Рішення № 12212772, 19.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2010 р. Справа № 42/78-10

вх. № 3722/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Гримайло Н.Р. (дов.)

розглянувши справу за позовом ТОВ "Фортекс", м. Черкаси

до ПАТ "УкрСиббанк", м. Харків

про стягнення 778713,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Фортекс", після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, просить стягнути з відповідача, ПАТ "УкрСиббанк", збитки у вигляді неодержаного доходу в сумі 778713,71 грн.

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов кредитного договору № 11052905000 від 06.10.2006р., що полягало в неперерахуванні коштів на замовлення позивача (неналежне виконання банком своїх зобов'язань підтверджено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2009р. по справі № 02/843-59/86-09), внаслідок чого підприємство відповідача не одержало дохід у сумі 778713,71 грн., який могло б отримати в результаті купівлі та реалізації цінних паперів.

Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі документами, всі докази, які він бажав надати ним надані.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов та доповненнях до відзиву.

Відповідач вважає, що позивачем не доведена протиправна поведінка банку, внаслідок якої могли бути спричинені збитки, оскільки банком правомірно не було виконано замовлення на перерахування коштів від 27.08.2009р. через те, що в замовленні невірно був зазначений одержувач коштів. Так, згідно умов кредитного договору кошти повинні перераховуватись на рахунок позивача, а в замовленні був зазначений інший одержувач коштів.

Крім того відповідач зазначає, що при обчисленні розміру втраченої вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином. Нічим не підтверджені розрахунки кредитора про можливі доходи не можуть братися судом до уваги. Відповідач вважає, що позивач не надав суду жодних доказів того, що мав намір та можливість продати саме 07.04.2010р. за заздалегідь визначеною ціною пакет акцій, який він мав змогу придбати 28.08.2009 року. На момент звернення позивача до банку (27.08.2009 року) з вимогою видачі кредитних коштів для купівлі цінних паперів, позивач не знав і не міг знати обставин продажу (дата продажу, ціна) зазначених акцій, оскільки ціна акцій визначається за результатами біржових торгів в конкретний день, і тому така ціна могла б бути меншою за ціну придбання акцій 28.08.2009 року. Ціни біржових угод на придбання цінних паперів залежать від обсягів та цін заявок на купівлю та продаж акцій, тому на дату можливого продажу позивачем акцій міг бути відсутній попит на той обсяг цінних паперів, які планував продати позивач. Таким чином, можливість отримання прибутку від такої операції була гіпотетичною, а не реальною. Отже, сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку внаслідок зростання ціни акцій на біржі - тобто у результаті випадкового збігу.

В слуханні справи оголошувались перерви до 10.06.2010р. о 15:00 год., 16.06.2010р. о 10:30 год., 22.07.2010р. о 15:00 год.

Суд вважає, що нез'явлення позивача в судове засідання 19.10.2010р. не перешкоджає розгляду справи та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.10.2006р. між ТОВ "Фортекс" (позивач) та АКІБ "УкрСиббанк" (відповідач) був укладений кредитний договір №11052905000, відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов’язався надати позивачу, а позивач зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути відповідачу кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 2400000,00 грн.

Умовами кредитного договору №11052905000 від 06.10.2006р. передбачено, що поновлюваною кредитною лінією за кредитним договором вважається форма надання кредиту, яка передбачає його надання позивачу в майбутньому одним траншем або декількома траншами, в межах встановленого ліміту кредиту та в межах встановленого строку кредитування. Лімітом кредитної лінії за договором вважається гранично припустима сума заборгованості позивача перед відповідачем за загальною сумою виданих траншів у будь-який момент дії договору (копія кредитного договору надана до матеріалів справи).

24.02.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом № 18, в якому просив відповідача підтвердити можливість отримати позивачем суму невикористаного ліміту за кредитом згідно договору.

26.02.2009 р. відповідач у своєму листі № 1346 відмовив позивачу в наданні кредиту.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р. по справі № 02/843-59/86-09 за позовом ТОВ "Фортекс" до АКІБ "УкрСиббанк" про спонукання до виконання зобов'язань відмова позивача в наданні кредиту відповідачу за замовленням від 24.02.2009р. визнана необґрунтованою. Судом встановлено, що згідно умов кредитного договору № 11052905000 від 06.10.2006р. відповідач зобов’язався надати позивачу кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 2400000,00 грн. та встановлена відсутність підстав, визначених ч. 1 ст. 1056 ЦК України та п. 5.12 умов договору, за наявності яких відповідач має право відмовити позивачу видати кредит, на підставі чого суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Фортекс". Даною постановою суду зобов'язано Акціонерний комерційний інноваційний банк УкрСиббанк” в особі відділення № 745 код 09807750 адреса: м. Черкаси, вул.. Шевченка, 218-220 виконати договірні зобов’язання в частині кредитування товариства з обмеженою відповідальність „Фортекс”, м. Черкаси, вул. Ільїна, 55 на умовах кредитного договору № 1105290050000 від 06.10.2006р., укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” та ТОВ „Фортекс”.

Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р. по справі № 02/843-59/86-09 залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2009р.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з кредитного договору № 11052905000 від 06.10.2006р., а саме пункту 1.4, даним договором визначено цільове призначення (мета) кредиту : придбання нерухомості та основних засобів, у т.ч. придбання корпоративних прав (акцій, пайової участі) на вторинному ринку.

У судовому засіданні встановлено, що однією із сфер діяльності ТОВ "Фортекс" є отримання доходів шляхом купівлі-продажу цінних паперів (акцій) на фондовому ринку цінних паперів, в т.ч. через депозитарну систему.

Між ТОВ "Фортекс" та Фінансовою компанією "Дельта" був укладений договір на брокерське обслуговування № Б-144/2008 року від 10.10.2008 року, та договір про відкриття рахунку у цінних паперах № 63 від 10.10.2008 року (з доповненням від 15.05.2009 р.), за якими ТОВ "Фортекс" доручило Фінансовій компанії „Дельта" (в подальшому Зберігач/Повірений) укладати від імені товариства, за відповідну винагороду, договори купівлі-продажу цінних паперів на підставі замовлень товариства, а також відкрити і вести рахунок у цінних паперах, належних товариству, та обслуговування операцій за цим рахунком.

Підприємство позивача, маючи намір отримати дохід шляхом здійснення операцій з цінними паперами, та не маючи достатніх власних коштів для вчинення таких правочинів, звернулося до відповідача листом № 68 від 27.08.2009 року з вимогою видати товариству кредитний транш в розмірі 1536600,00 грн. (який на той час відповідав межі ліміту кредитування ), з метою придбання цінних паперів на вторинному ринку (через фондову біржу - ВАТ "Українська біржа") для оплати вартості цінних паперів, відповідно до оформлених замовлень, які були подані Зберігачу.

В даній вимозі позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2009 року банк в особі відділення № 745 було зобов'язано виконати договір № 11052905000 від 06.10.2006 року в частині кредитування ТОВ "Фортекс" на умовах цього договору та постанова набула чинності з моменту її проголошення, тобто з 19.08.2009 р., він просить на виконання рішення суду та положень кредитного договору № 11052905000 від 06.10.2006 року видати ТОВ "Фортекс" кредитний транш в розмірі 1536600,00 грн., в межах залишку ліміту кредиту та з дотриманням цільового призначення кредиту, а саме для перерахування оплати вартості цінних паперів, відповідно до Договору на брокерське обслуговування № Б-144/2008 від 10.10.2008 р., Додаткової угоди від 15.05.2009 р. та укладених замовлень-угод на придбання цінних паперів № 16 від 27.08.2009 р., № 17 від 27.08.2009 р., № 18 від 27.08.2009 р., № 19 від 27.08.2009 р., № 20 від 27.08.2009 р., № 21 від 27.08.2009 р., № 22 від 27.08.2009 р., № 24 від 27.08.2009 р., №25 від 27.08.2009 р.

Однак вказане замовлення не було виконано.

Відповідач в обґрунтування відмови в видачі коштів посилається на те, що в зазначеному листі вказано на те, що перерахування цих коштів слід здійснити на користь зберігача цінних паперів Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Дельта" код 2158559, р/р 26503895006091 в Київській міській філії АКБ „Укрсоцбанк", МФО 322012, а за умовами кредитного договору № 11052905000 від 06.10.2006р. (пункт 1.5 Договору) кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26008041620600 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Суд вважає таку відмову необґрунтованою, оскільки позивачем було подано замовлення на перерахування коштів у лютому 2009р., однак банком відмовлено в такому перерахуванні та рішенням суду, яке набрало законної сили, відмову визнано безпідставною та зобов'язано банк виконати умови кредитного договору, а отже після набрання рішенням суду законної сили банк зобов'язаний був самостійно перерахувати на рахунок позивача кошти в межах суми ліміту, оскільки замовлення від 24.02.2009р. ним так і не було виконано, зазначення в листі позивача № 68 від 27.08.2009р. про перерахування коштів на рахунок іншої особи не перешкоджало банку на виконання рішення суду та поданого замовлення перерахувати кошти в межах залишку ліміту саме на рахунок позивача.

Крім того суд звертає увагу на те, що позивач повторно звертався з листом № 77 від 24.09.2009р. до відповідача, в якому просив перерахувати кошти в межах залишку ліміту кредиту для використання за цільовим призначенням. Однак і дане звернення позивача залишено банком без задоволення.

Позивач за рахунок коштів, отриманих від банку, на підставі поданих замовлень розраховував придбати цінні папери таких підприємств :

- замовлення № 16 від 27.08.2009 р. - ВАТ „Металургійний комбінат "Азовсталь", в кількості 100 000 шт., на загальну вартість 170 000,00 грн.;

- замовлення          № 17 від 27.08.2009 р. - ВАТ Єнакіївський металургійний завод", в кількості 1000 шт. на загальну вартість 120 000,00 грн.;

- замовлення № 18 від 27.08.2009 р. - ВАТ „Укрнафта", в кількості 1000 шт. на загальну вартість 150 000,00 грн.;

- замовлення № 19 від 27.08.2009 р. - ВАТ „Ясинівський коксохімічний завод" в кількості 100 000 шт., на загальну вартість 130 000,00 грн.;

- замовлення № 20 від 27.08.2009 р. - ВАТ „Авдієвський коксохімічний завод", в кількості 20 000 шт., на загальну суму 150 000,00 грн.;

- замовлення № 21 від 27.08.2009 р. - ВАТ „Стаханівський вагонобудівний завод", в кількості 150 000 шт. на загальну вартість 180 000 грн.;

- замовлення № 22 від 27.08.2009 р. - ВАТ „Алчевський металургійний комбінат", в кількості 1 500 000 шт. на загальну вартість 165 000 грн.;

- замовлення № 23 від 27.08.2009 р. - ВАТ „Концерн Стирол", в кількості 5000 шт. на загальну вартість 165 000 грн.;

- замовлення № 24 від 27.08.2009 р. - ВАТ „Акціонерний комерційний банк „Форум", в кількості 25 000 шт. на загальну вартість 162 500 грн.;

- замовлення № 25 від 27.08.2009 р. - ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат", в кількості 100 000 шт. на загальну вартість 144 100 грн.;

на загальну суму 1 536 600 грн.

За результатами даними біржових торгів на 27.08.2009 року позивач в разі отримання коштів від банку мав реальну можливість придбати пакети акцій наступних підприємств : ВАТ Єнакіївський металургійний завод", ВАТ „Укрнафта", ВАТ „Алчевський металургійний комбінат", ВАТ „Концерн Стирол", ВАТ „Акціонерний комерційний банк „Форум" на загальну суму 659 662,00 грн., що підтверджується даними біржових торгів за 27.08.2009р., оскільки запропонована позивачем ціна відповідала купівельній ціні акцій цих емітентів.

Решта замовлень позивача не могла бути реалізована, оскільки за даними фондової біржі 27.08.2009 року та результатами торгів в цей день ціна на акції цих емітентів була більшою, ніж встановлена в замовленнях, однак позивач і не посилається в своїх позовних вимогах на реальність виконання цих замовлень.

Однак, відповідачем не були надані кредитні кошти позивачу, у зв'язку з чим вищезазначені пакети акцій, реальна можливість придбання яких існувала, так і не були придбані позивачем.

Відповідно до довідки ВАТ "Українська біржа" станом на 07.04.2010 року мінімальна вартість вищевказаного пакету акцій, яка пропонувалася для вільного продажу складала загальну суму 1517340,00 грн. (довідка додана до матеріалів справи), що надавало можливості позивачу здійснити відчуження цього пакету акцій за мінімальною ціною та отримати дохід.

Вищевказане свідчить про те, що ТОВ "Фортекс" придбавши цінні папери відповідно до поданих замовлень № 17 від 27.08.2009 р., № 18 від 27.08.2009 р., № 22 від 27.08.2009 р., № 23 від 27.08.2009 р., № 24 від 27.08.2009 р., на загальну суму 659662,00 грн. за рахунок кредитних коштів та реалізувавши їх 07.04.2010 року отримало б дохід від продажу цих цінних паперів, який складає різницю вартості пакету акцій станом на 27.08.2009 року та станом на 07.04.2010 року, що складає загальну суму 1 517 340,00 - 659 662,00 = 857678,00 грн.

Вищевказаними замовленнями та договором № Б-144/2008 від 10.10.2008 р. про брокерське обслуговування, визначена оплата вартості послуг ФК "Дельта" за вчинення таких операцій, яка складала б загальну суму - 5400,00 грн. (сума винагороди повіреного визначена в замовленнях № 17, 18, 22, 23, 24 від 27.08.2009 р.).

Також, умовами кредитного договору № 11052905000 від 06.10.2006 року процентна ставка за користуванням кредиту складає 17,5 % річних. Відповідно до п. 1.3.4 кредитного Договору нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів на суму, що фактично надана банком позичальнику.

Отже за період з 27.08.2009р. (дати можливого отримання траншу в сумі 1536600,грн. та використання 659662,00 грн.) до 07.04.2010р. (дати можливої реалізації придбаного пакету акцій) позивач сплатив би банку проценти в сумі 70529,61 грн.

Крім того, в разі подальшого відчуження пакету акцій 07.04.2010 року ТОВ „Фортекс" сплатило б ФК "Дельта" брокерські послуги в розмірі 0,2 % від ціни продажу, що підтверджується довідкою № 41 від 13.04.2010р., а саме в розмірі 3034,68 грн. (ціна продажу1517340,00 грн. х 0,2 % = 3034,68 грн.).

Таким чином, отримана ТОВ "Фортекс" сума доходу від продажу цінних паперів 07.04.2010 року підлягала б зменшенню на суму вартості послуг ФК "Дельта", суму винагороди брокера та відсотків за виданим кредитним траншем.

Отже дохід, який би було отримано ТОВ „Фортекс", в разі якщо б відповідачем були належним чином виконані договірні зобов'язання, складає: 857678,00 грн. - 70529,61 грн. - 5400,00 грн. - 3034,68 грн. = 778713,71 грн.

Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем позовні вимоги обґрунтовані нормативно та документально, розрахунок завданих збитків (упущеної вигоди) зроблений виходячи з фактичних обставин, які існували.

Так, судом встановлено, що відповідач необґрунтовано не перерахував залишок коштів в межах ліміту кредиту 27.08.2009р., внаслідок чого позивач був позбавлений можливості придбати цінні папери, реальна можливість придбання яких існувала, що не спростовано відповідачем, а також позивач був позбавлений можливості в подальшому реалізувати придбаний пакет акцій та отримати дохід. Суд зазначає, що ціна продажу акцій визначена позивачем на момент звернення до суду, як того вимагає стаття 623 ЦК України, при цьому ціна продажу визначена на мінімальному рівні, що підтверджує гарантований продаж пакету акцій саме за ціною, що зазначена позивачем.

При цьому відповідачем не доведено, що ним вжито усіх заходів залежних від нього для недопущення порушення прав позивача на отримання кредиту, а саме ні на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р. по справі № 02/843-59/86-09, ні підставі замовлень позивача № 68 від 27.08.2009р. та № 77 від 24.09.2009р. кошти так і не були перераховані позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050 м. Харків, пр. Московський, 60, код 09807750, кор.р. № 32009100100 в УНБУ в Харківській області МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" (18031 м. Черкаси, вул. Ільїна, 55, код 21384364) збитки у вигляді суми неодержаного доходу (упущеної вигоди) в розмірі 778713,71 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 7787,14 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 25.10.2010р.