Рішення № 12128306, 05.11.2010, Залізничний районний суд м. Сімферополя

№ 2-4353/2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2010 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді – Якушевої Т.В.,

при секретарі – Чертолясові А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 111044 грн. 50 коп. та судових витрат у справі.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» мотивовані тим, що 22 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» був укладений кредитний договір № 586-07-08, відповідно до умов якого останній надав позичальнику кредит у сумі 136374 гривень строком на сім років до 2015 року зі сплатою 18% річних за користування кредитом. 22 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед кредитором за зобов’язаннями позичальника за відповідним кредитним договором в повному обсязі цих зобов’язань.

Як вказує у своїй позовній заяві Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», ним були належним чином виконані його зобов’язання з надання позичальнику суми кредиту у розмірі, визначеному відповідним договором, жодних скарг або претензій з боку позичальника на неякісне виконання обов’язків банківською установою не надходило, проте, відповідачем його зобов’язання виконується неналежним чином, в результаті чого утворилася заборгованість у сумі, вказаній в позові, яка не погашається, незважаючи на численні нагадування та надіслання відповідних претензій.

У судове засідання представник Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» не з’явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю з ухвалення заочного рішення у справі, наполягаючи на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на їх законність та обґрунтованість, просив ухвалити заочне рішення у справі.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, як не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності або відкладення розгляду справи.

Оскільки відповідачі, вважаються такими, що повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, і від них не надійшло повідомлення про причини неявки, або заяви про відкладення судового засідання, суд вважає за можливе повести заочний розгляд справи у відповідності до вимог статей 224-226 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» був укладений кредитний договір № 586-07-08, відповідно до умов якого останній надав позичальнику кредит у сумі 136374 гривень строком на сім років до 2015 року зі сплатою 18% річних за користування кредитом.

22 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед кредитором за зобов’язаннями позичальника за відповідним кредитним договором в повному обсязі цих зобов’язань.

Свої зобов’язання за кредитним договором Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» виконало у повному обсязі, проте, позичальником його зобов’язання зі сплати кредиту, відсотків за його користування, тощо, виконувалися не повній мірі, в результаті чого і утворилася заборгованість.

Згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статями 549 та 550 Цивільного кодексу України встановлено, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно. які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Через неналежне виконання своїх зобов’язань з боку відповідача у нього перед кредитором утворилася загальна заборгованість на суму 111044 грн. 50 коп., яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку, як позичальника та його поручителів.

Крім того, на користь позивача з відповідачів в солідарному порядку належать також до стягнення сплачений судовий збір у сумі 1110 грн. 45 коп. та витрати на ІТЗ – 120 грн., які підтверджуються відповідними платіжними документами.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 74, 88, 130, 174, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, 554, 549, 550, 625, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (Відділення «Кримська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», рахунок № 36193000001112 в Відділенні «Кримська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», м. Сімферополь, МФО 321767, ідентифікаційний код 14359319) в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість у сумі 111044 гривень 50 коп., судовий збір – 1110 гривень 45 коп. та витрати з ІТЗ – 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя