Рішення № 12043409, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/34427.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Печерські зорі»

доПублічного акціонерного товариства «БМ Банк»

провизнання зобов’язання таким, що припинилось

СуддяСташків Р.Б. Представники від позивача –не з’явився; від відповідача –Петрова І.Г., представник за дов. №04/140 від 29.09.2009. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Печерські зорі»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»(далі –відповідач) про визнання зобов’язання позивача за договором іпотеки нерухомого майна №54-2008/DC від 06.06.2008 (далі –Іпотечний договір) таким, що припинилось з 20.08.2008 у зв’язку з ліквідацією ТОВ «БМ «Банк».

Ухвалою суду від 22.06.2010 було порушено провадження у справі № 34/344, розгляд справи було призначено на 12.07.2010.

12.07.2010 до початку проведення судового засідання від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи.

Листом Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.07.2010 №03-2/106 відмовлено у задоволені клопотання позивача про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою суду від 19.07.2010 розгляд справи призначено на 08.09.2010.

08.09.2010 судом оголошено перерву до 27.09.2010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «БМ «Банк»було ліквідовано (припинено), про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД №279180, а тому зобов’язання, яке виникло з договору не відновлювальної кредитної лінії №2008-54/ DC (далі –Кредитний договір) та Іпотечного договору припинилось, з підстав визначених ст.ст.111, 598 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

08.09.2010 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач просив суд визнати зобов’язання позивача за Кредитним договором та Іпотечним договором, такими, що припинились з 20.08.2008, у зв’язку з ліквідацією ТОВ «БМ Банк».

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що ст.ст.202-205 ГК України передбачають умови припинення зобов’язань. Дійсно, однією з підстав припинення зобов’язання є ліквідація юридичної особи. Однак, позивач перекручує факти та вводить суд в оману, оскільки ТОВ «БМ «Банк»було припинено шляхом перетворення (зміни організаційно-правової форми) на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу», ст.ст.107-108, ч.21 ст. 150 ЦК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність»та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»на ПАТ «БМ Банк».

27.09.2010 представник відповідача подав відзив на заяву про уточнення позовних вимог, в яких додатково зазначив, що «БМ Банк» як юридична особа не ліквідовувалось, відомості про її ліквідацію до жодних ресурсів не вносились, а Банк є належною стороною по укладеним ним договорам з моменту державної реєстрації та внесення запису до Державного реєстру банків.

У судове засідання 27.09.2010 відповідач не з’явився. Причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

6 червня 2008 року між позивачем Позичальник) та відповідачем (Банк) було укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк зобов’язався надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов’язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 2500000 грн. та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Виконання Позичальником зобов’язання за цим договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується іпотекою нерухомого майна згідно з Іпотечним договором (п.3.1 Кредитного договору).

В забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливають з Кредитного договору, Іпотекодавець (позивач) передає в іпотеку, а Іпотекодержатель (Банк) цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі предмет іпотеки, що належить Іпотекодавцю на праві власності.

Пунктом 1.2 Іпотечного договору сторони погодили, що предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме нежилі приміщення з №1 по №18 (групи приміщень №58) (в літ. А», загальною площею 264,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Іванова Андрія, будинок 12.

Нерухоме майно належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідченого 06.03.2008 Горяйновою Т.К., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1569.

Причиною виникнення спору у даній справі, є те, що на думку позивача його зобов’язання як за Кредитним договором, так і за Іпотечним припинились, в зв’язку з тим, що ТОВ «БМ «Банк»було припинено.

Проте, з позицією позивача, викладеною у позові та наведеною вище, суд не може погодитись з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 609 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Аналогічне положення закріплено і частиною 3 статті 205 ГК України, якою встановлено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання. Аналогічні норми передбачено статтями 104, 106, 108 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 108 цього Кодексу перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Аналогічну норму містить Закон України «Про господарські товариства»(ст. 19) та ст. 59 ГК України.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав і обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті перетворення.

ТОВ «БМ Банк»було припинено шляхом перетворення (зміни організаційно-правової форми) на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу»(№ 133-У від 14.09.2006), ст.ст. 107 - 108, ч. 2 ст. 150 ЦК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність»та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

У Витязі з Єдиного державного реєстру, наданого позивачем, запис 1 підтверджує, що статус відомостей про юридичну особу з ідентифікаційним кодом 33881201, повне найменування якої ВАТ «БМ Банк», підтверджено, юридичну особу зареєстровано 20.08.2008. Аналогічний факт підтверджується Свідоцтвами про державну реєстрацію банку.

Реорганізація ТОВ «БМ Банк»у ВАТ «БМ Банк»відбулася на виконання вимог Закону України від 14.09.2006 № 133-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу», у відповідності до якого банки повинні створюватися лише у організаційно-правовій формі відкрите акціонерне товариство. Згідно Прикінцевих положень Закону № 133- V, «банки, створені у формі закритого акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, зобов'язані протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом привести свою організаційно-правову форму у відповідність з вимогами цього Закону». Національним банком України було надано значну кількість роз'яснень з приводу порядку реорганізації на виконання вимог даного Закону, один з них - лист № 40-111/2430-7203 від 16.07.2007 р.

Публічне акціонерне товариство «БМ Банк»виникло внаслідок перейменування Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»від 17 вересня 2008 року № 514-VІ, яке було створене в результаті реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», яке діяло на підставі Статуту, затвердженого Установчими зборами ТОВ «БМ Банк»(Протокол № 1 від 15 серпня 2005 року), зареєстрованого Національним банком України 30 листопада 2005 року, державна реєстрація юридичної особи проведена 6 грудня 2005 року, номер запису 10681020000008765, внесення запису до Державного реєстру банків про реєстрацію банку здійснено 08 грудня 2005 року під реєстраційним № 301 (остання редакція Статуту ТОВ «БМ Банк»була затверджена Загальними Зборами Учасників ТОВ «БМ Банк»(Протокол № 7 від 22 червня 2007 року), погоджена Національним банком України 2 серпня 2007 року, державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ «БМ Банк»проведена 13 серпня 2007 року, номер запису 10741050004024518) шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу»від 14 вересня 2006 року № 133- V на підставі рішення Загальних Зборів Учасників ТОВ «БМ Банк»від 10 квітня 2008 року (Протокол № 1) та Установчих зборів Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк»від 17 червня 2008 року (Протокол № 1).

Відтак, ПАТ «БМ Банк» Банк є правонаступником всіх прав і зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк», яке діяло на підставі Статуту, затвердженого Установчими Зборами ВАТ «БМ Банк»(Протокол № 1 від 17 червня 2008 року), погодженого Національним банком України 11 серпня 2008 року, державна реєстрація змін до установчих документів проведена 20 серпня 2008 року, номер запису 10741450000031021, та було правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», яке діяло на підставі Статуту, затвердженого Установчими зборами ТОВ «БМ Банк»(Протокол № 1 від 15 серпня 2005 року), зареєстрованого Національним банком України 30 листопада 2005 року, державна реєстрація юридичної особи проведена 6 грудня 2005 року, номер запису 10681020000008765, внесення запису до Державного реєстру банків про реєстрацію банку здійснено 08 грудня 2005 року під реєстраційним № 301». Аналогічне положення містилося в Статуті ВАТ «БМ Банк».

Разом з тим, суд відзначає, що ліквідації банків містить свої особливості, які встановлені Законом України «Про банки і банківську діяльність»(ч. 4 статті 110 ЦК України).

У статті 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність»міститься поняття ліквідації банку, під яким розуміється процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону;

Згідно ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність», при ліквідації банку «ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" за рахунок банку у строки, передбачені законами України.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банк може бути ліквідований:

1) з ініціативи власників банку;

2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

Жодних публікацій щодо припинення функціонування відповідача, як юридичної особи не було.

Процедура реорганізації банківських установ регламентується Положенням про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 31.08.2001, №375 із наступними змінами та Методичними рекомендаціями про порядок реорганізації, реструктуризації комерційних банків, схваленими Постановою Національного банку України від 09.10.2000 № 395.

Згідно з статтею 98 Закону України Про банки і банківську діяльність»ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Державного реєстру банків після ухвалення звіту ліквідатора.

Як встановлено судом до Державного реєстру банків запис щодо ліквідації ТОВ «БМ Банк»не вносився.

Відтак, ПАТ «БМ Банк» виникло внаслідок перейменування ВАТ «БМ Банк», відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 №514-VI, яке було створене в результаті реорганізації ТОВ «БМ Банк».

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Позивач у супереч вказаної норми не довів суду факт припинення Банку, як юридичної особи, що мало, на його думку стати наслідком припинення його зобов’язань на Кредитним та Іпотечним договорами.

Іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору (стаття 17 Закону України «Про іпотеку»).

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги Товариства не можуть вважатися за законні та обґрунтовані, а відтак задоволенню не підлягають.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 29.09.2010