Ухвала суду № 11387148, 07.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

07 вересня 2010 р. Справа № 12/100-09

за заявою : Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004 м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26, ідент. код 14359319), що представлено відділенням "Київська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк (01033 м.Київ, вул.Жилянська, 35, ідент. код 14359319)

до: Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (22400 Вінницька обл., м.Калинівка, вул.Фрунзе, 45, ідент. код 30807701)

про стягнення 65 932 801,15 грн.

Головуючий суддя:

Судді: Говор Н.Д.

Тісецький С.С.

Без участі представників сторін

В С Т А Н О В И В :

16.06.2009 р. до господарського суду Вінницької області надійша позовна заява ВАТ ВТБ Банк, що представлене "Київською регіональною дирекцією" Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (код ЄДРПОУ 14359319, Жилянська, 35,Київ 33,01033), до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (код ЄДРПОУ 30807701 Фрунзе, 45,Калинівка,Калинівський район, Вінницька область,22400) про стягнення 65 932 801,15 грн., яка розпорядженням голови суду спрямована на розгляд судді М.Кожухар.

18.06.2009 р. за цією позовною заявою суддею прийнято ухвалу про порушення провадження у справі з витребуванням від сторін необхідних для вирішення спору документів та призначенням розгляду на 07.07.2009 р.

Ухвалою суду від 07.07.2009 р. розгляд справи відкладено на 30.07.2009 р., у зв"язку з неявкою представника відповідача та ненаданням столронами необхідних для вирішення спору документів.

Ухвалою суду від 30.07.2009 р. провадження у справі за письмовим клопотанням представника відповідача зупинено до розгляду господарським судом м. Києва по суті пов"язаної з даною справою господарської справи про визнання недійсним кредитного договору, який є підставою позовних вимог банку у справі № 12/100-09.

Ухвала суду від 30.07.2009 р. оскаржена позивачем в апеляційному порядку, у зв"язку з чим справа № 12/100-09 разом з апеляційною скаргою надіслана до Житомирського апеляційного господарського суду.

Постановою ЖАГС від 29.10.2009 р. ухвала суду від 30.07.2009 р. про зупинення провадження у справі залишена без змін, справу повернуто до господарського суду Вінницької області.

11.01.2010 р. до суду надійшов запит Житомирського апеляційного господарського суду про направлення справи, у зв"язку з надходженням касаційної скарги ВАТ "Вінніфрут" на постанову ЖАГС від 29.10.2009. Згідно даного запиту, справа № 12/100-09 із супровідним листом голови суду від 14.01.2010 р. надіслана до ЖАГС, а останнім спрямована до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2010 р. постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 29.10.2009 р. залишена без змін, справу № 12/100-09 повернуто до господарського суду Вінницької області 20.05.2010 р. (під час перебування судді Кожухар М.С. у черговій відпустці з 17.05 по 28.05.2010 р. та у службовому відрядженні з 31.05. по 04.06.2010 р., 29-30.05.2010 р. - вихідні дні).

У цей же час, 31.05.2010 р. справа із супровідним листом заступника голови суду надіслана до Вищого господарського суду з касаційною скаргою ВАТ "Вінніфрут" на ухвалу суду від 18.06.2009 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.07.2010 р. у прийнятті касаційної скарги ВАТ "Вінніфрут" відмовлено. До господарського суду Вінницької області справа з ВГСУ надійшла 16.08.2010 р., під час перебування судді М.Кожухар у черговій відпустці з 02.08. по 03.09.2010 р., 04-05.09.2010 р. - вихідні дні.

Ухвалою судді Кожухар М.С. від 06.09.2010 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою голови суду від 07.09.2010 р. за заявою судді Кожухар М.С. для розгляду справи, у зв"язку з її складністю, призначено колегію у складі головуючого судді Кожухар М.С. та суддів: Говор Н.Д. і Тісецького С.С.

Ухвалою суду у новому складі від 07.09.2010 р. справу прийнято до провадження. При цьому судом встановлено, що 31.03.2010 р., під час перебування справи у Вищому господарському суді України, від позивача надійшла заява б/н від 26.03.2010 р. (а.с. 92-95 т. 2) про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ВАТ "Вінніфрут", на будь-яке рухоме та нерухоме майно відповідача, зокрема, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Калинівський район, с.Черепашинці, вул.Лісний масив другої групи в кварталах 29, 34, 35 Козятинського лісництва Хмельницького держлісгоспу (нерухоме майно - виробничі будівлі та виробниче обладнання), а також на майнові права інтелектуальної власності, а саме: на знаки для товарів та послуг.

Дана заява мотивована тим, що у відповідача є реальна можливість своїми діями ускладнити у майбутньому виконання рішення суду, у зв'язку з погіршенням фінансового стану, та наявністю можливості відчуження ним своїх активів. Позивач посилається на те, що відповідач може вільно розпоряджатися належними йому грошовими коштами, майном тощо, зазначені матеріальні цінності, що є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду та за умови того, що відповідач може продати належне йому на праві власності майно, наслідком чого буде утруднення чи неможливість виконання рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Дана заява грунтується також на великому (значному) розмірі позовних вимог.

Розглянувши подану позивачем заяви, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 66 ГПК України господарський суд зокрема за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" №01-8/2776 від 12.12.2006 року визначено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" також наголошено на тому, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Разом з тим, наведені в заяві обставини (погіршення фінансового стану відповідача, можливість його вільно розпоряджатись належним йому майном, значний розмір заборгованості) не є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки не свідчать про те, що можуть призвести до утруднення або неможливості виконання рішення суду.

Крім того, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, майнові вимоги позивача забезпечені іпотечним договором б/н від 01.07.2008 р., договорами застави майна № 100.2.3-01/231з-08 від 14.08.2008 р., № 100.2.3-01/187з-08 від 01.07.2008 р., договорами застави майнових прав № 100.2.3-01/185з-08 та № 100.2.3-01/186з-08 від 01.07.2008 р., що унеможливлює самовільне розпорядження предметами іпотеки і застави відповідачем.

Також ст. 67 ГПК України не передбачає такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майнові права особи.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити ВАТ ВТБ Банк, що представлений відділенням "Київська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову № б/н від 26.03.2010 р.

2. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом.

           Головуючий суддя Кожухар М.С.

Судді: Говор Н.Д.

Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу

4 - відповідачу

.