розслідування, чого зроблено не було. Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку сторін, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 4 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 вказаного Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

У відповідності до ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2023 року за № 12023010000000073, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

ОСОБА_4 25 вересня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

ОСОБА_5 3 жовтня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

15 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

21 листопада 2024 року постановою прокурора строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було продовжено до 3 місяців, тобто до 25 грудня 2024 року.

ОСОБА_6 22 листопада 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року строк досудового розслідування було продовжено до 5 місяців, тобто до 25 лютого 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з положеннями ч. 2 та 3 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить: дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене, зокрема, протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до п. 2 та 3 ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати : шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Положеннями ч. 3 ст. 294 КПК України передбачено, що якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.

На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, слідчим у клопотанні зазначено перелік процесуальних та слідчих дій, які необхідно провести в ході досудового розслідування, а відтак, в даному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, провести згадані слідчі та процесуальні дії у передбачений законом строк не видається за можливе з об`єктивних причин, слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та наявність підстав для задоволення такого клопотання.

Керуючись ст. 219, 294, 2951, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене першим заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2023 року за № 12023010000000073, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023010000000073 від 31.07.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України до шести місяців, тобто до 25 березня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 24 лютого 2025 року о 13 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1