Рішення № 12046394, 13.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2010 р. Справа № 40/245-10

вх. № 7936/4-40

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Скоркіна І.С. дов. від 01.12.2009 року відповідача - 1. Сичова М.В., дов. б/н, 2. Синельникова М.А., дов. № 14/10 від 11.01.2010 року

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Орнатус", м. Харків

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Ольга", м. Харків 2. Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк", м. Київ

про визнання недійсним договору поруки

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про визнання договору поруки № 321-П/07 від 31 липня 2007 року, укладеного між Приватною фірмою "Орнатус" та Закритим акціонерним товариством "Альафа-банк" недійсним.

Представник позивача у судовому засіданні 12 жовтня 2010 року підтримує завлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник першого відповідача у судовому засіданні 12 жовтня 2010 року та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник другого відповідача у судовому засіданні 12 жовтня 2010 року та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову; наполягає на задоволенні клопотання про винесення по справі № 40/245-10 окремої ухвали по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Приватної фірми "Орнатус".

Представник позивача у судовому засіданні 12 жовтня 2010 року проти клопотання другого відповідача про винесення по справі № 40/245-10 окремої ухвали по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Приватної фірми "Орнатус" заперечує.

У судовому засіданні 12 жовтня 2010 року було вказано, що клопотання другого відповідача про винесення по справі № 40/245-10 окремої ухвали по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Приватної фірми "Орнатус" буде розглянуто у наступному судовому засіданні та оголошено перерву у судовому засіданні до 13 жовтня 2010 року до 16 годин.

13 жовтня 2010 року судове засідання було поновлено та продовжено у томуж складі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує завлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник першого відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, зазначає, що грошові кошти за кредитним договором були отримані ним 01 серпня 2007 року, а також зазначає те, що не звертався з листами до Приватної фірми "Орнатус" з проханням виступити поручителем по договору про відкриття кредитної лінії.

Представник другого відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, посилається на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в звязку з тим, що він був підписаний уповноваженою особою та рішення власника на яке посилається позивач втратило чинність. Наполягає на задоволенні клопотання про винесення по справі № 40/245-10 окремої ухвали по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Приватної фірми "Орнатус", що заподіяло істотну шкоду правам, свободам та інтересам Публичного акціонерного товариства "Альфа-банк" та є підставою для їх притягнення до відповідальності за статтями 222, 364, 365 Кримінального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотання другого відповідача про винесення по справі № 40/245-10 окремої ухвали по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Приватної фірми "Орнатус" заперечує, посилається на те що на момент укладання договору поруки банк був ознайомлений з Статутом Приватної фірми "Орнатус", рішенням власника № 25 від 16 липня 2007 року, а тому у відповідності до статті 92 Цивільного кодексу України у банку відсутні підстави посилатись на перевищення повноважень посадовими особами підприємства позивача.

Розглянувши дане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки Приватна фірма "Орнатус" не є позичальником за кредитним договором, а отже з його сторони не може бути заподіяно банку ніякої шкоди, так як грошові кошти за Договором про відкриття кредитної лінії отримував перший відповідач.

Суд також розяснює, що до компетенції господарського суду відноситься розгляд справ про визнання правочинів недійсними, а не притягнення осіб до кримінальної відповідальності та одночасно повідомляє, що відмова в задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали, по факту зловживання службовим становищем не є перешкодою для звернення другого відповідача до відповідних правоохоронних органів з заявою про порушення кримінальної справи по факту зловживання службовим становищем посадовими особами Приватної фірми "Орнатус".

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо подання сторонами процесу клопотання про витребування господарським судом доказів в разі неможливості їх надати самими, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне:

31 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Альфа-банк" - правонаступником Закритого акціонерного товариства "Альфа-банк" та Відкритим акціонерним товариством "Ольга" було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 238-МВ/07, згідно з умовами якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію та на підставі додаткових угод до Договору окремими частинами (траншами) та надає кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Ліміт кредитної лінії: сума еквівалентна 50000000,0 грн. строком користування до 31 липня 2010 року.

На виконання пункту 2.1. Кредитного договору між другим відповідачем та позивачем було укладено Договір поруки № 321-П/07, згідно якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником - Відкритим акціонерним товариством "Ольга" зобовязань по Кредитному договору № 238-МВ/07 від 31 липня 2007 року.

Від імені поручителя, вказаний договір поруки підписаний гр. ОСОБА_1, посада якого зазначена в договорі як Директор, діючий на підставі Статуту.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 207 Цивільного Кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печат-кою.

Відповідно до частини 5 статті 65 Господарського Кодексу України без доручення від імені підприємства діє його керівник, який представляє підприємство у відносинах з іншими осо-бами.

У пункті 4.4.1 Статуту Поручителя зазначено, що директор в межах своєї компетенції розпоряджається майном та грошовими коштами підприємства, укладає угоди, контракти.

Згідно п.4.2. Статуту "Власник може приймати рішення з усіх питань діяльності підприємства".

Із матеріалів справи вбачається, що від імені Приватної фіоми "Орнатус" на укладення договору поруки була уповноважена Гаврилець Лідія Анатоліївна. Про це свідчить рішення власника Приватної фірми "Орнатус" № 25 від 16 липня 2007 року.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необ-хідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вва-жається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свід-чать про прийняття його до виконання

Доказом того, що Договір поруки № 321-П/07 укладений 31 липня 2007 року не було схвалено юридичною особою є намагання позивача розірвати його в судовому порядку (справа № 53/32-09).

Окрім того судом також встановлено, що Договір про відкриття кредитної лінії № 238-МВ/07 від 31 липня 2007 року за своєю правовою природою є кредитним договором, до якого мають застосовуватись положення глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Отже, зазначений кредитний договір набрав чинності в момент, коли за ним були передані кредитні кошти.

У відповідності до статті 640 Цивільного кодексу України: якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як свідчать меморіальні ордери, копії яких було надано позивачем до суду перша сума кредитних коштів за Договором про відкриття кредитної лінії № 238-МВ/07 від 31 липня 2007 року у розмірі 50000000,0 грн. була перерахована позивачеві 01 серпня 2007 року, тобто у відповідності до вимог чинного законодавства кредитний договір набув чинності саме 01 серпня 2007 року, вже після того як між сторонами був укладений договір поруки від 31 липня 2007 року.

Таким чином, договір поруки № 321-П/07 від 31 липня 2007 року був укладений між сторонами у забезпечення виконання зобовязань за Договором про відкриття кредитної лінії № 238-МВ/07 від 31 липня 2007 року, коли даний договір ще не набрав чинності. Тобто, Договір поруки № 321-П/07 був укладений у забезпечення зобовязання, якого на момент укладення цього договору поруки ще не існувало і воно не було дійсним.

Щодо посилань другого відповідача на те, що Договір про відкриття кредитної лінії не є кредитним договором суд не може взяти їх до уваги, оскільки кредитний договір повністю відповідає вимогам статті 1054 Цивільного кодексу України, яка дає визначення поняттю кредитного договору.

Крім того суд зазначає, що в разі, якщо як зазначено, відповідачем Договір про відкриття кредитної лінії містить загальні положення кредитних договорів, що мають укладатись у майбутньому.

Таким чином другий відповідач зазначає, що Договір про відкриття кредитної лінії є договором на підставі якого договори укладались в майбутньому.

У відповідності до частини 1 статті 635 Цивільного кодексу України: попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Отже з врахуванням пояснень другого відповідача суд приходить до висновку, що забезпечуватись виконання повинно було відбуватись не по договору про відкриття кредитної лінії № 238-МВ/07 від 31 липня 2007 року, а кожного окремого договору, що були укладені після його підписання.

Суд не погоджується також з твердженнями другого відповідача про те, що рішення власника Приватної фірми "Орнатус" № 25 від 16 липня 2007 року втратило чинність, оскільки в ньому не було зазначено строк на який воно видавалось та другим відповідачем не було надано доказів, стосовно визнання зазначено вище рішення недійсним.

Частина 2 статті 548 Цивільного кодексу України встановлює «недійсне зобовязання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобовязання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом».

Виходячи з чого, суд робить висновок, що договір поруки № 321-П/07 від 31 липня 2007 року був укладений з порушенням частини 2 статті 548 Цивільного кодексу України, що також є підставою для визнання його недійсним за частиною 2 статті 548, частиною 1 статті 215, частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно абз. 4 пункту 9.1. Розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 № 02-5/111 (зі змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними" "Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладання або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони ( від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладання угоди, ґрунтується на обовязку перевіряти такі повноваження".

У відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з чого, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача про визнання договору поруки недійсним необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 судові витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. слід покласти на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 203, 207, 215, 241, 635, 640, 648, 1046, 1054 Цивільного кодексу України, статтею 65 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання другого відповідача про винесення по справі № 40/245-10 окремої ухвали відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Визнати Договір поруки № 321-П/07 від 31 липня 2007 року укладений між Приватною фірмою "Орнатус" та Закритим акціонерним товариством "Альфа-банк" - недійсним.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ольга" (61010, м. Харків, вул. Маломясницька, 9/11, поточний рахунок № 26009103037001 в ПАТ "Альфа-банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 30236375) на користь Приватної фірми "Орнатус" (61010, м. Харків, вул. Малом*ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 24136224) 42,50 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, кореспондентський рахунок № 3200412620 в ПАТ "Альфа- банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714) на користь Приватної фірми "Орнатус" (61010, м. Харків, вул. Малом*ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 24136224) 42,50 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 15.10.2010 року.

Суддя