Ухвала суду № 117201653, 23.02.2024, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"23" лютого 2024 р. Cправа № 902/183/24

Суддя Господарського суду Вінницької області Тісецький С.С., розглянувши матеріали

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

19.02.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 (сформована в системі "Електронний суд") б/н від 19.02.2024 року про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/183/24) від 19.02.2024 року, вказану заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С.

Суд, оглянувши матеріали поданої заяви, дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 113 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Положенням ч. 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Статтями 162, 164 ГПК України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, а також встановлено перелік документів, які необхідно додати до позовної заяви.

В свою чергу вимоги щодо форми, змісту та перелік документів, які необхідно додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність встановлені статтею 116 КУзПБ.

Частиною 3 ст. 116 КУзПБ визначений перелік додатків які повинні бути додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до вимог п.12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Згідно абз. 3 ч. 2 ст.30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Згідно ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2023 року місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Отже, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією становить 45 420,00 грн. (3 028,00 грн. прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на дату звернення із заявою х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 3 місяці виконання повноважень керуючим реструктуризацією).

Відтак, однією з обов`язкових передумов для звернення фізичної особи з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Відповідно до п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 734/2023 від 06.11.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

З огляду на зазначене, виплата винагороди повинна бути на умовах, визначених угодою (розстрочення, відстрочення) та у розмірі, визначеному Кодексом про банкрутство (докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень).

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (постанова Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі 674/461/16-ц).

Так, заявник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повідомляє про укладення з арбітражним керуючим Багінським А.О. додаткової угоди № 1 до угоди з арбітражним керуючим від 19.12.2023 року.

Водночас, заявником до матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не надано укладеного з обраним заявником арбітражним керуючим Багінським А.О. відповідного договору про встановлення порядку оплати винагороди арбітражного керуючого.

Натомість, до матеріалів заяви було додано лише додаткову угоду від 19.12.2023 року №1 до угоди, між арбітражним керуючим Багінським А.О. та Довбнею А.С.

Однак, суд зауважує, що вказана додаткова угода від 19.12.2023 року №1 до угоди підписана лише зі сторони арбітражного керуючого Багінського А.О.

Зі сторони ОСОБА_1 вказана додаткова угода не підписана, ні в паперовому вигляді, ні цифровим електронним підписом (відповідні докази відсутні в матеріалах заяви).

Відтак, на переконання суду, заявником не надано укладеного (обопільно підписаного) з обраним заявником арбітражним керуючим Багінським А.О. відповідного договору про встановлення порядку оплати винагороди арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки заявником не надано укладеного з обраним заявником арбітражним керуючим Багінським А.О. відповідного договору про встановлення порядку оплати винагороди арбітражного керуючого, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 37, 113, 115-116 КУ з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 18, 73, 74, 76-79, 86, 162, 164, 174, 234-235 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву ОСОБА_1 (б/н від 19.02.2024 року про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви: протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

3. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків заяви шляхом надання до суду:

- укладеного (обопільно підписаного) з обраним заявником арбітражним керуючим Багінським А.О. відповідного договору про встановлення порядку оплати винагороди арбітражного керуючого.

4. Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 до електронного кабінету ЄСІТС та на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала підписана суддею - 23.02.2024 року. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи