Рішення № 12455127, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/45216.11.10 За позовомАкціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

До           Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Третя особаКулішов Сергій Васильович

Простягнення 5225,82 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Павлюк Ю.А.

Від відповідача           Старков І.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства «національна страхова компанія «Оранта»5225,82 грн. суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування наземних транспортних засобів в порядку регресу.

Відповідач в судовому засіданні надав письмовий відзиві на позовну заяву від 16.11.2010р., в якому визнав позовні вимоги частково в сумі 4715,22 грн.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2009 року між AT «УПСК»та АКБ «Індустріалбанк»було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 0112665.

Предметом страхування за цим Договором страхування виступають майнові інтереси АКБ «Індустріалбанк»пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний реєстраційний номер ВТ 1606 АО від страхових ризиків «ДТП», «ПДТО», «ІВП», «викрадення».

24.12.2009 року в м. Херсоні на вул. Чорноморська сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення двох транспортних засобів:

1. Tranzit, державний реєстраційний номер ВТ 5458 АС, який належить Кулішову С.В. і на момент ДТП даний транспортний засіб перебував під керуванням Кулішова С.В.

2. Lacetti, державний реєстраційний номер ВТ 1606 АО, який належить АКБ «Індустріалбанк»і на момент ДТП даний транспортний засіб перебував під керуванням Кондюріна І.О.

Внаслідок ДТП власнику автомобіля Chevrolet Lacetti, державний реєстраційний номер ВТ 1606 АО, була завдана матеріальна шкода розмір якої, згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Ве-600 від 12.01.2010р., становить - 6 840,99 грн.

AT «УПСК», на підставі Договору страхування та згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, виплатило власнику Застрахованого автомобіля страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків, з вирахуванням безумовної франшизи - 475,00 грн., та ПДВ (20%) - 1140,17 грн., а саме -5 225,82 грн.

Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 119 від 02.04.2010 р.

За твердженням позивача, на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь АКБ «Індустріалбанк»до AT «УПСК»перейшло право зворотної вимоги, яке остання має до особи відповідальної за завдані збитки.

Суду доведено, що цивільно-правова відповідальність Кулішова С.В. застрахована в HACK «Оранта», поліс № ВВ/8856116 від 17.01.2009 р.

Вина Кулішова С.В. у вказаній ДТП встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 04.02.2010 року ДТП сталася внаслідок здійснення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, розмір фран шизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні дого вору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподі яний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розра хованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 5 225,82 грн., за винятком з цієї суми франшизи, передбаченої страховим полісом, яка складає 510грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частково, в сумі 4715,82грн., в решті частині позову слід відмовити з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681) 4715 (чотири тисячі сімсот п’ятнадцять) грн. 82 коп. страхового відшкодування, 92 (дев’яносто дві) грн. 05 коп. державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн.. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення франшизи відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 22.11.2010р.