Ухвала суду № 122219330, 19.09.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2666/23

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Марунич Л.А. розглянувши у судовому засіданні

клопотання арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича

про пропорційне стягнення частини винагороди арбітражного керуючого з кредиторів

у справі

про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

У судове засіданні учасники справи не з`явилися

УСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Київської області (далі суд) від 09.11.2023, зокрема: відкрито провадження у справі № 911/2666/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , боржник); введено процедуру реструктуризації боргів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс); призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича (свідоцтво № 1949 від 03.01.2020); вирішено інші процесуальні питання у справі.

Ухвалою суду від 21.03.2024, зокрема, затверджений план реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; припинені повноваження керуючого реструктуризацією у справі № 911/2666/23 арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича (далі арбітражний керуючий).

2. 29.08.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» від арбітражного керуючого надійшло клопотання від 27.07.2024 вих. №02-01/61/3003 (вх. 3434 від 30.08.2024), в якому просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Універсал банк» (далі АТ «Універсал банк») 2 552,72грн та з Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (далі АТ «Укрсиббанк») 18 666,86грн частину основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризації боргів боржника у справі № 911/2666/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України.

2.1. Ухвалою суду від 03.09.2024 вищевказане клопотання призначено до розгляду у судове засідання на 19.09.2024 та запропоновано учасникам справи надати суду до 17.09.2024 (включно) письмові пояснення/заперечення щодо клопотання арбітражного керуючого Хомича Р. В.

2.1.1. Так, у судове засідання боржник та АТ «Універсал банк» не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання інформувалися своєчасно та у порядку визначеному ч. 5 ст. 242 ГПК України (довідка про доставку електронного листа від 03.09.2024). Водночас, явка вказаних осіб обов`язковою судом не визнавалася, а тому, ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання без їх участі.

Будь-яких пояснень (заяв, клопотань, заперечень тощо) щодо вищевказаного клопотання арбітражного керуючого від боржника та/або від вказаного кредитора до суду не надходило.

2.1.2. Представниця АТ «Укрсиббанк» у судове засідання також не з`явилася, проте подала суду клопотання від 19.09.2024 (вх. № 9529/24) в якому просила провести судове засідання без її участі, яке суд, на підставі ст. 42 ГПК України вважає за можливе задовольнити. Також у вказаному клопотанні зазначила, що заперечує щодо задоволення клопотання арбітражного керуючого та просила суд відмовити у його задоволенні.

Разом із цим, 18.09.2024, після закінчення строку, встановленого ухвалою суду від 03.09.2024, через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» від представниці АТ «Укрсиббанк» до суду надійшло клопотання (вх. 10202/24), яке за своєю суттю є запереченнями на клопотання арбітражного керуючого.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи зазначене, відповідне клопотання АТ «Укрсиббанк», в якому викладені заперечення кредитора залишається судом без розгляду.

2.1.3. Також у судове засідання не з`явився арбітражний керуючий, але подав до суду заяву від 12.09.2024 № 02-01/61/3065 в якій просив здійснювати розгляд його клопотання за його відсутності, яку суд на підставі ст. 42 ГПК України вважає за можливе задовольнити.

2.2. Розглянувши клопотання арбітражного керуючого суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 30 Кодексу арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 30 Кодексу арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 30 Кодексу передбачено, зокрема, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

За змістом п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Ураховуючи викладене та приписи ч. 1 ст. 115 Кодексу, суд зазначає, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, до якої в обов`язковому порядку повинні бути долучені відповідні докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією.

При цьому, суд зауважує, що Кодекс містить застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме: звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі (ч. 5 ст. 34 та ч. 1 ст. 113 Кодексу).

Отже, нормами Кодексу передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід ураховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо.

У свою чергу, наявність у заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність є гарантією законних очікувань кредиторів і арбітражного керуючого на відшкодування витрат пов`язаних з розглядом справи про неплатоспроможність.

Таким чином, законодавець звільнив фізичну особу лише від обов`язку сплати судового збору за подання заяви про неплатоспроможність, проте інших пільг щодо оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, Кодекс не містить.

За таких обставин, на етапі реструктуризації боргів законодавець поклав саме на боржника весь тягар оплати послуг арбітражного керуючого.

Водночас ч. 2 ст. 30 Кодексу також унормовано, що у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Однак, у Кодексі не визначено, що у разі закінчення внесених заявником/боржником авансованих коштів або відсутності коштів та майна у боржника, суд може стягнути з кредиторів кошти для сплати арбітражному керуючому винагороди, оскільки за фізичною особою зберігається ряд обов`язків та остання не втрачає право на працю та інші можливості для набуття статків.

У даному випадку ініціатором відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є ОСОБА_1 , а не його кредитори.

Як зазначено вище, законодавець передбачив обов`язок для боржника мати достатньо майна на погашення судових витрат у справі у разі ініціювання свого банкрутства (неплатоспроможності), оскільки після реструктуризації боргів заявник отримує пільги, які передбачені в інституті про неплатоспроможність. А відтак, перекладання боржником тягаря оплати послуг арбітражного керуючого на кредиторів, які звернулися в справу про банкрутство в надії отримати частину своїх коштів, на думку суду, є зловживанням з боку боржника своїми правами в розумінні ст. 13 ЦК України та ст.ст. 42, 43 ГПК України (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові ПАГС від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).

Більше того, перекладення обов`язку по оплаті грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів ставить в край невигідне становище останніх, оскільки після списання боргу на них ще і буде покладено додатковий тягар оплати судових витрат, які можуть перевищувати сам борг фізичної особи, що нівелює весь принцип інституту про неплатоспроможність фізичної особи (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові ПАГС від 18.12.2023 у справі № 910/5269/21).

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для пропорційного стягнення з кредиторів грошової винагороди у відповідному розмірі на користь арбітражного керуючого, у зв`язку із чим клопотання останнього задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 42, 74, 77-76, 86, ГПК України, ст.ст. 2, 30, 113 Кодексу, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича №02-01/61/3003 від 27.07.2024 (вх. 3434 від 30.08.2024) про пропорційне стягнення з кредиторів частини основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала набрала законної сили 19.09.2024 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 10.10.2024.