Рішення № 115235411, 11.05.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/17846/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.,

за участю секретаря - Лазуренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання неправомірною відмову в укладенні договору,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною відмову в укладенні договору.

В своєму позові позивач просив визнати неправомірною відмову Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в укладенні з ОСОБА_1 договору банківського вкладу на користь третьої особи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 18.12.2021 звернувся до відповідача з проханням укласти з ним договір банківського вкладу на користь третьої особи без довіреності, однак відповідач протиправно відмовився укласти з позивачем договір на користь третьої особи, про причини відмов в укладенні договору не повідомив.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом до суду.

20 грудня 2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.

24 грудня 2021 року ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва вищезазначену позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

24 червня 2022 ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва позовну заяву було повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24.06.2022, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу.

03 листопада 2022 року постановою Київського апеляційного суду, апеляційну скаргу було задоволено, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 24.06.2022 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 16.12.2022 у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

27 лютого 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необгрунтованість.

Позивач в судове засідання не з`явився, до суду подано заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Як вбачається з поданого відзиву, просить розгляд справи проводити без його участі.

За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників процесу.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів», яким встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовані договірні відносини за участі споживача.

Судом встановлено, що 18.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням укласти з ним договір банківського вкладу на користь третьої особи без довіреності, що підтверджується заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 18.12.2021.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовими послугами вважаються банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

У пункті 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, передбачено порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Тобто, відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

Згідно із статтею 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 1.8 глави 1 затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» визначено, що банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Тобто, позивач правомірно сподівався на належне оформлення договору вкладу з відповідачем, а обов`язок забезпечення належного виконання працівниками відповідача посадових інструкцій лежить на банківській установі. При цьому саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій. Недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу), та неналежне виконання ними своїх посадових обов`язків не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц, провадження № 14-90цс19, від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц, провадження № 14-703цс19, та від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, провадження № 14-20цс21.

Ухвалюючи рішення суд виходить з того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, як і не доведено належним чином правомірність відмови в укладенні договору.

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положеньст.141 ЦПК, беручи до уваги, що позивач в силу вимог закону звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви і задоволення позову судом, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 908,00 грн судового збору, який підлягав сплаті за подачу до суду позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 10-12, 76-82, 89, 90, 95, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання неправомірною відмову в укладенні договору - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в укладенні з ОСОБА_1 договору банківського вкладу на користь третьої особи.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А. М. Анохін