ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
02.09.10 Справа№ 22/128
за позовом Публічного акціонерного товариства „Кредобанк”, м.Львів
до відповідача Приватного підприємства „Трансфаворит”, м.Жовква
про стягнення 268887,92 грн.
Суддя М.Желік
Представники
від позивача: Кравчук Р.С.(довіреність № 3550 від 28.01.10р.)
від відповідача: не з’явився
Суть спору:
Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства „Кредобанк”, м.Львів до Приватного підприємства „Трансфаворит”, м.Жовква про стягнення 268887,92 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 13.07.2010р. призначив розгляд справи на 27.07.2010 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 02.09.10р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте 30.08.2010р. подав клопотання б/н про зупинення провадження у справі у зв’язку з подачею ПП „Трансфаворит” апеляційної скарги у даній справі.
Ухвалою суду від 31.08.2010р. апеляційна скарга ПП „Трансфаворит” на ухвалу господарського суду Львівської області від 27.07.2010р. про відкладення розгляду справи повернута скаржнику, оскільки відповідно до ст.106 ПК України ухвала про відкладення розгляду справи не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.
Представнику позивача роз’яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів № А02/2;Д-183/07 від 27.09.2007р. позивач (надалі - власник облігацій) придбав у ТзОВ „Оптіма-Інвест” (надалі - андеррайтер), яке діяло від імені і за рахунок відповідача (надалі –емітента) відсоткові іменні облігації серії А в кількості 2000 шт. номінальною вартістю 1000, 00 грн. за одну облігацію.
Вказані облігації зареєстровані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за № 151/2/07-Т від 22.03.2007р., що підтверджується тимчасовим свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємства.
Умови випуску та розміщення облігацій відповідачем, а також його права та обов’язки містяться в Інформації про випуск облігацій ПП „Трансфаворит”, опублікованому у офіційному виданні Державної комісії цінних паперів та фондового ринку „Бюлетень. Цінні папери України” № 65-66(1995-1996) від 23.03.2007р. (надалі –проспект емісії облігацій).
Згідно з п.3.4 проспекту емісії облігацій, власник облігацій має право на одержання відсотків за облігаціями у встановлені терміни. Пунктом 3.8 проспекту емісії облігацій передбачено строки та порядок виплати доходу за облігаціями.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання щодо виплати відсоткового доходу за облігаціями не виконав і станом на момент розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем за період з 28.12.2009р. по 31.03.2010р. становить 259280,00 грн.
Позивач 13.01.2010р. та 01.04.2010р. направив відповідачу листи № 18-224/10 та № 18-3430/10 з вимогою термінової сплати заборгованості по відсоткам за облігаціями, які відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.163 ГК України та ч.1 ст.194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб’єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Одним із видів цінних паперів є облігації підприємств.
Облігація – цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення (ч.1 ст.7 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”).
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 6042,82 грн. інфляційних збитків та 3565,10 грн. –3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення складає 268887,92 грн., в тому числі, 259280,00 грн. основного боргу, 6042,82 грн. втрат від інфляції та 3565,10 грн. - 3% річних.
Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 22. 43, 49, 82. 84. 85,115-1 17 ГПК України, суд. -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Трансфаворит”,(80300 м. Жовква, вул. Л. Українки, 77, Львівська область (код ЄДРПОУ 33087015) на користь Публічного акціонерного товариства „Кредобанк” (79026 м. Львів, вул.Сахарова, 78, МФО325912, код ЄДРПОУ 09807862) 259280,00 грн. основного боргу, 6042,82 грн. втрат від інфляції та 3565,10 грн. - 3% річних, 2688,87 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 11357901, Господарський суд Львівської області було прийнято 02.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22/128. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: