Постанова № 11379889, 27.09.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2010 р. Справа № 40/129-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Горбачова Л.П. , суддя Фоміна В. О.,

при секретарі Сємєровій М.С.,

за участю представників:

позивача –Левченко І.К. (дов.№714 від 29.12.2009р.),

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1062Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009р. по справі №40/129-09,

за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, м. Харків,

до Приватного підприємства “Авто-Альянс”, Харківська область, Харківський район, с. Тернова,

про стягнення на предмет забезпечувального обтяження, -

ВСТАНОВИЛА:

          Рішенням від 12.08.2009 року господарський суд Харківської області по справі №40/129-09 (суддя Крестьянінов О.О.):

- відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи;

- позов задовольнив;

- звернув стягнення на предмет забезпечувального обтяження –автомобілі, що належать Приватному підприємству “Авто-Альянс” незалежно від місця їх знаходження, а саме: автомобілі марок ВАЗ, ГАЗ, ЗИЛ, ИЖ, КАМАЗ, ПАЗ, УАЗ та їх модифікації, а також автомобілі інших марок, балансовою вартістю не менше ніж 105161131,45 грн. та задовольнити вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” в розмірі 4406371,83 дол. США та 53375427,80 грн., що складаються з:

- заборгованості за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150697000 від 03.05.2007 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Автосервіс-Т” у розмірі 11107774,86 дол. США та 47333053,10 грн.;

- заборгованості за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150611000 від 03.05.2007 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Авто-холдінг” у розмірі1929982,19 дол. США та 5609811,98 грн.;

- заборгованості за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150701000 від 03.05.2007 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтер-авто” у розмірі 11075908,96 дол. США та 428979,27 грн.;

- заборгованості за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150751000 від 03.05.2007 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Кременчуцький автоскладальний завод” у розмірі 19947144,19 дол. США;

- стягнув з Приватного підприємства “Авто-Альянс” на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” витрати по сплаті державного мита в розмірі 2861,63 дол. США та 3465,45 грн.; витрат на інформаційно-технічне обслуговування процесу у розмірі 118,00 грн. (а.с.96- а.с.101, том 3).

Відповідач, ПП “Авто-Альянс”, з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009 року по даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначив, що оскаржуване рішення прийняте без дослідження всіх обставин справи, в тому числі позиції відповідача по суті заявлених позовних вимог та за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи (а.с.3—а.с.5, т.5).

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009р. по даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 20.09.2010 року не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 року. Дана ухвала була направлена сторонам по даній справі рекомендованою поштою, що підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (кредитодавець) ТОВ «Автосервіс-Т»(позичальник 1), ТОВ «Авто-Холдінг»(позичальник 2), ТОВ «Інтер-Авто»(позичальник 3) та ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод»(позичальник 4) були підписані кредитні договори про надання мультивалютної кредитної лінії №11150697000 (договір 1), №11150611000 (договір 2),№11150701000 (договір 3),№11150751000 (договір 4), відповідно. За умовами наведених договорів позичальник 1 отримав 18000000 доларів 00 центів США, еквівалентом 90900000,00грн. за курсом НБУ на день укладання договору 1, позичальник 2 отримав 2500000 доларів 00 центів США, еквівалентом 12625000,00грн. за курсом НБУ на день укладання договору, позичальник 3 отримав 10000000 доларів 00 центів США, еквівалентом 50500000,00грн. за курсом НБУ на день укладання договору і позичальник 4 - 7500000 доларів 00 центів США, еквівалентом 37875000,00грн. за курсом НБУ на день укладання договору.

03.05.2007 року між позивачем (заставодержатель) та ТОВ «АІС-моторс»(заставодавець) був підписаний договір застави товарів в обороті № АМ/05-07-то-вмз (далі –Договір Застави). Відповідно до умов договору з додатками до нього відповідач передав в заставу позивачу на умовах застави товарів в обороті належне йому майно, незалежно від місця його знаходження, а саме автомобілі марок ВАЗ, ГАЗ, ЗИЛ, ИЖ, КАМАЗ, ПАЗ, УАЗ та їх модифікації, а також автомобілі інших марок, балансовою вартістю не менше, ніж 105161131,45 грн. в забезпечення виконання зобов’язань ТОВ «Автосервіс-Т»(боржник 1), ТОВ «Авто-Холдінг»(боржник 2), ТОВ «Інтер-Авто»(боржник 3) та ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод»(боржник 4) згідно кредитних договорів-1,2,3,4 (а.с. 11-а.с.19, т.1).

26.12.2008 року договір застави був викладений у новій редакції у відповідності до умов якого заставодавцем по договору застави стало приватне підприємство «Авто-Альянс»(а.с.59-а.с.69, т.1).

В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення прийняте без дослідження всіх обставин справи, в тому числі позиції відповідача по суті заявлених позовних вимог та за відсутності відповідача не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного суду приходить до висновку, що таке твердження відповідача, не відповідає обставинам справи, оскільки в матеріалах справи наявне клопотання відповідача, яким підтверджується обізнаність директора ПП «Авто-Альянс»про дату та час розгляду справи (а.с. 87,т.3).

Крім того, не відповідає дійсності посилання відповідача стосовно відсутності у нього можливості надати відзив на позовну заяву, з огляду на те, що з моменту порушення провадження у справі (28.04.2009р.) і до моменту прийняття рішення по справі (12.08.2009р.) відповідач мав можливість у будь-який який час надати до суду відзив на позовну заяву з документами в його обґрунтування в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зауважити, що обґрунтованих заперечень по суті позовних вимог з їх документальним обґрунтуванням відповідачем не було заявлено та надано і в апеляційній інстанції.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом, відповідно до положень статті 129 Конституції України та статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України були створені належні умови для дотримання принципу змагальності сторін, свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки згідно з положеннями частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України зобов’язання, серед іншого, виникає з договорів та інших правочинів та відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У зв’язку з тим, що боржниками-1,2,3,4 належним чином не виконані умови кредитних договорів-1,2,3,4, а саме порушено взяті зобов’язання по своєчасному поверненню сум кредитів та процентів за їх використання, позивачем було визнано термін повернення кредиту за кредитними договорами-1,2,3,4 таким, що настав в повному обсязі 15.04.2009 року. У встановлений строк зобов’язання за кредитним договором-1,2,3,4 виконані не були. Таким чином, у відповідності до положень розділу 2 договору застави у позивача виникло право звернення на предмет застави.

Відповідно до п. 1.3. договору застави, у випадку невиконання боржниками-1,2,3,4 положень кредитних договорів-1,2,3,4 позивач має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи суму основного боргу, процентів за користування кредитом, відшкодування збитків завданих прострочкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції за кредитними договорами-1,2,3,4.

Згідно наданих позивачем розрахунків станом на 23.04.2009 року заборгованість по кредитному договору-1 перед позивачем складала: 10061400,00 дол. США –прострочена заборгованість за кредитом; 402341,56 дол. США –прострочена заборгованість по відсоткам; 622898,40 дол. США –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 21134,90 дол. США –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 42392240,00грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 2083158,73грн. –прострочена заборгованість по відсоткам; 2742015,60грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;115638,77грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Станом на 23.04.2009 року заборгованість по кредитному договору-2 перед позивачем складала: 1673684,00 дол. США –прострочена заборгованість за кредитом; 52999,08 дол. США –прострочена заборгованість по відсоткам; 200469,39 дол. США –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 2829,72 дол. США –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 4758392,44 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 257745,45 грн. –прострочена заборгованість по відсоткам; 580519,19 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 13154,90 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Станом на 23.04.2009 року заборгованість по Кредитному Договору-3 перед Позивачем складала: 10038739,70 дол. США –прострочена заборгованість за кредитом; 306781,49 дол. США –прострочена заборгованість по відсоткам; 714181,97 дол. США –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 16205,80 дол. США –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 353827,24 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 24325,63 грн. –прострочена заборгованість по відсоткам; 49535,81 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;1290,59 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Станом на 23.04.2009 року заборгованість по Кредитному Договору-4 перед Позивачем складала: 17498681,40 дол. США –прострочена заборгованість за кредитом; 670936,53 дол. США –прострочена заборгованість по відсоткам; 1742623,55 дол. США –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 34902,71 дол. США – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Згідно положень ч.1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, матеріали справи (витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна) підтверджують пріоритет права позивача на задоволення своїх вимог за кредитними договорами-1,2,3,4 за рахунок предмету застави за договором застави (дата реєстрації обтяження 08.05.2007 року 16:09 за № 4926304; змінено 06.05.2008 року 17:43; змінено 02.02.2009 року 09:06).

Згідно зазначеного витягу, предметом застави також забезпечено вимоги ВАТ ВТБ Банк (ідентифікаційний код 14359319) на підставі договору застави 100.2.3-01/141з-08 від 26.05.2008 року (розмір основного зобов’язання 23100000,00 доларів США; дата реєстрації обтяження 10.06.2008 року 17:42 за № 7365213; змінено 05.01.2009 року 10:44) та договору застави товарів в обороті 100.2.3-01/173з-08 від 10.06.2008 року (розмір основного зобов’язання 39900000,00 доларів США; дата реєстрації обтяження 17.06.2008 року 18:56 за № 7402709; змінено 05.01.2009 року 12:36; дата реєстрації обтяження 17.06.2008 року 18:58 за № 7402719; змінено 05.01.2009 року 12:45); ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(ідентифікаційний код 14305909) на підставі договору застави товарів в обігу № 12/42/002 від 09.01.2009 року (розмір основного зобов’язання 20000000,00 гривень; дата реєстрації обтяження 09.01.2009 року 17:44 за № 8357892); ВАТ «Мегабанк»(ідентифікаційний код 09804119) на підставі договору застави рухомого майна № ГД-04/2007-з від 13.02.2009 року (розмір основного зобов’язання 40000000,00 гривень; дата реєстрації обтяження 16.02.2009 року 09:29 за № 8463666).

Згідно з ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Позичальник свої зобов’язання за кредитними договороми в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків не виконав.

Крім того, стаття 19 Закону України «Про заставу»регулює право позивача, як заставодержателя, задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави за рахунок заставленого майна.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до вимог ст.589 Цивільного кодексу України у разі не виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави.

Як вбачається з договору застави товарів в обороті №АМ/05-07–то-вмз від 03.05.2010 року, заставодержатель (позивач) має право у разі невиконання боржником 1 зобов’язань за кредитним договором 1, та/або боржником-2 зобов’язань за кредитним договором 2, та/або боржником 3 зобов’язань за кредитним договором 3, та/або боржником 4 зобов’язань за кредитним договором 4, зазначеними в пункті 1.2. цього договору задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у порядку зазначеному в розділі 5 цього договору у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих відстрочкою (розстрочкою) виконання, або простроченням виконання, неустойку, передбачені кредитним договором1, та/або кредитним договором 2, та/або кредитним договором 3, та/або кредитним договором 4, а також необхідні витрати на отримання предмету застави, та його реалізацію (а.с.15, том 1).

Згідно з ч.1 та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, тому рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009 року у справі №40/129-09 є законним та обґрунтованим, прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, і підстав для його скасування не вбачається. В зв’язку з чим апеляційна скарга ПП «Авто-Альянс»задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Авто-Альянс»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009 року у справі №40/129-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Фоміна В. О.

Повний текст постанови складено 24.09.2010 року