Постанова № 11966222, 01.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 вересня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-9001/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Денисюк Ю. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва

до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

простягнення 4433220,70 грн. за участю представників сторін:

прокурор: Костилєва Т. І.

від позивача: Ріпа С. І. (діє на підставі довіреності від 16.08.2010 року №13578/07)

від відповідача: Савченко С. О. (діє на підставі довіреності від 05.07.2010 року №121/10)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 01.09.2010 pоку проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по сплаті суми збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в сумі 4433220,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з пунктом 6 статті 4 Закону України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, сплачують збір на обовязкове державне пенсійне страхування з 2008 року в розмірі 0,5 відсотка від суми операції. Однак, при проведенні Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва перевірки відповідача, сума несплаченого збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню становила 4433220,70 грн.

Представник прокуратури та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач проти позову заперечив та вважав позовні вимоги необгрунтованими і такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а саме: позовну заяву подано за відсутності у позивача права на звернення до адміністративного суду, зобовязання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»зі сплати донарахованої суми збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню є податковим зобовязанням, на який поширюється дія Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш від 21.12.2000 року, в звязку з чим погашення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»донарахованої позивачем суми збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню не може здійснюватись в іншому порядку, ніж це передбачено вказаним Законом, а оскільки Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва не надало відповідачу вимогу або будь-який інший документ, який містить рішення позивача за наслідками перевірки та може розглядатися як розпорядчий (нормативний) документ позивача щодо визначення розміру сум збору, що є недоїмкою та підлягають сплаті відповідачем, то у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»відсутня недоїмка по сплаті збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню.

Відповідач зазначає, що оскільки норми Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» станом на 01 березня 2010 року були чинними, справляння ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти в розмірі 0,2 відсотки в період з 01.01.2010 року по 03.02.2010 року здійснювалося правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України.

На думку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у Пенсійного фонду України не було законних підстав для донарахування відповідачу збору з операцій купівлі-продажу безготівкових валют за період з 01.01.20010 року по 31.03.2010 року в сумі 4433220,70 грн. з розрахунку 0,5 відсотки від суми операції.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до Направлення №7848/02 від 22.04.2010 року про проведення з 22.04.2010 року по 30.04.2010 року планової перевірки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та повідомлення №7847/02 від 22.04.2010 року про проведення планової перевірки, яке, як вбачається з матеріалів справи, отримав заступник головного бухгалтера ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Защук В. В. 22.04.2010 року, Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва при проведенні перевірки бухгалтерських документів по нарахуванню та перерахуванню збору до Пенсійного фонду у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», позивачем виявлено, що за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, загальна сума операцій з купівлі-продажу безготівкових валют становить 4006621120,44 грн., в т.ч. для потреб клієнтів 3958834665,75 грн., загальна сума нарахованого збору становить 20033105,60 грн., загальна сума перерахованого збору до Пенсійного фонду 15599884,90 грн., сума несплаченого збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню становить 4433220,70 грн., про що складено Акт № 74-В перевірки правильності, достовірності та своєчасності сплати збору з операцій купівлі-продажу валют від 22.04.2010 року.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 визначено, що відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Під представництвом прокуратурою України інтересів держави за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Ці дії включають подання прокурором до позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Згідно ст.ст. 57, 60 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", а також п. 4 вищезазначеного рішення Конституційного суду України визначено, що прокурор та його заступник має право подавати позови до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. При цьому, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, в чому визначається порушення інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Таким чином, заступник прокурора Печерського району м. Києва мав право звернутись до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва з метою захисту порушених прав та інтересів держави.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пунктом 15 даного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах. Відповідно до пп. 8 п. 5. Положення, Пенсійний фонд України має право порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-ІУ від 09.07.2003 року, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-ІУ від 09.07.2003 року, страхувальниками відповідно до цього Закону є:

1) роботодавці:

- підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону;

- колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону;

- дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону;

- іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону;

2) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону;

3) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону;

4) застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

До переліку страхувальників, що сплачують внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застрахованих осіб згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-ІУ від 09.07.2003 року, юридичні особи, що здійснюють операції купівлі-продажу іноземної валюти не включаються.

Проте, відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»N 400/97-ВР від 26.06.1997 року, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Згідно п. 7.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 року, порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, відчуження легкових автомобілів, купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв'язку, здійснюється відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740.

Пункт 17 вказаного Порядку передбачає, що у разі неповної або несвоєчасної сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування несплачені суми стягуються з платників із застосуванням фінансових санкцій, передбачених законодавством.

Вимога про сплату боргу, як виконавчий документ, передбачена для страхувальників, перелік яких встановлений Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV та у разі наявності недоїмки по страхових внесках. Відповідно до п. 2 ст. 106 вищевказаного Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином, до переліку осіб, які сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у порядку, передбаченому Законом № 1058, юридичні особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют, не входять. Обов'язок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валют ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»встановлений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»та Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740.

Заборгованість перед Пенсійним фондом у даному випадку складають суми недоплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що не являються недоїмкою по сплаті страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, за висновками Акту № 74-В перевірки правильності, достовірності та своєчасності сплати збору з операцій купівлі-продажу валют від 22.04.2010 року, в ході перевірки було виявлено порушення норм чинного законодавста з питань сплати збору на пенсійне страхування та зазначено, що несплачений збір в сумі 4433220,70 грн. підлягає сплаті на рахунок Пенсійного фонду в 10-денний термін з дня отримання акту перевірки. У разі несплати збору у визначений строк до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»будуть вжиті заходи відповідно до законодавства.

Так, Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік»було прийнято 27.04.2010 року. Відповідач у своїх запереченнях посилається на статтю 46 Бюджетного кодексу України, у відповідності до ч. 4 якої до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів. Таким чином, дана норма передбачає дію тих нормативно-правових актів, що регулюють питання плати збору до державних цільових фондів, встановлюють порядок їх сплати та розміри ставок .

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, позиція відповідача про те, що до прийняття бюджету на поточний 2010 рік діяв лише Закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік», є невірною, оскільки Закон України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування»є базовим та передбачає сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу безготівкої іноземної валюти за гривню у розмірі 0,5 відсотка.

Крім того, ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008 року №835-УІ, на яку вказує відповідач у своєму запереченні, визначає ставку збору з операцій купівлі продажу безготівкової іноземної валюти за гривню у розмірі 0,2 відсотка саме протягом 2009 року, тобто період, протягом якого справляється збір за такою ставкою, є 2009 рік. За умов відсутності у І кварталі 2010 року прийнятого закону про бюджет на початок 2010 року мають діяти норми базового Закону, що, власне, і підтверджується роз'ясненням Пенсійного фонду України у листі від 31.12.2009 року № 24746/03-02 щодо визначення розміру збору до Пенсійного фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1414 від 29.12.2009 року «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році»також передбачено, що до набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»Державному казначейству зараховувати податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження до державного і місцевих бюджетів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та інших нормативно-правових актів. Таким чином, знову ж таки, законодавчо встановлено дію норм іншого закону, що регламентує питання сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, зазначеною Постановою врегульовано зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевого бюджетів. В той час як відповідно до ч. 2 ст. 71 Розділу IX «Кошти Пенсійного фонду»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-IV, кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-ІУ від 09.07.2003 року, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Зазначеним спростовується твердження відповідача про те, що норми законів, які діяли до прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», припускали однозначне трактування прав та обов'язків та регламентація порядку сплати збору на державне пенсійне страхування передбачалася лише Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», оскільки у цей період нормами Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»врегульовано порядок сплати збору та чітко встановлено ставку збору з операцій купівлі-продажу іноземної валюти. За таких обставин нарахування збору з розрахунку 0,5 % від суми операцій було цілком правомірним.

Крім того, суд звертає увагу, що нарахування та сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових валют за ставкою 0,2 % здійснювалось ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»у січні 2010 року, що підтверджується належним чином завіреним та наявним в матеріалах справи звітом про нарахування та сплату збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкових валют за січень 2010 року, поданим відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, та частково (до 04 лютого 2010 року) за такою ж ставкою нараховувся збір у лютому місяці 2010 року, що також підтверджується звітом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про нарахування та сплату збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкових валют за лютий 2010 року, в результаті чого й виникло недонарахування та недоплачення збору на пенсійне страхування у розмірі 4433220,70 грн. Проте, як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 04.02.2010 року по 28.02.2010року та за звітний період березня 2010 року нарахування проводилось у відповідності до норм чинного законодавства за ставкою 0,5 %, що підтверджується відповідними звітами про нарахування та сплату збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі-продажу безготівкових валют за вказані місяці.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909, к/р 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку, МФО 300001) на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва (01004, м. Київ, Крутий узвіз, 4, р/р 256053012609 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22870173) недоплачену суму збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валюти за гривню в сумі 4433220 (чотири мільйони чотириста тридцять три тисячі двісті двадцять) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І. П. Васильченко

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 03.09.2010 року