СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 липня 2010 року С права № 2-5/1666-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача, не з'явився, відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк;
відповідача, Ярош Андрій Степанович (повноваження перевірені), наказ № 3-к від 15.01.07, Директор, товариство з обмеженою відповідальністю "Вітмет";
третя особа, не з'явився, ОСОБА_3;
третя особа, не з'явився, ОСОБА_4;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 18 травня 2010 року у справі №2-5/1666-2010
за позовом відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26,Київ,01004)
в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (пр. Перемоги, 26,Сімферополь,95000)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" (вул. Репіна, 122,Сімферополь,95034)
3-тя особа ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
ОСОБА_4 (АДРЕСА_3)
про стягнення 38907336,81 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому просить стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" за генеральною угодою №05-03-08 від 11 березня 2008 року та укладених в її рамках кредитного договору № 03-03-08 від 11 березня 2008 року заборгованість за кредитом з урахуванням 30% річних нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань, щодо повернення кредиту у сумі 10 091 482, 15грн., заборгованість за процентами з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів у сумі 1 554 172, 11грн., пеню у сумі 63 630, 56 грн. та кредитного договору №04-03-08 від 11 березня 2008 року заборгованість за кредитом з урахуванням 30% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту в сумі 23 295 173, 27 грн., заборгованість за процентами з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів у сумі 3 838 961, 52 грн., пеню у сумі 63 917, 18 грн., всього у сумі 38 907 336, 81грн. (а.с. 3-8).
Позов обґрунтований тим, що позивач надав відповідачеві кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених угодами на загальну суму 4000 000,00 доларів США, в якості забезпечення належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань по генеральній угоді та укладеним в її рамках кредитних договорах, між банком та відповідачем був укладений іпотечний договір від 11 березня 2008 року, згідно якого відповідач передав банку належне йому нерухоме майно, а саме комплекс розташований за адресою місто Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби (вул. 60 років СРСР), буд. 111. Свої зобов'язання щодо надання кредитних ресурсів позивач виконав належним чином, тоді як відповідач зобов'язався у строки визначені графіками погашення кредиту повернути кредит та відповідно сплатити проценти, проте, порушуючи взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредитів та сплати процентів відповідач належним чином не виконав, порушує графік погашення заборгованості, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у сумі 38 907 336, 81 грн..
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2010 року (суддя Гаврилюк М.П.) позов відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк за генеральною угодою №05-03-08 від 11.03.2008 та укладених в її рамках кредитного договору № 03-03-08 від 11.03.2008 заборгованість за кредитом з урахування 30% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту у сумі 10 091 482,15грн., заборгованість за процентами з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів в сумі 1554 172,11грн., пеню в сумі 63 630,56грн., та кредитного договору № 04-03-08 від 11.03.2008 заборгованість за кредитом з урахуванням 30% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту в сумі 23 295 173,27грн., заборгованість за процентами з урахуванням 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів в сумі 3 838 961,52грн., пеню в сумі 63 917,18грн., всього 38 907 336,81грн., державне мито у сумі 25000,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн..
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Вітмет" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним зясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, директор товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що поза увагою місцевого господарського суду залишились його доводи, що рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 18 червня 2010 року у справі № 2-4518/2009 вже стягнуто заборгованість по кредитним договорам №03-03/08 від 11 березня 2008 року та №04-03/08 від 11 березня 2008 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" солідарно в сумі 32377285,13грн.
Також, заявник апеляційної скарги зазначає, що порушені норми статті 58 Господарського процесуального кодексу України, а саме те, що договір кредиту №03-03/08 від 11 березня 2008 року та договір № 04-03/08 від 11 березня 20008 року є самостійними та різними договорами, отже вони не можуть бути об'єднанні в одно провадження.
У судове засідання призначене на 05 липня 2010 року з'явився представник позивача та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, інші представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладався.
У судове засідання призначене на 12 липня 2010 року представники сторін не звились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладався.
У судове засідання призначене на 19 липня 2010 року з'явився представник відповідача, який підтримав вимоги апеляційної скарги, інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Також, від представника позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника у судове засідання, однак судова колегія відхилила дане клопотання, оскільки за клопотанням відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк розгляд справи неодноразово відкладався.
Крім цього, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (банк за угодою) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вітмет" (клієнт за угодою) укладено Генеральну угоду № 05-03-08 згідно умов якої позивач прийняв на себе зобов'язання надавати відповідачеві кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних або інших договорах, укладених в рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами (а.с. 13).
В рамках вказаної Генеральної угоди, у березні 2008 року між відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та товариством з обмеженою відповідальністю "Вітмет" були укладені наступні кредитні договори: кредитний договір №03-03-080 від 11 березня 2008 року та кредитний договір №04-03-08 від 11 березня 2008 року.
Відповідно умов кредитного договору №03-03-08 від 11 березня 2008 року позивач (банк за договором) зобов'язався надати відповідачеві (позичальник за договором) кредит у вигляді відкличного кредиту у сумі 1 100 000 доларів США, строком на 1 рік, до 11 березня 2009 року, а відповідач взяв на себе зобов'язання повернути вказаний кредит, зі сплатою 12,5% річних які сплачуються на умовах, передбачених пунктами 8.1-8.3 кредитного договору, з погашенням кредиту в кінці строку його користуванням (а.с.14-15).
13 жовтня 2008 року між позивачем (банк за угодою) та відповідачем (позичальник за угодою) укладено додаткову угода №1, згідно умов якої змінений предмет кредитного договору та встановлена нова процентна ставка за користуванням кредиту в сумі 14,0% річних. В інших частинах, вказаною додатковою угодою, кредитний договір змінювався. Цільовим призначенням видачі кредиту було поповнення обігових коштів позичальника.
Відповідно умов кредитного договору №04-03-08 від 11 березня 2008 року позивач (банк за договором) зобов'язався надати відповідачеві (позичальнику за договором) кредит у вигляді відкличного кредиту у сумі 2 900 000 доларів США, строком на п'ять років до 11 березня2013 року, а відповідач взяв на себе зобов'язання повернути вказаний кредит зі сплатою 12,8% річних, які сплачуються на умовах, передбачених пунктами 8.1.- 8.3 кредитного договору, з погашенням кредиту з відстрочкою до листопаду 2008 року, та розстрочкою починаючи з листопада 2008 року, щомісячно, рівними частинами, згідно додатку №1 вказаного кредитного договору (а.с. 17-18).
Цільовим призначенням видачі кредиту було рефінансування заборгованості відповідача перед третьою особою та фінансування відкриття торгівельного центру.
В якості забезпечення належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за генеральною угодою та укладеними в її рамках кредитними договорами, між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір від 11 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Тимощук І.А. за реєстровим №1401 (а.с. 20-21).
Відповідно умовам іпотечного договору відповідач (іпотекодавець за договором) передав позивачу (іпотекодержатель за договором) належне йому нерухоме майно, а саме комплекс, що знаходиться за адресою: місто Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби (вул. 60 років СРСР), буд. 111 для забезпечення виконання своїх зобов'язань в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати за користування кредитом, комісії, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється генеральною угодою, в рамках якої укладеними кредитними договорами, та договорами про внесення змін, все разом - основане зобов'язання.
В подальшому, 11 березня 2008 року в якості забезпечення належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, між позивачем, відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 укладений договір поруки №03 (а. с. 24), згідно умов якого ОСОБА_3 (поручитель за договором) на добровільних засадах прийняв на себе зобов'язання перед позивачем (банком за договором) відповідати по зобов'язанням відповідача, які виникають з умов кредитних договорів №03-03-08 від 11.03.2008 та №04-03-08 від 11.03.2008 в повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсоткам за кредит, а також штрафів та пені.
Також, 11 березня 2008 року, між позивачем, відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 укладений договір поруки №04 (а.с. 23), згідно умов якого ОСОБА_4 (поручитель за договором) на добровільних засадах прийняв на себе зобов'язання перед позивачем (банком за договором) відповідати по зобов'язанням товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет", які виникають з умов кредитних договорів №03-03-08 від 11.03.2008 та №04-03.08 від 11.03.2008 в повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсоткам за кредит, а також штрафів та пені.
Пунктом 3 вказаних договорів поруки № 03 та № 04 від 11 березня 2008 року, у разі невиконання зобов'язань відповідачем, він та поручителі - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.
Також, згідно умов Генеральної угоди та кредитних договорів, відповідачу були відкриті відповідні позичкові рахунки, з яких Банком за період з 12 березня 2008 року по 13 березня 2008 року були зараховані кредитні кошти в сумі 1 100 000 доларів США та за період з 12 березня 2008 року по 22 травня 2008 року були зараховані кредитні кошті в сумі 2 900 000 доларів США на поточний рахунок позичальника №26000302006997, відкритий у Кримській філії відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, що підтверджується випискою по особовим рахункам з 11 березня 2008 року по 22 травня 2008 року (а.с. 45-47).
Однак, відповідач належним чином прийняті на себе зобов'язання по погашенню кредитів та сплаті процентів не виконував, порушував графік погашення заборгованості, зокрема: по кредитному договору№03-03-08 від 11 березня 2008 року починаючи з 12 березня 2009 року виникла прострочена заборгованість по кредиту в сумі 1 100 000,00 доларів США та починаючи з 02 лютого 2009 року виникла прострочена заборгованість по процентам в сумі 194 333,32 доларів США; по Кредитному договору №04-03-08 від 11 березня 2008 року починаючи з 01 грудня 2008 року виникла прострочена заборгованість по кредиту в сумі 875 471,68 доларів США та починаючи з 05 січня 2009 року виникла прострочена заборгованість по процентам в сумі 481616,70 доларів США.
Позивач неодноразово звертався до відповідача та третіх осіб з вимогами щодо усунення порушень умов генеральної угоди та кредитних договорів, погашення простроченої заборгованості (а.с. 25-35).
Відмова відповідача сплатити заборгованість по кредитним договорам і стала підставою для звернення відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до господарського суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши з'явившихся представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.Спірні правовідносини виникли з приводу виконання кредитних договорів, у звязку з чим підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про виконання господарських зобовязань.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав товариству з обмеженою відповідальністю "Вітмет" грошові кошті за кредитними договорами.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна правова позиція міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 18 червня 2010 року у справі № 2-4518/2009, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2009 року стягнуто заборгованість по кредитним договорам №03-03/08 від 11 березня 2008 року та №04-03/08 від 11 березня 2008 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" солідарно в сумі 32377285,13грн.
Ухвалою Верховного суду України від 17 березня 2010 року рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 18 червня 2010 року у справі № 2-4518/2009 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2009 року в частині позовних вимог відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Кримської філії до товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" про стягнення суми заборгованості скасовано та провадження в цій частині припинено. В іншій частині чудові рішення залишено в силі.
Згідно статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже було стягнуто 32377285,13грн.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Так, позивач по кредитному договору № 03-03-08 від 11.03.2008 просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 1 100000 доларів США, однак рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 18 червня 2010 року у справі № 2-4518/2009 вже було стягнуто дану суму, отже судова колегія не вбачає підстав для стягнення даної суми.
Також, рішенням суду першої інстанції задоволені вимоги відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості за процентами в сумі 194333,32 доларів США, однак з даною сумою судова колегія також погодитися не може, у зв'язку з наступним.
Так, рішенням Київського районного суду міста Сімферополя вже було стягнуто прострочену заборгованість за процентами в сумі 41250,00 доларів США., а також було стягнуто строкову (поточну ) заборгованість за процентами в сумі 2750,10 доларів США.
Отже, оскільки строк погашення не наступив на момент подання позову до Київського районного суду міста Сімферополя, то заборгованість за процентами буде враховуватися так: (194333,32 доларів США - 2750,10 доларів США - 41250,00 доларів США) * 7,9544грн. (курс НБУ на момент подачі позову до господарського суду першої інстанції) = 1 195 810,6грн.
Згідно довідки відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк № 371/2000-04-2 від 23 березня 2010 року станом на 23 березня 2010 року, день звернення до суду з позовом, курс Національного Банку України складає 795,44грн. за 100,00 доларів США.
Крім цього позивач також просить стягнути 3% річних в сумі 1 051,89 доларів США, однак судова колегія не погоджується з розрахунком позивача, та вважає, що стягненню підлягає сума у розмірі 7330,35грн., виходячи з наступного.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, відповідно до рішення Київського районного суду міста Сімферополя
з третіх осіб вже стягнуто 129,02 доларів США.
Так, судова колегія вважає, що стягненню підлягає сума 3% річних починаючи з 06 квітня 2009 року, а саме 984,36грн. +1376,28грн. + 3080,46грн. + 322,04грн. + 812,09грн. +(41250,00*3*28/365/100)*7,9544) = 7330,35грн.
Крім цього, згідно пункту 9.1 кредитного договору № 03-03-08 від 11 березня 2008 року у разі несвоєчасного повернення кредиту позивач має право стягнути суму боргу та 30% річних від простроченої суми за кожний день прострочення.
Таким чином, судова колегія перерахувавши розрахунок 30 % річних зазначає, що стягненню підлягає (168666,97 доларів США (сума яку просить позивач) - 23833,00доларів США (сума яка вже стягнута рішенням Київського районного суду)*7,9544 = 1 152064,94грн.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, судова колегія перерахувавши пеню з 06 квітня 2009 року вважає, що підлягає стягненню пеня у сумі 7874,86грн. + 5138,10грн. + 5382,77грн. +22582,68грн. + 2361,65грн. +5955,36грн.+ ((41250,00*0,06575*28/100)*7,9544) = 55336,10грн.
Таким чином, сума заборгованості по першому кредитному договору складає 2410541,95грн.
Стосовно кредитного договору № 04-03-08 від 11.03.2008, то судова колегія зазначає наступне.
Так, відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк просить стягнути прострочену заборгованість за кредитом в сумі 875471,68 доларів США, так, рішенням Київського районного суму міста Сімферополя вже було стягнуто 173584,90 доларів США.
Однак судова колегія не вбачає підстав для стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором № 04-03-08 від 11.03.2008, оскільки відповідно до додатку № 1 до кредитного договору № 04-03-08 від 11 березня 2008 року прострочена заборгованість вже була стягнута у рішенні Київського районного суду міста Сімферополя, а також стягнута строкова (поточна ) заборгованість, однак строк погашення цієї заборгованості на 06 квітня 2009 року ще не наступив, таким чином, прострочена заборгованість за кредитним договором 04-03-08 від 11.03.2008 відсутня, оскільки вона вже була стягнута.
Також, господарським судом першої інстанції було стягнуто прострочену заборгованість за процентами в сумі 481616,70доларів США, або в еквіваленті 3830971,88грн., однак з даним розрахунком судова колегія також погодитися не може, оскільки Київським районним судом вже було стягнуто 110320,00доларів США, а також 6670,00доларів США (строкова (поточна заборгованість за процентами) однак, як вже зазначалось раніше строк погашення цієї заборгованості на 06 квітня 2009 року ще не наступив).
Таким чином, судова колегія зазначає, що з товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" підлягає стягненню (481616,70 - 110320,00-6670,00)*7,9544 = 2900386,6грн.
Також, позивач просить стягнути 3% річних, отже судова колегія перерахувавши 3% річних, враховуючи стягнення їх у районному суді, керуючись дійсним законодавством, зазначає, що стягненню підлягає сума з 06 квітня 2009 року, а саме:2571,32грн. + ((110320,01*28/365/100)*7,95грн.) = 4590,84грн.
Також, позивач просить стягнути 30 % річних в сумі 28589,62 доларів США, або в еквіваленті 227413,27грн.
Відповідно пункту 9.1. кредитного договору № 2, у разі несвоєчасного повернення кредиту Банк має право стягнути суму боргу та 30% річних від простроченої суми за кожний день прострочення.
Таким чином, судова колегія перерахувавши 30 річних, з урахуванням вже стягнутих у Київському районному суді, зазначає, що стяганню, підлягає наступне: 28589,62 доларів США - 14819,00 доларів США (сума яка вже була стягнута)* 7,9544 = 109537,019грн.
Також, відповідно до діючого законодавства з товариства з обмеженою відповідальністю підлягає стягненню пеня.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6.2 договору №04-03-08 від 11 березня 2008 року у разі несвоєчасної (неналежної) плати за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, судова колегія перерахувавши розрахунок пені, з урахуванням стягнення її у Київському районному суді міста Сімферополя, зазначає, що стягненню підлягаю наступне: 20570,56 + ((110320,01*0,06575*28/100)*7,9544)=36725,9грн.
Таким чином заборгованість за кредитним договором № 04-003-08 від 11 березня 2008 року складає 3051240,4грн.
А разом заборгованість за кредитним договором № 03-03-08 від 11 березня 2008 року та кредитним договором № 04-03-08 від 11 березня 2008 року складає 5461782,34 грн.
Викладене свідчить про те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушення норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача - державне мито в сумі 25000,00грн., та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Враховуючи вищевикладене, Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2010 року у справі №2-5/1666-2010 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" (м. Сімферополь вул. Репіна, б. 122, п/р 26001301006997 в Кримській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 384618, ЄДРПОУ 24029801) на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (м. Сімферополь, пр.Перемоги, 26, к/р 32003177501 в ГУНБУ по м. Києву та Київській обл.., МФО 321767, ЄДРПОУ 14359319) за генеральною угодою №05-03-08 від 11.03.2008 та укладених в її рамках кредитного договору № 03-03-08 від 11.03.2008 - заборгованість за процентами 1195810,6грн., 3% річних в сумі 7330,35грн., пеню в сумі 55336,10грн., 30 % річних 1152064,94грн., та кредитного договору № 04-03-08 від 11.03.2008 - заборгованість за процентами 2900386,6грн., 3% річних в сумі 4590,8399, пеню у сумі 36725,877, 30 % річних в сумі 109537,019, а разом 5461782,34грн., державне мито у сумі 25000,00грн., та 236,00грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. В іншій частині позову відмовити.
6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддяВ.І. Гонтар
СуддіЮ.М. Гоголь
Ю.В. Борисова
З оригіналом згідно
Помічник головуючого суддіО.В. Єгорова
Судове рішення № 11887555, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 01.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-5/1666-2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: