Ухвала суду № 12236952, 10.11.2010, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2010 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Парандюк Т.С.

Суддів Стефлюк О.Д., Храпак Н.М.

при секретарі Майка Р.Ю,

з участю сторін апелянта ОСОБА_1 та її

представника ОСОБА_2; представника позивача

Нужда О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 вересня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “БМ Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2010 року ПАТ “БМ Банк” звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 14 серпня 2008 року між ними та ОСОБА_1 укладено кредитний договір 2008-10/13/DC із змінами, внесеними додатковими договорами №1 від 28.10.2008 р., 32 від 09.04.2009 р., №3 від 30.03.2009 р., згідно якого вона отримала кредит на суму 80 тис. грн. зі сплатою 20% річних, а починаючи з 01.11.2008 р. - 22% з терміном повернення кредиту, відсотків і винагороди до 13.08.2013 р.

В забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором були укладені між позивачем та відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 договір застави обладнання солярія TAHDOME 180 COMBI від 14 серпня 2008 р. та договір поруки № 2008-10/13/DC-PI від 14/08/2008 р., згідно якого вони несуть солідарну відповідальність по кредитному договору. Відповідачі не виконують взятих на себе зобов”язань по погашеню кредиту, відсотків, а тому виникла заборгованість в сумі 79596,64 грн., яку позивач просить стягнути та всі витрати.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 вересня 2010 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства “БМ Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства “БМ Банк”, ідентифікаційний код 33881201, заборгованість за кредитним договором №2008-10/13/DC від 14серпня 2008 року, в розмірі 79 650,29 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства “БМ Банк” ідентифікаційний код 33881201, сплачений судовий збір в розмірі 796,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 Вказувала на те, що судом дана невірна оцінка зібраним доказам, рішення суду винесене з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому просила його скасувати та ухвалити нове рішення,яким відмовити в позові ПАТ “БМ Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_4 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

У судовому засіданні апелянт та її представник апеляційну скаргу підтримали, пославшись на доводи, викладеній в ній.

Представник позивача заперечив відносно апеляційної скарги та пояснив, що рішення суду винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не виконують належним чином грошові зобов”язання та договір поруки, а тому позов ПАТ “БМ Банк” є підставний та підлягає до задоволення.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 14.08.2008 року між ВАТ “БМ Банк”, який змінив найменування на ПАТ “БМ Банк”, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01№303577 та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2008-10/13/ DC.

Згідно умов кредитного договору, ПАТ “БМ Банк” зобов”язався надати відповідачу кредит у розмірі 80 000,00 грн. зі сплатою відсотки за користування кредитом у розмірі 20% річних, починаючи з 01.11.2008р. - 22% річних, а відповідач зобов”язався повернути кредит і сплатити відсотки та виконати інші зобов”язання за кредитним договором в повному обсязі відповідно до Графіка погашення заборгованості по кредиту, визначеному у кредитному договору, але не пізніше 13.08.2013 року.

Позивач свої зобов”язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі 80 000,00 грн. на терміни і на умовах, передбачених в кредитному договорі.

Згідно п.4.3.1.,4.3.3. кредитного договору зазначено, що позичальник зобов”язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит на визначених кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов”язання за кредитним договором.

У пункті 2.3.1 кредитного договору, Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе зобов”язань та недотримання умов, передбачених кредитним договором вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом ( разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, підлягають сплаті за даним договором).

Пунктом 6.1.1 кредитного договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов”язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом та комісійних винагород, у визначені цим договором строки, позичальник зобов”язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період простроченої суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатити належних процентів у випадку прострочення повернення чергової частини позики.

14.08.2008 року був укладений договір поруки №2008-10/13/DC-P1 між ВАТ “БМ Банк” та ОСОБА_1, ОСОБА_4 та договір застави обладнання солярія Tandome 180 COMBI.

Пунктом 1,4 договору поруки передбачено, що ОСОБА_1, ОСОБА_4 поручилися перед банком відповідати по зобов”язаннях за кредитним договором №2008-10/13/DC, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. У разі порушення боржником зобов”язання за кредитним договором боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно ст 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченою порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач має загальну заборгованість в розмірі 79 650,29 грн., що складається з 55 172,42 грн. - строкова сума заборгованості по кредиту; 13 754,24 грн. - прострочена сума заборгованості по кредиту; 7 799,86 грн. - прострочена сума заборгованості по відсотках; 1 038,62 грн. - строкова сума заборгованості по відсоткам; 1 873,04 грн.- пеня.

Таким чином, у даному випадку мають місце порушення з вини відповідачки ОСОБА_1 майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення солідарно з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_5 на користь банку заборгованості за кредитним договором та повернення сплачених судових витрат.

Посилання апелянта те, що суд першої інстанції неповно з”ясував обставини справи судова колегія не бере до уваги, оскільки це спростовується вищезазначеними матеріалами справи.

Доводи апелянта на те, що судом не враховано її матеріальне та сімейне становище не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки ці обставини не впливають на дані правовідносини.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.4, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -