Рішення № 12525800, 11.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2010 р. Справа № 19/166-10/7

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім», м. Київ,

до                    Закритого акціонерного товариства «Українська Енергетична Спілка», м. Вишгород, Київська область,

про                    стягнення 100000,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Синиця Я.Л. –представник за довіреністю №353-ЮУ/10 від 11.01.2010року;

від відповідача: не з’явились;

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий Дім»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 04.08.2010року (вх. №4063 від 06.09.2010року) до Закритого акціонерного товариства «Українська Енергетична Спілка»(далі - відповідач) про стягнення 100000,00грн. заборгованості за кредитом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення Закритим акціонерним товариством «Українська Енергетична Спілка»зобов’язань за кредитним договором №27/2003-К від 04.03.2003року, зокрема, щодо повернення взятих у кредит коштів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2010року (суддя КарпечкінТ.П.) було порушено провадження у справі №19/166-10 та призначено її розгляд на 20.09.2010року.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 20.09.2010року представників відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, розгляд справи було відкладено на 30.09.2010року.

Розпорядженням виконуючого обов’язки Голови господарського суду Київської області від 28.09.2010року справа №19/166-10 була передана на розгляд судді Антоновій В.М., у зв’язку з закінченням строку повноважень судді господарського суду Київської області Карпечкіна Т.П.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2010року справу №19/166-10 прийнято до свого провадження суддею Антоновою В.М., присвоєно їй №19/166-10/7 та призначено розгляд справи на 30.09.2010року.

Враховуючи неявку у судове засідання 30.09.2010року представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 21.10.2010року.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 21.10.2010року представників відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, розгляд справи відкладався на 11.11.2010року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2010року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 11.11.2010року представники відповідача у справі не з’явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Господарським судом у судовому засіданні 11.11.2010року на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

04.03.2003року між Акціонерним банком «Кліринговий Дім»(банк за договором, позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством «Українська Енергетична Спілка»(позичальник за договором, відповідач у справі) був укладений кредитний договір №27/2003-К (далі –договір).

Відповідно до п. 2.1. договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 5500000,00грн. для купівлі цілісного виробничого комплексу ВАТ «Орільський цукровий завод»(м. Харків) та витрат пов’язаних з утилізацією устаткування, виробничих запасів та транспортних засобів даного об’єкту. Надання кредитних коштів в межах кредитної лінії носить відкличний характер, в залежності від можливостей банку і у разі настання випадків передбачених п. 4.3.3. цього договору. Кредитні кошти надаються одним або кількома траншами. Термін погашення заборгованості за отриманими траншами 05.09.2003року.

Згідно п. 3.1. договору банк здійснює надання траншів позичальнику згідно письмовим заявками, які підписуються уповноваженими представниками позичальника і повинні містити наступну інформацію: сума траншу, що підлягає наданню, дата надання, реквізити, за якими перераховується транш.

Як визначено п. 3.2. договору, плата за кредит встановлюється у розмірі 28 відсотків річних.

Виконання позичальником зобов’язань за цим договором забезпечується заставою нафтопродуктів, що належать ЗАТ «Українська Енергетична Спілка»згідно договору застави товарів в обігу №2/2003-01К, який має бути укладений в строк до 14.03.2003року включно. Кредит, наданий кредитором, забезпечується всім належним позичальником майном, коштами, що належать йому на праві власності, знаходяться у нього на балансі і на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України (п. 3.9. договору).

Сторонами (п. 4.2.2. договору) погоджено, що позичальник зобов’язується використати кредитну лінію за цільовим призначенням і погасити заборгованість перед банком 05 вересня 2003року шляхом перерахування на позичковий рахунок згідно реквізитів.

У відповідності до п. 7.1. договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань, включаючи зобов’язання щодо сплати штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених цим договором.

Протягом дії договору, між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до кредитного договору №27/2003-К від 04.03.2003року, відповідно до яких сторонами, зокрема, продовжувався термін дії кредитної лінії, а також змінювався розмір відсотків за користування кредитними коштами (23% річних –додаткова угода №1 від 11.06.2003року).

Відповідно до останньої додаткової угоди №44 до кредитного договору, сторонами погоджено, що банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом 4163867,59грн., кредитні кошти надаються одним або кількома траншами, термін погашення заборгованості за отриманими траншами 26 вересня 2006року. Ця додаткова угода вступає в дію з 28 серпня 2006року.

На виконання умов кредитного договору, банком (позивачем у справі) надано позичальнику кредитну лінію, окремими траншами, на загальну суму 8350967,59грн., а саме: 04.03.2003року –5500000,00грн., 01.09.2003року –1600000,00грн., 29.06.2006року –1250967,59грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копією акту б/н від 26.09.2006року звірки заборгованості за кредитним договором, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб та копіями банківських виписок з особового рахунку відповідача.

Факт надання банком кредиту відповідачу підтверджується також рішенням господарського суду Київської області від 03.06.2009року у справі №13/114-09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім»до Закритого акціонерного товариства «Українська Енергетична Спілка»про стягнення 250000,00грн.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, передбачені вищенаведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність –це обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в іншому рішенні господарського суду, є суб’єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що сторонами у справі №13/114-09 є ті ж самі юридичні особи, що і у справі, яка розглядається, господарський суд Київської області бере до уваги факти, що були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 03.06.2009року у справі №13/114-09 і які мають значення при вирішення спору у даній справі.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за кредитним договором свідчить також і відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов договору.

Однак, свої обов’язки за кредитним договором в частині сплати кредиту та процентів за користування кредитом, відповідач належним чином не виконав, сплативши лише 6858322,58грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 1492645,01грн.

Факт часткового повернення відповідачем кредиту за договором підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку відповідача за періоди з 31.03.2003року по 31.12.2008року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 100000,00грн. заборгованості по сплаті кредиту згідно кредитного договору.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Господарський суд зазначає, що кредитний договір є двостороннім, так як права та обов’язки в договорі мають обидві сторони договору, при цьому, кредитний договір є оплатним. На практиці оплата за договором кредиту встановлюється двома паралельними способами: комісійна винагорода за отримання кредиту, яка розраховується у відсотках від суми кредиту та сплачується під час отримання кредиту; проценти за користування кредитом, які нараховуються за кожен день користування кредитними коштами.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено отримання кредитних коштів. Доказів повернення кредиту в повному обсязі у відповідності до п. 4.2.2. договору та додаткових угод до кредитного договору відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача частини заборгованості за кредитом у розмірі 100000,00грн., є правомірною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, у сумі 100000,00грн.

Судові витрати відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства Українська Енергетична Спілка»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шкільна, буд. 4, код ЄДРПОУ 30845600) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий Дім»(04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 5 А, код ЄДРПОУ 21665382) 100 000 (сто тисяч )грн. 00 коп. боргу та судові витрати: 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В. М.

Рішення підписане 15.11.2010року