Рішення № 12455131, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/43216.11.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім» До           1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський льонокомбінат»

2.Закритого акціонерного товариства «Житомирська льняна мануфактура»

Простягнення 22421589,79 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: Синиця Я.Л.

Від відповідача1:           не з’явились

Від відповідача 2:           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідачів –Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житломирський льонокомбінат»та Закритого акціонерного товариства «Житомирська льняна мануфактура»солідарно 14450447,00 грн. кредиту, 79774,39 грн. пені за прострочення кредиту, 2935745,22 грн. процентів, 15970,88 грн. пені за прострочення сплати процентів, а всього 22421589,79 грн. заборгованості за кредитним договором № 58/2005-К від 28.04.2005р.

Відповідачі в судові засідання не з’являлися, Ухвали суду не виконали. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надали.

Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2005р. між Акціонерним банком «Кліринговий дім»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський льонокомбінат»було укладено кредитний договір № 58/2005-К.

Відповідно до п.2.1. договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 125000 дол. США на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов’язується здійснювати погашення отриманого за рахунок кредитної лінії кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом і строки в сумах, згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачений термін дії кредиту до 27.04.2006р. включно.

Плата за кредит встановлюється у розмірі 14 % річних.

Додатковими угодами до кредитного договору № 58/2005-К від 28.04.2005р., не одноразово змінювалась сума кредиту та термін дії кредитної лінії.

Додатковою угодою № 57 від 31.05.2010р. внесені зміни до п.2.1.1. кредитного договору, а саме з 02.06.2010р. банк встановлює позичальнику ліміт не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 15068027,00 грн.

Додатковою угодою від 31.05.2010р. внесені зміни до п.2.2. кредитного договору, а саме термін дії кредитної лінії до 01.09.2010р. включно.

Відповідно до п.4.4. договору відповідач-1 сплачує банку нараховані проценти щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти, та одночасно з кінцевим поверненням кредиту перерахування безготівкових грошових коштів за зазначеними реквізитами.

Умовами кредитного договору передбачені умови заперечення кредиту, а саме пунктом 5.1. договору встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язань в строк до 29.04.2005р. позичальник зобов’язується укласти договори застави.

Згідно п.7.2. кредитного договору за несвоєчасне погашення кредиту та/або сплати процентів відповідач-1 зобов’язаний сплатити позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє відповідача від зобов’язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Для забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором між майновим поручителем позичальника –Закритим акціонерним товариством «Житомирська льняна мануфактура»та банком було укладено іпотечний договір від 21.09.2007р., предметом іпотеки за яким є цілісний майновий комплекс комбінату, який розташований за адресою: м. Житомир, вул. Баранова, 125, а також договір застави рухомого майна № 58/2005-08К від 21.09.2007р. Крім того з позичальником був укладений договір застави цінних паперів № 58/2005-06К від 10.11.2006, а також договір товарів в обіг № 58/2005-04К від 31.01.2006р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати кредиту, процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт наявності боргу у Відповідача за договором кредиту у сумі 14450 447 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачами не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідачів солідарно.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачами не спростовано, що заборгованість відповідача за несвоєчасну оплату процентів за користування кредитом складає 2935745,22 грн., і тому ця сума має бути також стягнута з відповідачів солідарно.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем-1 пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем-1 строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідачів солідарно пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідачів належить солідарно стягнути пеню у сумі 95745,27 грн., а саме за прострочення терміну сплати процентів у сумі 15970,88 грн. та за прострочення терміну сплати кредиту сумі 79774,39 грн., відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Житомирський льонокомбінат»(03680, м. Київ, вул.. Якутська, 10, код ЄДРПОУ 32886146) та Закритого акціонерного товариства «Житомирська льняна мануфактура» (10025, м. Житомир, вул.. Баранова, 125, код ЄДРПОУ 33864673) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім»(04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 5, літера А, код ЄДРПОУ 21665382) 14450 447 (чотирнадцять мільйонів чотириста п’ятдесят тисяч чотириста сорок сім) грн.. кредиту, 2935745 (два мільйони дев’ятсот тридцять п’ять тисяч сімсот сорок п’ять) грн.. 22 коп. процентів, 79 774 (сімдесят дев’ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн.. 39 коп. пені за неповернення кредиту, 15 970 (п’ятнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят) грн.. 88 коп. пені за неповернення процентів, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 22.11.2010р.