Рішення № 12128307, 05.11.2010, Залізничний районний суд м. Сімферополя

№ 2-4355/2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2010 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Якушевої Т.В.,

при секретарі Чертолясові А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Про Кредит Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та договорами поруки у розмірі 122388 грн. 04 коп. та судових витрат у справі.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» мотивовані тим, що 17 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» був укладений кредитний договір № 2202.4542, відповідно до умов якого останній надав позичальнику кредит у сумі 15000 доларів США строком на 24 місяці зі сплатою 21% річних за користування кредитом. 17 вересня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 2202.4542-ДП1, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором за зобовязаннями позичальника за відповідним кредитним договором в повному обсязі цих зобовязань. 17 вересня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 2561-ДП1, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором за зобовязаннями позичальника за відповідним кредитним договором в повному обсязі цих зобовязань.

Як вказує у своїй позовній заяві Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», ним були належним чином виконані його зобовязання з надання позичальнику суми кредиту у розмірі, визначеному відповідним договором, жодних скарг або претензій з боку позичальника на неякісне виконання обовязків банківською установою не надходило, проте, відповідачем його зобовязання виконується неналежним чином, в результаті чого утворилася заборгованість у сумі, вказаній в позові, яка не погашається, незважаючи на численні нагадування та надіслання відповідних претензій.

У судове засідання представник Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» не зявився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю з ухвалення заочного рішення у справі, наполягаючи на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на їх законність та обґрунтованість, просив ухвалити заочне рішення у справі.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, як не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності або відкладення розгляду справи.

Оскільки відповідачі, вважаються такими, що повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, і від них не надійшло повідомлення про причини неявки, або заяви про відкладення судового засідання, суд вважає за можливе повести заочний розгляд справи у відповідності до вимог статей 224-226 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що «ПроКредит Банк» мотивовані тим, що 17 вересня 2008 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» був укладений кредитний договір № 2202.4542, відповідно до умов якого останній надав позичальнику кредит у сумі 15000 доларів США строком на 24 місяці зі сплатою 21% річних за користування кредитом.

17 вересня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 2202.4542-ДП1, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором за зобовязаннями позичальника за відповідним кредитним договором в повному обсязі цих зобовязань.

17 вересня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 2561-ДП1, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором за зобовязаннями позичальника за відповідним кредитним договором в повному обсязі цих зобовязань.

Свої зобовязання за кредитним договором Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» виконало у повному обсязі, проте, позичальником його зобовязання зі сплати кредиту, відсотків за його користування, тощо, виконувалися не повній мірі, в результаті чого і утворилася заборгованість.

Згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статями 549 та 550 Цивільного кодексу України встановлено, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно. які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Через неналежне виконання своїх зобовязань з боку відповідача у нього перед кредитором утворилася загальна заборгованість на суму 122388 грн. 04 коп., яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку, як позичальника та його поручителів.

Крім того, на користь позивача з відповідачів в солідарному порядку належать також до стягнення сплачений судовий збір у сумі 1223 грн. 89 коп. та витрати на ІТЗ 120 грн., які підтверджуються відповідними платіжними документами.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 74, 88, 130, 174, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, 554, 549, 550, 625, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (ідентифікаційний № 21677333, МФО 320984, рахунок № 290910022.980 у АТ ПроКредит Банк) в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, заборгованість у сумі 122388 гривень 04 коп., судовий збір 1223 гривень 89 коп. та витрати з ІТЗ 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя