Рішення № 11949234, 15.09.2010, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа №2-4180/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

„15” вересня 2010 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Гудим О.І.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1,

за участі представника відповідача Кадникової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», де треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич Оксана Михайлівна та Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника за довіреністю звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що ОСОБА_3 та Дніпропетровською обласною дирекцією ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір, на виконання умов п.п.1.1 якого відповідач надав кредитні кошти на споживчі цілі, а саме на придбання автомобілю PEUGEOT, моделі 307 Х-LINE SP 1.6 Е, типу легковий комбі В, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_3, за програмою кредитування «Авто в кредит без власного внеску» у розмірі 25346,33 доларів США строком з 19.10.2007 р. по 19.10.20103 р. включно зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14,5% річних на суму залишку заборгованості та комісією за надання кредиту в розмірі 1,85% від суми виданого кредиту. У забезпечення виконання кредитних зобовязань відповідач прийняв у заставу автомобіль PEUGEOT, моделі 307 Х-LINE SP 1.6 Е, типу легковий комбі В, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачеві за цим позовом на праві власності, про що був укладений договір застави транспортного засобу №220392633/251 та посвідчений 19.10.2007 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 у реєстрі за №6462.

15 травня 2009 року на підставі заяви відповідача, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. було вчинено виконавчий напис на загальну суму 24716,32 дол. США, що становить еквівалент 188424,87 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 15.05.2009 р., та органами виконавчої служби було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа. Зазначаючи у позові про те, що у відповідач не було правових підстав для звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, оскільки, не зважаючи на те, що ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу» передбачає можливість звернення вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом, проте, згідно ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду та, окрім того, частинам 1,3 розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який набрав чинності січня 2004 року, визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, у позові й було заявлено вимогу про ухвалення рішення про скасування виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 15 травня 2009 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М., зареєстрованого в реєстрі за №1149 та про відмову Дніпропетровській обласній дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» м. Дніпропетровськ у задоволенні вимог на загальну суму 24716,32 дол. США, що еквівалентно 188424,87 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 15.05.2009 р.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності 27.10.2009 р., посилався на обставини, зазначені в позові, надав пояснення, аналогічні викладеному, та просив суд повністю задовольнити позов; представник відповідача (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») проти позову заперечував, посилаючись на правомірність вчинення нотаріусом виконавчого напису та просив суд відмовити в задоволенні позову. У судове засіданні представники третіх осіб не зявилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково з огляду на такі встановлені обставини.

19.10.2007 р. між позивачем та відповідачем за цим позовом було укладено кредитний договір, за яким Банк зобовязався надати та надав, а ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 25 346, 53 дол. США, які в подальшому згідно платіжного доручення було перераховано ТОВ «ВИЛТОН» в рахунок оплати для придбання автомобіля PEUGEOT 307, та за яким позичальник зобовязався погашати кредит, проценти за фактичне користування кредитом згідно графіку погашення; оскільки з листопада 2008 р. позичальник не виконував зобовязання за кредитним договором, зокрема, не здійснював погашення кредиту, а також процентів за фактичне користування кредитом у строки та у розмірі, що визначені п. 3.3 кредитного договору, та не виконав претензію - вимогу про порушення забезпеченого обтяженням зобовязання за кредитним договором №220392633 від 19.10.2007 р. та про дострокове виконання грошових зобовязань за кредитним договором, зазначене й стало приводом для звернення банку до нотаріуса та останнім 15.05.2009 р. було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на легковий автомобіль PEUGEOT, модель 307 Х-LINE SP 1.6 Е, типу легковий комбі В, 2007 року, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який є забезпеченням виконання зобовязань позивачем ОСОБА_3 за кредитним договором №220392633 від 19.10.2007 р. відповідно до умов договору застави автотранспортного засобу від 19.10.2007 р. та який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності та на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 17.10.2007 р. РЕВ 1-го МВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області. Саме за цим виконавчим написом пропонувалося за рахунок коштів, вилучених від реалізації в установленому чинним законодавством порядку заставленого майна задовольнити вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 24716, 32 дол. США або 188424,87 грн. за офіційним курсом НБУ 1 долар США = 7,6235 грн., з яких 22373,17 дол. США або 170561,86 грн. заборгованість за кредитом згідно офіційного курсу НБУ 1 долар США = 7,6235 грн., 1066,90 дол. США або 8133,51 грн. пеня за порушення строків погашення кредитної заборгованості та відсотків терміном з 19.01.2009 р. по 19.04.2009 р., 1276,25 дол. США або 9729,49 грн. заборгованість щодо відсотків за користування кредитом.

Я к встановлено судом, предметом договору застави від 19.10.2007 р. є рухоме майно - автомобіль PEUGEOT, модель 307 Х-LINE SP 1.6 Е, типу легковий комбі В, 2007 року, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який є забезпеченням виконання зобовязань позивачем ОСОБА_3 за кредитним договором №220392633 від 19.10.2007 р.

Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" - цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Відповідно до ч. 1 ст. цього Закону до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Окрім того, частинами 1, 3 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який набрав чинності з січня 2004 р., визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Частина 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але законом встановлено інше, а саме: ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Вказаний закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису. Отже, в цій частині вимог позову доводи позивача є слушними та для суду вбачаються підстави для їх задоволення.

З приводу вимоги позову про ухвалення рішення про відмову Дніпропетровській обласній дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» м. Дніпропетровськ у задоволенні вимог на загальну суму 24716,32 дол. США, що еквівалентно 188424,87 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 15.05.2009 р., то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Як було встановлено судом, укладаючи кредитний договір сторони за ним погодили, що кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпеченості, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1 кредитного договору); та позичальник зобовязався використовувати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за його користування, комісії згідно умов договору та тарифів Банку та виконувати всі інші боргові зобовязання в порядку та строки, визначені договором (п. 5.1 кредитного договору). Разом з тим, сторони за цим договором погодили (п. 6.5 кредитного договору) право банку вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках, передбачених цим договором. Утім, зобовязання з боку позичальника виконано не було, через що склалася заборгованість, яка, не зважаючи на письмову претензію вимогу банку від 01.07.2008 р. (дана претензія була отримана ОСОБА_3 особисто, про що свідчить її підпис) погашена не була.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд прийшов до висновку, що вимога позову у частині ухвалення судом рішення про відмову Дніпропетровській обласній дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» м. Дніпропетровськ у задоволенні вимог на загальну суму 24716,32 дол. США, що еквівалентно 188424,87 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 15.05.2009 р. не підлягає задоволенню.

Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача судові витрати, повязані із сплатою судового збору в розмірі 4 грн. 25 коп. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 18,5 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», де треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич Оксана Михайлівна та Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню повністю, виконавчий напис - реєстраційний N 1149, вчинений 15 травня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про звернення стягнення на майно: легковий автомобіль PEUGEOT, модель 307 Х-LINE SP 1.6 Е, типу легковий комбі В, 2007 року, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який є забезпеченням виконання зобовязань ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2) за кредитним договором №220392633 від 19.10.2007 р. відповідно до умов договору застави автотранспортного засобу від 19.10.2007 р. та який належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на праві приватної власності та на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 17.10.2007 р. РЕВ 1-го МВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (ідентифікаційний код 14305909) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання фізичної особи зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) судові витрати, повязані із сплатою судового збору в розмірі 4 грн. 25 коп. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 18,5 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, рішення суду надирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя