Рішення № 12397049, 23.11.2010, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-8305/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Тютюник М.С.

Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Осоцького І.І.,

суддів: Давискиби Н.Ф.,

Мануйлова Ю.С.

при секретарі Бурими В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2010 року по справі за позовом ПАТ «ОТП «Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2009 року ПАТ «ОТП Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитом.

В позові зазначило, що 14.05.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, оскільки ОСОБА_3 неналежним чином виконував зобовязання за вказаним кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 1114466,57 грн.

У звязку з тим, що ОСОБА_4 виступає поручителем виконання зобовязань по вищевказаному кредитному договору, ПАТ «ОТП «Банк» просило суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку вищезазначену суму заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від «01» жовтня 2010 р оку позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ ОТП «Банк» посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.05.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 125460 доларів США з виплатою 5,25% річних з кінцевим терміном повернення до 14.05.2028 року, при цьому, останній взяв на себе обовязок повернути кредит, сплачувати відсотки та інші платежі в розмірах та строки визначені кредитним договором.

14.05.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно умов якого остання, як поручитель, взяла на себе зобовязання солідарно відповідати перед Банком по зобовязанням позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції керувався тем, що у звязку із зверненням позивача до нотаріуса про вчинення виконавчого напису, договірні зобовязання між сторонами припинилися, у звязку із чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без задоволення.

Проте, з таким висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобов»язання виникають на підставах, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч.2 ст.509 ЦК).

Зобов»язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК).

Ці підстави, зазначені в статтях 599,600,601,604-609 ЦК України, не передбачають підставою припинення зобовязання вчиненням виконавчого напису.

За відсутності інших підстав припинення зобовязання, передбачених договором або законом, зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Саме по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснене вчасно, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитом і пеню за несвоєчасну сплату кредиту.

Наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Враховуючи, що ОСОБА_3 умови кредитного договору не виконує, позивач на підставі п.1.9 Кредитного договору здійснив вимогу щодо дострокового виконання відповідачем його зобовязань.

Станом на 23.09.2009 року заборгованість ОСОБА_3 по кредиту за Кредитним договором складає 121278 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 971048 грн. 69 коп.

За порушення прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором ОСОБА_3 зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобовязання, за кожен день прострочки за період з 14.01.2009 рік по 23.06.2009 рук у розмірі 64680 грн. 13 коп., що за офіційним курсом НБУ, станом на 23.09.2009 року складає 8078,15 доларів США; проценти за користування кредитом (фіксований відсоток) встановлюються в розмірі 5,49% річних за період з 14.01.2009 по 22.09.2009 рік в сумі 78737 грн. 75 коп., що за офіційним курсом НБУ складає 9833,86 доларів США.

Відповідно до ст.ст.553,554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, проценти, неустойки(пеню), відшкодування збитків.

За змістом п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що неправильне застосування та тлумачення норм закону призвело до неправильного вирішення спору, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від «01» жовтня 2010 р оку у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (адреса: 01033, м.Київ, вул.. Жилянська, 43, п/р 29093002900200 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЗКПО 21685166) солідарно суму основного боргу 971048 грн. 69 коп., проценти за період з 14.01.2009 рік по 22.09.2009 рік 78737 грн. 75 коп., пеню за період з 14.01.2009 рі по 23.06.2009 рік., а всього - 1114466 грн.57 коп., що за офіційним курсом НБУ, станом на 23.09.2009 року складає 139190,01 доларів США, судовий збір у сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічні послуги у сумі 120 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :