Постанова № 12408806, 04.09.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

03 вересня 2007 року м. Севастополь Справа № 2-22/1385-2007А                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                                                      

за участю представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 07.05.2007 у справі № 2-22/1385-2007А

за позовом дочірнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва ВАТ "Керченський металургійний комбінат" (вул. Шкільна 1, с. Чорнопілля, Білогірський р-н, Автономна Республіка Крим, 97642)

(вул. Гурова 2, с. Чорнопілля, Білогірський р-н, Автономна Республіка Крим)

до Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим (вул. Мира, 1, місто Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень                              

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 у справі № 2-22/1385-2007А позов дочірнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва ВАТ "Керченський металургійний комбінат" задоволено.

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 30.06.2006 № 0004671501, від 30.06.2006 № 0004681501, від 20.07.2006 № 0004671501/1, від 20.07.2006 № 0004681501/1, від 05.10.2006 № 0004671501/2, від 05.10.2006 № 004681501/2, від 21.12.2006 № 0004671501/3, від 21.12.2006 № 0004681501/3; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір.

Постанова мотивована тим, що, виходячи з аналізу постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2006 у справі № 2-7/7716-2006А, яка набрала законної сили, факт відсутності у позивача затримки зі сплати податку на додану вартість у 2003-2004 роках не підлягає доказуванню.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що перевіркою від 23.02.2006 (акт № 17/1502) не охоплена своєчасність сплати позивачем податку на додану вартість у період часу, який охоплений перевіркою від 22.06.2006 (акт № 2/15-2).

У судовому засіданні 29.08.2007 відповідач підтримав свої вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні 29.08.2007 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.08.2007 суддів Голика В.С., Градову О.Г. замінено на суддів Волкова К.В., Фенько Т.П.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.08.2007 до 03.09.2007.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Державна податкова інспекція у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим провела невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, про що 22.06.2006 складено акт № 2/15-2 (т. 1, а. с. 16-17).

Зазначена перевірка була невиїзною документальною перевіркою позивача, а тому доводи позивача про те, що перевірка проведена в порушення вимог статті 11-1 та статті 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, не ґрунтуються на законі. Названі статті стосуються виїзних перевірок. Відповідач здійснив невиїзну перевірку на підставі пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, яка надає право органам державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки та не встановлює щодо цього будь-яких обмежень.

Не є перешкодою для здійснення перевірки і та обставина, що раніше (23.02.2006) відповідач уже здійснював невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість. Податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки, яка проводилась 23.02.2006, визнані господарським судом Автономної Республіки Крим недійсними (т. 1, а. с. 153-155). Але актом перевірки від 22.06.2006 були встановлені інші порушення строків сплати податку на додану вартість , ніж ті, що встановлені актом перевірки від 23.02.2006, що підтверджується розрахунками штрафних санкцій (т. 1, а. с. 108-109).

Отже, відповідач мав право проводити документальну невиїзну перевірку 22.06.2006, а за результатами такої перевірки він мав право застосовувати фінансові санкції.

На підставі акту перевірки № 2/15-2 від 22.06.2006 Державна податкова інспекція у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим 30.06.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0004671501, № 0004681501 (т. 1, а. с. 20-21).

Рішенням Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 20.07.2006 № 294/10/15-02 за результатами розгляду скарги позивача податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 30.06.2006 № 0004671501, № 0004681501 залишені без змін (т. 1. а. с. 22-23).

За результатами апеляційного оскарження Державна податкова інспекція у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим 20.07.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0004671501/1, № 0004681501/1 (т. 1, а. с. 24-25).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 29.09.2006 № 2181/10/25-007 за результатами розгляду скарги позивача податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 30.06.2006 № 0004671501, № 0004681501 та рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 20.07.2006 № 294/10/15-02 залишені без змін (т. 1, а. с. 26-27).

За результатами апеляційного оскарження Державна податкова інспекція у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим 05.10.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0004671501/2 (т. 1, а. с. 28 на звороті) та № 0004681501/2 (т. 1, а. с. 28).

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 13.12.2006 № 13999/6/25-0215 за результатами розгляду скарги позивача податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 30.06.2006 № 0004671501, № 0004681501 та рішення Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 29.09.2006 № 2181/10/25-007 залишені без змін (т. 1, а. с. 29-30).

За результатами апеляційного оскарження Державна податкова інспекція у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим 21.12.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0004671501/3 (т. 1, а. с. 31) та № 0004681501/3 (т. 1, а. с. 31 на звороті).

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 30.06.2006 № 0004681501 до позивача застосовані фінансові санкції у загальній сумі 913, 12 грн на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на додану вартість (т. 1, а. с. 20).

Підставою для застосування фінансових санкцій у сумі 385, 28 грн стали наступні обставини. Як зазначається в розрахунку штрафних санкцій, позивач прострочив сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 3852, 80 грн на один день. Строк сплати зазначеного податкового зобов’язання минув 30.01.2003. Фінансові санкції у сумі 385, 28 грн застосовані відповідачем після спливу строку 1095 днів, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” (цей Закон набрав чинності з 01.04.2001). Тому оспорюване податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає визнанню нечинним.

Фінансові санкції у сумі 199, 30 грн, 63,47 грн, 115,17 грн, 135,70 грн (а всього в сумі 513,64 грн) застосовані за прострочення сплати податкових зобов’язань, нарахованих податковим повідомленням-рішенням № 0000122602 від 07.05.2004. Але це податкове повідомлення-рішення відповідачем не надане. Позивач стверджує, що він це податкове повідомлення-рішення не отримав, а відповідач не надав доказів того, що це податкове повідомлення-рішення надсилалось або вручалось позивачу. За таких умов оспорюване податкове повідомлення-рішення у частині застосування фінансових санкцій у сумі 513,64 грн підлягає визнанню нечинним.

Фінансові санкції у сумі 14,20 грн застосовані до позивача за порушення на 28 днів строку сплати зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 142 грн. Доводи позивача про те, що він своєчасно сплатив цю суму податкового зобов’язання не відповідають матеріалам справи, оскільки сплачені суми відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” були зараховані відповідачем у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше. Отже, фінансові санкції у сумі 14,20 застосовані до позивача правомірно.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 30.06.2006 № 0004681501, від 20.07.2006 № 0004681501/1, від 05.10.2006 № 0004681501/2, від 21.12.2006 № 0004681501/3 підлягають визнанню нечинними в частині застосування фінансових санкцій у сумі 898,92 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим № 0004671501 від 30.06.2006 до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 684,39 грн на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на додану вартість (т. 1, а. с. 21).

У розрахунку штрафних санкцій (т. 1, а. с. 18) наводяться відомості про податкові зобов’язання, сплата яких була прострочена.

Доводи позивача про своєчасне погашення податкових зобов’язань спростовується даними особового рахунку (т. 1, а. с. 37-57). Позивач дійсно своєчасно сплачував податкові зобов’язання, але за наявності податкового боргу відповідні платежі зараховувались у погашення податкового боргу. Внаслідок цього позивач допустив прострочення сплати податкових зобов’язань, що стало підставою для застосування фінансових санкцій у сумі 684, 39 грн. Підстав для визнання нечинними оспорюваних податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 30.06.2006 № 0004671501, від 20.07.2006 № 0004671501/1, від 05.10.2006 № 0004671501/2, від 21.12.2006 № 0004671501/3 немає.

Господарський суд Автономної Республіки Крим при прийнятті постанови не врахував те, що сплачені позивачем суми узгоджених податкових зобов’язань (платіжні доручення № 61 від 28.05.2004, № 91 від 29.06.2004) при наявності податкового боргу відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” були зараховані відповідачем у рахунок погашення цього боргу.

Крім того, при прийнятті постанови господарський суд Автономної Республіки Крим визнав нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 05.10.2006 № 004681501/2, хоч позивач оспорює податкове повідомлення-рішення № 0004681501/2.

За таких обставин постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 у справі № 2-22/1385-2007А підлягає скасуванню, апеляційна скарга - частковому задоволенню.

          Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 3 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 у справі № 2-22/1385-2007А скасувати.

3.Прийняти нову постанову.

4.Позов задовольнити частково.

5.Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі в Автономній Республіці Крим від 30.06.2006 № 0004681501, від 20.07.2006 № 0004681501/1, від 05.10.2006 № 0004681501/2, від 21.12.2006 № 0004681501/3 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 898,92 грн.

6.У решті позову відмовити.

7.Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва ВАТ "Керченський металургійний комбінат" (97642, Автономна Республіка Крим, Білогірський р-н, с. Чорнопілля, вул. Шкільна 1, ОКПО 03759903, р/р 260099901 у КРД АППБ "Аваль", місто Білогірськ, МФО 324021, ОКПО 14305909) 1,70 грн судового збору.

8.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий документ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                  І.В. Черткова

Судді