Рішення № 12013407, 21.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/33821.09.10 За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нешнл Бізнес Солюшенс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.»

про стягнення заборгованості

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нешнл Бізнес Солюшенс»

про визнання недійсним додатку № 11

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Абросімов С.С. –за довіреністю б/н від 10.06.2010р.

від відповідача: Мельник М.М. –за довіреністю б/н від 21.07.2010р.

Обставини справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нешл Бізнес Солюшенс»звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 05.07.10 порушено провадження у справі № 40/338 за даним позовом та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.07.10.

22.07.10 у судовому засіданні з підстав, наведених у ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 27.07.10.

27.07.10 розгляд справи не відбувся з тих причин, що відповідач подав заяву про колегіальний розгляд справи.

28.07.10 листом за №03-2/147 за підписом Заступника Голови Господарського суду м. Києва повідомлено сторони, що суд не вбачає достатніх підстав для введення до складу суду додатково двох суддів.

27.07.10 до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.С.»із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нешл Бізнес Солюшенс»про визнання недійсним Додатку №11 від 01.10.08 до договору №12-ПХ про надання послуг.

Ухвалою суду від 02.08.10 суд вирішив прийняти зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду із первісним позовом у справі №40/338 та призначив розгляд справи на 10.08.10.

У судовому засіданні 10.08.10 за клопотанням сторін оголошувалась перерва до 21.09.10.

У судовому засіданні 21.09.10 у відповідності до ст. 85 оголошувалась вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва встановив:

За доводами позивача за первісним позовом, підставою виникнення зобов’язань позивача та відповідача є договір № 12-ПХ від 15 серпня 2008р. Та додаткові угоди до даного договору №№ 11,18. Позивач за первісним позовом стверджує, що підставою для звернення до суду є порушення відповідачем за первісним позовом зобов’язань щодо наданих позивачем послуг у відповідності до наведеного договору та додатків. Сума заборгованості станом на момент звернення до суду становить 513 219, 85 грн.

В рамках досудового врегулювання позивач наводить звернення із вимогою на адресу відповідача та надав первинну документацію та розрахунки щодо обґрунтування наведеної суми заборгованості. В обґрунтування посилається на лист від 31 березня 2010р. із відповідними додатками.

Позивач за первісним позовом стверджує, що відповідач направив, за результатом розгляду наведеної вимоги, лист-відповідь № 74 від 02 квітня 2010р. та заперечив проти заявлених позивачем сум заборгованості. На думку позивача за первісним позовом, доводи відповідача за первісним позовом є необґрунтованими, а відмову від виконання договірних зобов’язань безпідставною та такою, що порушує вимоги ст.ст. 626,629,631 ЦК України та ст. 180 ГК України. Окрім цього, позивач за первісним позовом наводить в обґрунтування умови договору та додаткової угоди № 11 та № 18, зокрема погоджений сторонами порядок оплати та надання послуг.

За твердженням позивача за первісним позовом, у зв’язку із тривалою відсутністю оплати, позивач за первісним позовом здійснив демонтаж брендмауера (припинив надання послуг), що підтверджує Актом демонтажу від 09.02.10р. З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що сума заборгованості сформулась до моменту демонтажу (припинення надання послуг).

В обґрунтування правомірності суджень та правової позиції, позивач за первісним позовом посилається, зокрема, на ст.ст. 610,625,629 ЦК України, умови договору та додаткових угод №№ 11,18.

Відповідач за первісним позовом заперечує проти заявлених позивачем вимог у повному об’ємі, з підстав наведених у відзиві та звернувся із зустрічним позовом.

За доводами відповідача (позивач за зустрічним позовом), надані позивачем (відповідач за зустрічним позовом) документи суперечливими та такими, що не підтверджують визначену позивачем за первісним позовом суму заборгованості, а обставини такими, що підтверджують умисні дії щодо систематичного вимагання від відповідача оплати за послуги, що не замовлялися, та стверджує про безпідставність утримання майна - брендмауера, який був розміщений за адресою: м. Київ, проспект перемоги 49/2, що підтверджує обставинами наведеними у відзиві та зустрічному позові.

На думку відповідача за первісним позовом, надання послуг після 15 грудня 2009р. не погоджувалось рівно, як вартість даних послуг.

За доводами відповідача за первісним позовом, додаток № 11 не відповідає, зокрема, вимогам ст.ст.203,227,229 ЦК України та ст. 16 ЗУ «Про рекламу».

При цьому, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) посилається на звичаї ділового обороту, а саме надання сторонами за договором відповідної дозвільної документації, реєстраційних документів тощо, та ненадання наведених документів позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним), в т.ч. документів щодо погодження місця розташування об’єкта реклами.

На думку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) зазначене доводить відсутність відповідної дозвільної документації у позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом).

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) заперечує щодо наведених відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) обставин та заявлених зустрічних позовних вимог у повному обсязі, з підстав наведених у відзиві. Відповідач вважає наведені вимоги необґрунтованими, а заявлені обставини не підтвердженими у відповідності до ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення надані сторонами, суд вважає заявлені за первісним позовом вимоги обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до умов договору № 12-ПХ від 15 серпня 2008р., відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) доручає, а позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) приймає на себе зобов’язання на підставі заявок надавати відповідачеві послуги склад, вартість, строки та об’єми, яких визначаються сторонами в додаткових угодах до договору, а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги згідно умов договору (п.1.1. договору).

Під послугами, за умовами договору сторони визначили: розміщення реклами, виготовлення рекламних матеріалів, маркетингові послуги, створення концепцій та зразків бренда тощо (п.1.2. Договору).

Ціна договору - загальна сума вартості наданих та прийнятих замовником послуг (відповідач за первинним позовом) послуг, які визначені в додаткових угодах. (п.3.1.,3.2.).

Строк дії договору до 1 вересня 2009р. з можливим продовженням шляхом укладення додаткової угоди (п.п.7.1.,7.2. Договору).

01.10.08р. сторонами укладено додаткову угоду 11 до договору № 12-ПХ, відповідно до якої позивач надає послуги з виготовлення установки та розміщення зовнішньої реклами житлового комплексу з назвою «Престиж Холл»за адресою: м. Київ, проспект Перемоги 49/2 (п.п.1.1.,2.1.).

Строк розміщення в період 01.10.08р. по 31.12.08р. за вартістю розміщення реклами протягом місяця 144 828,95 грн. Оплата здійснюється щомісяця по факту надання послуг протягом 10 кал. днів (п.п.3.1.,4.4.,5.1. Договору), та вартість установки брендмауера - 34 340,00 грн., вартість виготовлення брендмауера 6 868,00 грн.

Водночас, пунктом 7.3. встановлено автоматичну пролонгацію у випадку відсутності письмового повідомлення замовника (відповідач за первинним позовом) щодо відмови від надання послуг та підлягає оплаті.

Враховуючи наведені позивачем за первісним позовом доводи та наявні у матеріалах справи докази, слід звернути увагу на додаток 18, відповідно до якого сторони внесли зміни та доповнення щодо вартості та порядку оплати послуг за додатком 11 наданих з 16 жовтня 2009р. по 15 грудня 2009р.

Так, за період з 16 жовтня 2008р. по 15 жовтня 2009р. вартість послуг складає 144 828,95 грн за місяць; за період з 16 жовтня 2009р. по 15 грудня 2009р. - 134 828,95 грн. Порядок оплати (п.1.1. Додатку 18). Оплата послуг - протягом 10 днів після підписання сторонами Акту здачі приймання послуг (п.1.2.1. Додатку 18).

Враховуючи наведене вартість послуг за погоджений додатком 11 період складає 510 034,85 грн (п.4.1. Додатку). Враховуючи доводи позивача за первісним позовом та наявні у матеріалах справи докази, послуги наданні в період з 01.10.08р. по 15.10.09р. оплачено у розмірі 1 828 605,00 грн.

Заборгованість виникла у зв’язку із неоплатою відповідачем за первісним позовом послуг за надані у період з 16 жовтня 2009р. по 9 лютого 2010р., що відображено зокрема у листі-вимозі позивача за первісним позовом на лист відповідача № 74. Додатком 18 сторони погодили , зокрема, порядок оплати наданих у період з 16 жовтня по 15 грудня 2009р. послуг із кінцевою датою до 10 березня 2010р.

Стосовно заперечень відповідача за первісним позовом та доводів позивача за первісним позовом щодо надання послуг у період після 15 грудня 2009р., суд вважає доводи щодо непогодження сторонами надання послуг до 9 лютого 2010р. необґрунтованими, з урахуванням умов п.7.3. Додатку № 11, що залишався незмінним та обов’язковим до виконання сторонами. Доказів направлення повідомлення про відмову на адресу позивача за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом не надано. Доказом надання послуг строком до 9 лютого 2010р. - акт демонтажу полотна банера (здачі-приймання робіт /надання послуг).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Слід звернути увагу, що за доводами відповідача за первісним позовом не заперечується факт надання послуг до 15 грудня 2009р. Враховуючи лист-відповідь відповідача за первісним позовом від 31 березня 2010р., спірним залишалась вартість послуг з урахуванням заперечень щодо погоджених строків надання послуг. Жодних підстав відмови від оплати послуг обґрунтованих у розумінні ст.ст. 32,33,34 ГПК України відповідачем за первісним позовом не надано.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд вважає заявлені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, в обґрунтування своїх вимог відповідач за первісним позовом посилається, зокрема, на ст.ст.203,227,229 ЦК України.

Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Посилаючись на наведені вимоги необхідні для чинності правочину, відповідач стверджує про вчинення правочину позивачем без відповідного дозволу (ліцензії), що на думку відповідача дає підстави визнання недійсним правочину в порядку ст.277 ЦК України.

При цьому наявність чи відсутність дозволу (ліцензії) у розумінні наведеної статті не доведена та не аргументована відповідачем.

Водночас за наведеними вище обставинами відповідачем частково прийнято виконання зобов’язань та оплачено вартість робіт, що доводить реальне настання правових наслідків та відсутність претензій за виконаним зобов’язанням позивача.

При цьому суд звертає увагу, що у розумінні ст. 11 ЦК України підставою виникнення зобов’язань сторін є договір № 12-ПХ, предметом якого являлося надання рекламних послуг, що у свою чергу за умови доведення наявності підстав недійсності, в контексті наведених відповідачем статей, надає право щодо звернення із відповідним позовом із посиланням на ст. 277 ЦК України.

Застосування ж даних статей з урахуванням заявлених відповідачем за первісним позовом вимог не відповідає суті правовідносин сторін та способам захисту встановленим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки додаток 11 укладено у відповідності та на підставі договору № 12-ПХ.

Окрім цього, суд звертає увагу, що відсутність у позивача за первісним позовом права розміщення зовнішньої реклами у відповідних місцях у будь-якому випадку підлягає доказуванню, зокрема, з урахуванням можливого виконання відповідних обов'язків третіми особами, і це питання знаходиться поза межами даного судового спору. Водночас відсутність у позивача за первісним позовом зазначеного права в будь-якому випадку не може ототожнюватися з відсутністю у нього ліцензії (дозволу) і не є підставою для застосування згаданого припису статті 227 ЦК України, оскільки в розумінні статті 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензія це - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32,33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нешнл Бізнес Солюшенс»задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» (03680, м. Київ, Печерський район, вул. Анрі Барбюса, буд. 37/1, літ. «Б», код ЄДРПОУ 32348227) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нешнл Бізнес Солюшенс»(04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 49, кв. 42, код ЄДРПОУ 35033794) борг у розмірі 513219 (п’ятсот тринадцять тисяч двісті дев’ятнадцять) грн 85 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 5132 (п’ять тисяч сто тридцять дві) грн 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.»відмовити повністю.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 27.09.2010р.