Рішення № 11789192, 08.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.10р.Справа № 17/313-10 За позовом Приватного підприємства "ІНТЕРХІМ КС", м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атен", м. Дніпропетровськ

про стягнення 65 450 грн. 00 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Приватне підприємство "ІНТЕРХІМ КС" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атен" (надалі –відповідач) суму 65450,00 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі видаткової накладної № РН-1081 від 28.11.08р.

Позивач та відповідач не забезпечили присутність повноважних представників в призначеному судовому засіданні. Відповідач відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про час та дату розгляду спору сторони повідомлені належним чином з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом ВГСУ від 13.08.08р. за № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ВГСУ від 10.12.02р. за № 75 (з подальшими змінами та доповненнями), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. При цьому, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Між тим, не віднесено і до повноважень господарських судів з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання підприємців –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання та реєстрації) сторін, (а.с. 2, 18-19).

При цьому, наведені положення в Роз’ясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 визначають, що особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про розгляд спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

28.11.2008 року позивачем на підставі усної домовленості поставлено в адрес відповідача замовлений товар (плити з орієнтованою стружкою (OSB): 1220х2440-9,5) в кількості 850 шт. на загальну суму 65450,00 грн., що підтверджується видатковою накладною наявною в матеріалах справи з підписами та відбитками печатки підприємства обох сторін про відвантаження та отримання товару без зауважень (а.с. 11).

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи відображають, що відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару перед позивачем не виконав, у зв’язку з чим, у відповідача станом на 24.06.10р. утворилась спірна сума заборгованості за відвантажений позивачем, але несплачений відповідачем товар в розмірі 65450,00 грн.

На виконання вимог ст.ст. 6, 7 Господарського процесуального кодексу України, позивачем 04.03.10р. направлено на юридичний адрес відповідача претензія № 28/126 від 02.03.10р. з вимогою сплати спірну суму боргу в розмірі відвантаженої вартості замовленого спірного товару (докази поштового відправлення, а.с. 13-14), в силу строків виконання передбачених частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За правилами названої вище статті ЦК України, боржник (відповідач у справі) зобов’язаний був оплатити залишкову вартість отриманого товару у семиденний строк, але до теперішнього часу у добровільному порядку своїх зобов’язань не виконав.

Отже, в силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобов’язання по оплаті позивачу поставленого та прийнятого товару.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних умов ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Наведене є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атен" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 104/69; ЄДРПОУ 34498816) на користь Приватного підприємства "ІНТЕРХІМ КС" (08132, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, вул. Київська, 19; ЄДРПОУ 14359319) суму 65 450,00 грн. (шістдесят п’ять тисяч чотириста п’ятдесят грн. 00 коп.) заборгованості за поставлений товар, 654,50 грн. (шістсот п’ятдесят чотири грн. 50 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров