Рішення № 12180421, 30.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/38030.09.10 За позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Кліринговий Дім” До Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія”

Про стягнення 223 686,10 грн.

                                                                                 Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Громико В.С. (дов. №355-ЮУ/10 від 11.01.2010р.)

Від відповідача Сергієнко Н.А. (дов. №38 від 21.05.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Банк “Кліринговий Дім” (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” (далі по тексту - відповідач) про стягнення 223 686,10 грн., з яких 223 502,40 грн. –заборгованість по сплаті процентного доходу за п’ятнадцятий процентний період по облігаціях розміщених відповідачем та 183,70 грн. - 3% річних за прострочення грошового зобов’язання по сплаті процентного доходу по облігаціях за період з 20.07.2010 року по 29.07.2010 року, шляхом звернення стягнення на все майно відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі № 9/380 порушено, розгляд справи призначено на 30.09.2010 року.

28.09.2010 року до канцелярії суду надійшли від представника відповідача відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі. У своєму клопотанні відповідач просив зупинити провадження у справі на тій підставі, що на день розгляду справи судом Вищим господарським судом України прийняті до розгляду, але поки що не призначені на конкретну дату, 2 справи, а саме № 34/115 та № 32/72 предметом яких є визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів № 21Д-О та № 19 Д-О від 22.10.2008 р. відповідно, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у справі, що слухається. Тому, провадження у справі № 9/380 підлягає зупиненню до вирішення справ № 34/115 та № 32/72.

В судовому засіданні 30.09.2010 р. представник відповідача надав усні пояснення по суті поданого клопотання про зупинення провадження у справі. Представник позивача, в свою чергу, надав усні заперечення проти клопотання.

Розглянувши в судовому засіданні 30.09.2010 р. клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд відмовив в його задоволенні, виходячи з презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України.

Договори купівлі - продажу цінних паперів № 19Д-О та № 21Д-0 від 22.10.2008 року недійсними судом визнані не були. Так, Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2010 у справі № 34/115, було відмовлено у задоволені позову про визнання недійсним договору купівлі –продажу цінних паперів № 21Д-0 від 22.10.2008 року, а Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2010 у справі № 32/72 було відмовлено у задоволені позову про визнання недійсним договору купівлі –продажу цінних паперів № 19 Д-0 від 22.10.2008 року, зазначені рішення залишено без змін відповідними постановами Київського апеляційного господарського суду.

Крім того, предметом даного позову є стягнення заборгованості по сплаті процентного доходу згідно умов розміщення облігацій відповідачем та стягнення 3% річних, на підставі права власності позивача на облігації станом на 19.07.2010 року, що підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах позивача № 001071 у зберігача АБ “КЛІРИНГОВИЙ ДІМ”. Отже, позовні вимоги позивача ґрунтуються не на договорах купівлі - продажу цінних паперів № 19Д-О та № 21Д-0 від 22.10.2008 року.

Таким чином, клопотання про зупинення провадження у справі представника відповідача на підставі абз. 1 ст.79 Господарського суду міста Києва є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач порушив свої зобов’язання з виплатити 19.07.2010 року процентного доходу власникам облігацій за п'ятнадцятий процентний період з 19.04.2010 року по 18.07.2010 року (91 календарний день), згідно п.13.1 статті 13 “Порядок виплати доходу за облігаціями” Інформації про випуск облігацій Державного підприємства Міністерства оборони України “УКРАЇНСЬКА АВІАЦІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ”, у зв’язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 223 502,40 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що оскільки позовні вимоги в даній справі ґрунтуються на правочинах, які мають бути визнані недійсними за результатами розглядів справи №32/72 та №34/115 предметом розгляду яких є визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів № 19Д-О та № 21Д-0 від 22.10.2008 року, в позові належить відмовити у зв’язку з тим, що згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Крім того, відповідач зазначає, що вимога про стягнення суми позову шляхом звернення стягнення на все майно відповідача є необґрунтованою. Інформацією про випуск облігацій, якою визначено порядок виплати процентного доходу по облігаціях, встановлена сплата процентного доходу в грошових коштах, і не передбачено сплату процентів по облігаціях майном відповідача.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Позивач станом на 19.07.2010 р. був власником 8 340 (восьми тисяч триста сорока) штук іменних відсоткових облігацій серії А, ISIN UA 102665AA08 (надалі - облігації), емітентом яких є відповідач. Право власності позивача на облігації станом на 19.07.2010 року підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах позивача № 001071 у зберігача АБ “КЛІРИНГОВИЙ ДІМ”.

Емісія облігацій відповідача, згідно інформації Загально доступної бази даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (http://smida.gov.ua/emitents/emis_o_zvit.php?id=424360) зареєстрована 02.10.2006 р., Свідоцтво № 605/2/06.

Відповідно до п. 11.10 Інформації про випуск облігацій Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія»(далі за текстом –Інформація про випуск облігацій) власникам облігацій надається право, зокрема, отримувати процентний дохід та номінальну вартість облігацій при настанні строку їх погашення.

Згідно п. 11.9 Інформації про випуск облігацій форма випуску облігацій –бездокументарна.

Пунктом 13 Інформації про випуск облігацій визначений порядок виплати доходу за облігаціями. Згідно зазначеного пункту виплата процентного доходу здійснюється емітентом у національній валюті України (гривні) через уповноваженого платіжного агента (ВАТ «Ощадбанк») на підставі зведеного облікового реєстру власників облігацій, який складається на момент закінчення операційного дня, що передує дню початку виплати процентного доходу та надається депозитарієм ВАТ «МФС»на дату такої виплати. Виплата процентного доходу власнику –юридичній особі здійснюється виключно безготівковими коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок такої юридичної особи. Виплата процентного доходу здійснюється протягом 1 (одного) робочого дня в строки встановлені п. 13.1. Інформації про випуск облігацій, зокрема, дата виплати процентного доходу за 15 –тий процентний період (з 19.04.2010 р. по 18.07.2010 р. тривалістю 91 день) –19.07.2010 р.

Пунктом 13.2. Інформації про випуск облігацій встановлений метод обчислення процентного доходу та порядок його виплати. Так, згідно зазначеного пункту сума процентного доходу, що підлягає виплаті за облігаціями, розраховується за формулою:

Доход і = 1000 * (% ставка і/100 %) * (91/365), де

Доход - розмір процентного платежу в гривнях з першого по двадцятий процентний період; і=1....20;

1 000 - номінальна вартість однієї облігації (в гривнях);

% Ставка і- процентна ставка (відсотків річних) у і-му процентному періоді;

91 - тривалість процентного періоду (в днях);

365 - умовна кількість днів у році (в днях).

Сума процентів визначається на одну облігацію з точністю до 0, 01 грн. за правилами математичного округлення.

На процентні періоди, починаючи з п’ятого, процентна ставка за облігаціями встановлюється емітентом відповідно до кон’юнктури ринку і не може бути меншою за облікову ставку НБУ на дату прийняття рішення.

Процентна ставка на тринадцятий, чотирнадцятий, п'ятнадцятий, шістнадцятий процентні періоди встановлюється емітентом 19 вересня 2009 року. При цьому Емітент зобов'язується опублікувати нову ставку або підтвердити незмінність попередньої ставки в тому ж виданні, де буде опублікована інформація про випуск облігацій, з 20 вересня 2009 року по 27 вересня 2009 року.

В Бюлетені “Цінні папери України” № 206 (2730) від 22 вересня 2009 р. відповідачем було надруковано оголошення про встановлення процентної ставки за облігаціями серії А. Вказаним оголошенням відповідач повідомляв, про прийняття рішення (Розпорядження Президента відповідача № 52 від 18.09.2009 р.) про встановлення розміру процентної ставки за облігаціями на тринадцятий –шістнадцятий процентні періоди на рівні 18% річних.

Також, відповідно до Інформації про випуск облігацій на дату виплати процентів по облігаціях платіжний агент (ВАТ "Ощадбанк") отримує в депозитарії ВАТ "МФС" зведений обліковий реєстр власників облігацій, який складений на кінець робочого дня, що передує даті виплати процентного доходу. На підставі зведеного облікового реєстру платіжний агент розраховує суми виплат процентів для кожного власника облігацій та на день виплати за рахунок коштів емітента виплачує власникам облігацій належний їм процентний доход згідно з вимогами чинного законодавства України та умовами випуску.

У разі відсутності у зведеному обліковому реєстрі даних щодо реквізитів, за якими повинна бути проведена виплата процентного доходу, належна сума депонується на рахунку №29014010241 у ВАТ "Ощадбанк", МФО 300465, код ЗА ЄДРПОУ 00032129 до особистого звернення власників терміном на 1 місяць. Після закінчення цього терміну кошти повертаються Емітенту та депонуються на його рахунку. Подальші розрахунки здійснює безпосередньо емітент за особистим зверненням власників облігацій. Проценти на депоновані кошти не нараховуються.

Згідно матеріалів справи, а саме Виписки по особовому рахунку № 3641705 за 15.07.2010 р., 15.07.2010 р. відповідачем було здійснено на користь позивача оплату згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів №19Д-0 та № 21Д-0 від 22.10.200 року на загальну суму 3479573, 66 грн. У позовній заяві, позивач зазначає, що згідно з умовами вказаних договорів відповідач здійснює викуп облігацій в кількості 3360 штук, проте самих договорів купівлі-продажу цінних паперів №19Д-0 та № 21Д-0 від 22.10.200 року матеріали справи не містять.

Також, позивач зазначає, що відповідно до умов договорів купівлі-продажу цінних паперів №19Д-0 та № 21Д-0 від 22.10.200 року надав розпорядження зберігачу про списання облігацій з рахунку у цінних паперах позивача на рахунок відповідача, але з технічних причин операція списання облігацій у кількості 3360 штук станом на 19.07.2010 р. не відбулася. У зв’язку з тим, що облігації в кількості 3360 штук фактично були викуплені відповідачем, залишок облігацій у власності позивача станом на 19.07.2010 р. становив 4980 (8340 –3360) штук, а не 8 340 штук, як зазначено у виписці.

19.07.2010 р. процентний дохід від облігацій випущених відповідачем на рахунок позивача не надійшов.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення 223 686,10 грн., шляхом звернення стягнення на все майно відповідача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 194 ЦК України та ст. 163 ГК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила, і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ЦК України відмова від виконання зобов’язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов’язання або на його недійсність не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГК України право на випуск облігацій підприємства виникає у суб’єкта господарювання з дня реєстрації цього випуску у відповідному органі державної влади. Згідно ч. 2 ст. 166 ГК України державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, статус, порядок організації та діяльності якої визначаються законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»облігація –цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення. Відсоткові облігації –облігації, за якими передбачається виплата відсоткових облігацій.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі –виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власнику цінних паперів.

Відповідно до п. 2.8. Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 322 від 17.07.2003 р., в редакції від 30.03.2005 р. чинній на момент реєстрації емісії облігацій, проценти за облігаціями повинні виплачуватися у розмірі та в термін, що встановлені рішенням про випуск. Відповідно до редакції зазначеного Положення, що діє на момент розгляду справи, а саме п. 8 відсотковий дохід за облігаціями повинен виплачуватися в розмірі та в строк, що встановлені рішенням про відкрите (публічне) розміщення та проспектом емісії облігацій (у разі відкритого розміщення) або рішенням про закрите (приватне) розміщення облігацій (у разі закритого розміщення).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

На підставі викладених норм чинного законодавства та матеріалів справи суд дійшов висновку, що відповідач був зобов’язаний сплатити позивачу 19.07.2010 р. за п’ятнадцятий процентний період 18 % доходу на кожну облігацію, що на вказану дату була у власності позивача. Відповідно до Інформацій про випуск облігацій сума доходу на 1 облігацію розраховується так: Доход = 1 000,00 х 18 % /100 % х 91 / 365 = 44,88 гривень.

Як встановлено матеріалами справи станом на 19.07.2010 р. позивач був власником 8340 штук облігацій, і відповідно мав отримати на свій рахунок доход за п’ятнадцятий процентний період за облігаціями емітованими відповідачем в розмірі 8340 * 44, 88 = 374299, 2 гривень. Також, позивач має право на отримання 3% річних від суми простроченого грошового зобов’язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, так як зазначений процентний дохід йому перерахований не був.

Позивач стверджує, що станом на 19.07.2010 р. він був власником 4980 штук облігацій, і заявляє про своє право на отримання доходу за п’ятнадцятий процентний період за облігаціями емітованими відповідачем тільки в розмірі 4980 * 44, 88 = 223502, 40 гривень.

Відповідно до розрахунку позивача, період прострочення з 20.07.2010 року по 29.07.2010 року становить 10 днів. Таким чином, 3 % річних за просторочення грошового зобов’язання складають суму = 223 502,40 * 3% / 365*10 = 183,70 гривень. Суму 3% річних за прострочення виплати доходу за п’ятнадцятий процентний період за облігаціями, емітованими відповідачем позивач також розраховує виходячи, із того, що станом на 19.07.2010 р. він володів 4980 штуками облігацій.

Відповідно до ст. 83 ГПК України суд не має право самостійно виходити за межі позовних вимог при винесення рішення, тому за таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення 223 502,40 грн. заборгованості по сплаті процентного доходу згідно умов розміщення облігацій відповідачем та стягнення 183,70 грн. 3% річних за період з 20.07.2010 року по 29.07.2010 року.

Суд відмовляє в задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, шляхом звернення стягнення на все майно відповідача, з огляду на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження". Згідно зазначеного закону стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем, а отже вимога про звернення стягненян на все майно відповідача задоволенню не підлягає.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України “Українська авіаційна транспортна компанія” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 24, корп. 3, код ЄДРПОУ 24964464) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Кліринговий Дім” (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 5, літера А, код ЄДРПОУ 21665382) 223502, 40 (двісті двадцять три тисячі п’ятсот дві) грн. 40 коп. –заборгованості по сплаті доходу за п’ятнадцятий процентний період за облігаціями, емітованими відповідачем, 183, 70 (сто вісімдесят три) 70 коп. 3% річних, 2236, 86 (дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 86 коп. державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 18.10.2010 року