Рішення № 12455138, 10.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/26210.11.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк"

доПриватного підприємства "Еліма"

простягнення 62915,43 грн. Представники сторін: від позивача не з'явились від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушн Лінк" про стягнення з Приватного підприємства "Еліма" заборгованості на загальну суму 48550,43 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 46495,09 грн., 3% річних у розмірі 305,72 грн., пені у розмірі 1749,62 грн., а також збитків у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 14365,00 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не неналежно виконані умов договору, оскільки відповідачем не сплачено вартість додаткових витрат позивача. Заборгованість відповідача становить 46495,09 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була отримана відповідачем.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

16.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк", як експедитором та Приватним підприємством "Еліма", як замовником був укладений договір № 112/10 на транспортне –експедиційне обслуговування.

На виконання умов договору, позивач на замовлення відповідача здійснив транспортне – експедиційне обслуговування вантажу, який прибув до Одеського морського порту, докази чого наявні в матеріалах справи.

Під час виконання умов договору, позивач за свій рахунок поніс додаткові витрати, які передбачені п. 3 договору необхідні для здійснення доручення відповідача на загальну суму 46495,09 грн., докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. п. 5.10 Договору відповідач зобов‘язаний сплатити за рахунками, пред‘явленими позивачем у строк не більший ніж 3 банківських днів з часу пред‘явлення.

Позивач виставив відповідачу рахунок від 02.03.2010 № 4966 на загальну суму 50872,36 грн. та вимагав сплату вказаної суми в претензії, що була надіслана на адресу відповідача 10.06.2010.

Відповідач заборгованість у розмірі 46495,09 грн. не сплатив, відповідь на претензію не надав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення обов‘язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (ст. 934 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку про не виконання відповідачем своїх зобов‘язань щодо оплати вартості додаткових витрат позивач та послуг по виконанню транспортно –експедиційного обслуговування у розмірі 46495,09 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу відповідача рахунку, на підставі якого відповідач повинен був здійснити оплату, то слід керуватись ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До матеріалів справи позивачем надано вимога від 10.06.2010, яка була надіслана 10.06.2010 та на яку відповідач не надав відповідь, тому суд приходить до висновку про доведеність надіслання на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості у розмірі 46495,09 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 46495,09 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 14.06.2010 по 01.09.2010 у розмірі 1749,62 грн., 3% річних у розмірі 305,72 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.10 договору у разі прострочення платежу замовник сплачує експедитору пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми .

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його вірним, оскільки позивачем розрахунок пені зроблений з урахуванням облікової ставки НБУ та з урахуванням строків прострочки з дати вимоги.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його вірним та обґрунтованим.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді понесених позивачем витрат на правову допомогу про стягнення з відповідача вказаної заборгованості. Однак, понесені позивачем витрати у розмірі 14365,00 грн. на правову допомогу не є збитками в розумінні норм цивільного та господарського права, а є судовими витратами.

Проте, витрати позивача на правову допомогу не підлягають стягненню з відповідача як судові витрати з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Позивачем до матеріалів справи копію договору від 23.06.2010, платіжні доручення.

Відповідно до статей 2, 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Позивачем не надано доказів того, що особа, яка представляла його інтереси в суді та виконувала іншу претензійно-правову роботу має посвідчення адвоката, а отже витрати понесені позивачем за наданні юридичні послуги не відносяться до судових витрат та не підлягають задоволенню.

Крім того, суд відзначає, що враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов’язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов’язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Еліма" (04080, м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, 4а, код 35590778 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" (65005, м. Одеса, вул. Середня,83-А, код 36554180) основну суму заборгованості у розмірі 46495 (сорок шість тисяч чотириста дев‘яносто п‘ять) грн. 09 коп., пеню у розмірі 1749 (одна тисяча сімсот сорок дев‘ять) грн. 62 коп., 3% річних у розмірі 305 (триста п‘ять) грн. 72 коп., державне мито у розмірі 485 (чотириста вісімдесят п‘ять) грн. 50 коп. та 182 (сто вісімдесят дві) грн.12 коп. (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В інішій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти Дата підписання 15.11.2010 року