Справа №2-3853/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„25” серпня 2010 року м. Дніпропетровськ
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
при секретареві - Гудим О.І.,
за участі представника позивача - Міщанина Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 16.04.2008 р. між АКІБ «УкрСибанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк) та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 54000 дол. США та зобовязався належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені графіком погашення кредиту. Зазначаючи у позові про те, що попри взяті на себе зобовязання відповідач не виконує умов кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни, склалася заборгованість, розмір якої станом на 25.03.2010 р. становить 437873,14 грн. та про стягнення якої з відповідача у позові й заявлено відповідну вимогу.
У судовому засіданні представник позивача Міщанин Є.В., який діє на підставі довіреності від 31.12.2009 р., посилався на обставини, зазначені у позовній заяві, підтримав вимоги позову, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та просив задовольнити поданий позов повністю.
Відповідач у судове засідання повторно не зявився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив та скористався правом надання заперечень проти позову; позивачем предмет та підстава позову, а також розмір позовних вимог змінені не були, та за згодою позивача справа ухвалою суду від 25.08.2010 р. справа розглядається в порядку заочного розгляду.
Суд, заслухав пояснення представника позивача та дослідив письмові доказі, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Судом було встановлено, що 16.04.2008 р. між АКІБ «УкрСибанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк) та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 54000 дол. США та зобовязався належним чином прийняти, використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені графіком погашення кредиту.
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 1.2.2 договору про надання споживчого кредиту сторони за цим договором погодили, що позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути Банку кредит у повному обсязі в термін не пізніше 16.04.2029 р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 12 договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.8, 5,10, 8,4, 10.2, 10.14 договору.
Згідно п. 1.3.1 договору про надання споживчого кредиту сторони за ним погодили, що за використання кредитним коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,50 % річних.
Як вбачається з п. 2.1 зазначеного вище договору у забезпечення виконання зобовязань позичальника за даним договором банком приймається: застава нерухомості квартира, що складається з 1/1, загальною площею 33,4 мІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_2 Утім, через невиконання з боку позичальника зобовязань за кредитним договором у частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними склалася заборгованість, розмір якої станом на 25.03.2010 р. становить сума в розмірі 437873,14 грн., з яких: 53256,64 доларів США, що дорівнює 422591,44 грн., становить заборгованість за сумою кредиту; 1861,04 дол. США, що дорівнює 14767,35 грн. заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 64,82 дол. США, що дорівнює 514,35 грн. пеня тощо, та, не зважаючи на письмові вимоги банку в порядку розділу 2 договору про надання споживчого кредиту 15.06.2009 р. та від 07.04.2010 р. з прохання погашення заборгованості за договором заборгованість сплачена не була.
Відповідно до п. 4.1 договору про надання споживчого кредиту позичальник зобовязався повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором.
Згідно з п. 4.6 договору про надання споживчого кредиту сторони погодили, що позичальник зобовязується достроково повернути суму кредиту та сплатити проценти у випадках, встановлених п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8,4, 10.2, 10.14 цього договору та/або порушень істотних умов договору та застосування банком процедури щодо дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 12 договору.
Як було встановлено, сторони за договором про надання споживчого кредиту погодили, що відповідно до ст.ст. 525, 611 ЦК України у випадку настання обставин, визначених у п.п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 8,4, 10.2, 10.14 цього договору та направлення Банком на адресу позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 (тридцять одного) календарного з дати одержання вищевказаної вимоги від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав, на 32 (тридцять другий) календарний день від одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.
Утім, вимоги банку ( 15.06.2009 р. та від 07.04.2010 р. ) виконані з боку позичальника не були; вимоги Банку були позичальником отримані.
За невиконання або неналежне виконання обовязків за кредитним договором (розділ 8 договору про надання споживчого кредиту) передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно було нараховано пеню, обовязок сплати якої банком покладений на позичальника за першою вимогою банка.
Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).
Як свідчать умови укладеного договору сторони за цим договором погодили, що банк має право (п.8.3 договору про надання споживчого кредиту) вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 12 цього договору, а також (п. 5.7 договору) у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань щодо своєчасної сплати ануїтентного платежу право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, зазначений в п. 2.1 договору та інше майно позичальника.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, та зважаючи на те, що договір містить умову про неустойку та остання належним чином обчислена, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11334237000 від 16.04.2008 р. в розмірі 53256, 64 дол. США, що дорівнює 437873,14 грн., з яких: 53256,64 доларів США, що дорівнює 422591,44 грн., становить заборгованість за сумою кредиту; 1861,04 дол. США, що дорівнює 14767,35 грн. заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; пеня - 64,82 дол. США, що дорівнює 514,35 грн.
Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.
Керуючись ст. 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224 та ст. 226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) заборгованість за кредитним договором №11334237000 від 16.04.2008 р. в розмірі 437873, 14 гривень.
Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (місце знаходження: пр-т Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, рахунок №32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005) судові витрати, повязані із сплатою судового збору в розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (ста двадцяти) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Судове рішення № 11949144, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 25.08.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-3853-2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: