Рішення № 12051601, 28.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.10 р. Справа № 1/185

за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”

м. Київ в особі Донецької обласної дирекції

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

м. Горлівка Донецької області

про стягнення 1 708 303 грн. 64 коп.

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Чиньоної Г.В.

Представники:

Від позивача: Бережной А.Г. представник, Тверітінов О.Г. представник,

Полюхович Д.А. - представник

Від відповідача: не зявився

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ в особі Донецької обласної дирекції звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 1 594 435 грн. 16 коп., відсотків у сумі 105 330 грн. 65 коп., пені у сумі 8 537 грн. 83 коп.

В обґрунтування позову посилається на: кредитний договір № 014/07-166/19-36 від 15.08.2008р., платіжні доручення №№ 3561 від 20.08.2008р., лист від 20.05.2010р. та докази його направлення і отримання, розрахунок позову.

Сторони в судове засідання 22.09.2010р. не зявилися, вимоги суду не виконали, тому розгляд справи був відкладений.

В наступному судовому засіданні позивач надав витребувані судом документи.

Відповідач в судове засідання знову не зявився, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином про розгляд справи, будь-яких клопотань від нього не надійшло, про причини неявки не повідомив. Відповідач не скористався правом на захист своїх прав та інтересів, відзив не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 15.08.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції (правонаступником якого є позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 014/07-166/19-36, згідно з яким банк (позивач) зобовязався надати позичальнику (відповідачу) кредит у розмірі 235 000,00 доларів США, а позичальник (відповідач) зобовязався прийняти його, використати за цільовим призначенням та повернути банку (позивачу) згідно узгодженого сторонами графіку погашення у строк по 15.08.2018р. зі сплатою 16,5% річних.

Розділом 1.4 договору сторони передбачили порядок нарахування та сплати процентів, відповідно до якого проценти за користування кредитом нараховуються не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

Нараховані проценти сплачуються позичальником на рахунок процентів банку в розмірі, визначеному п.п. 1.4.1.2 1.4.1.7 договору. Якщо дата повернення нарахованих процентів припадає на не банківський день платежі здійснюються позичальником у банківський день, наступний за вихідним днем, але не пізніше передостаннього дня поточного місяця.

Загальні умови виконання зобовязань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобовязання, надав кредит у визначеному договором розмірі, про що свідчить платіжне доручення №№ 3561 від 20.08.2008р. Однак, позичальник свої зобовязання за договором належним чином не виконував, порушивши узгоджений графік повернення заборгованості та припинив з лютого 2010р. погашати кредит, а з січня 2010р. відсотки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Так, пунктом 4.1.1 договору сторони встановили, що за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення. Факт прострочки виконання зобовязань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач правомірно нарахував пеню в сумі 8 537 грн. 83 коп.

Пунктом 1.9 договору сторони передбачили право кредитора на дострокове виконання боргових зобовязань за кредитом у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань за договором. При цьому виконання боргових зобовязань повинно бути проведено протягом тридцяти календарних днів з дати одержання відповідної вимоги. Відповідачем були порушені умови договору щодо погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тому позивач 21.05.2010р. направив йому лист від 20.05.2010р. з вимогою погасити заборгованість та достроково повернути кредит. Вимога була отримана відповідачем 25.05.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 3927714, однак залишена без задоволення, тому позивач правомірно звернувся з позовом до суду.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ в особі Донецької обласної дирекції задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (84626, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335) в особі Донецької обласної дирекції (83086, м. Донецьк, вул. Ф. Зайцева, б. 46 в, МФО 335076, ЄДРПОУ 23346741, р.р. 29093131) заборгованість за кредитом у сумі 1 594 435 грн. 16 коп., відсотки у сумі 105 330 грн. 65 коп., пеню у сумі 8 537 грн. 83 коп., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 17 083 грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та оголошено в засіданні, воно набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя