Ухвала суду № 112774555, 10.08.2023, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

10 серпня 2023 року м. Чернігів справа № 927/360/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали за заявою боржникаБОРЖНИК: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

за відсутності представників учасників у справі про неплатоспроможність, які в судове засідання не з`явились

В судовому засіданні 10.08.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 (надалі - боржник) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2023 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.03.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Солов`я Ю.А.; визначено дату проведення попереднього засідання суду - 23 травня 2023 року.

Разом з тим, враховуючи перебування судді Сидоренка А.С. у період з 08.05.2023 по 26.05.2023 включно у відпустці, призначене на 23.05.2023 попереднє засідання не відбулось, про що сторони були повідомлені в телефонному режимі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2023 постановлено призначити попереднє засідання на 14 червня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2023 постановлено:

визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» в розмірі 597 927,66 грн (475 549,61 грн - борг по кредиту, 113 503,38 грн - борг по процентах, 8 874,67 грн - судовий збір, сплачений при зверненні з позовом до Ріпкинського районного суду Чернігівської області) та 5 368,00 грн судового збору;

відхилити грошові вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» в розмірі 2 591,54 грн (проценти);

відхилити грошові вимоги приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича в розмірі 58 905,29 грн;

зобов`язати керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали;

зобов`язати конкурсного кредитора з правом вирішального голосу розглянути проект плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність;

судове засідання призначити на 11 липня 2023 року;

проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Іншою ухвалою суду від 14.06.2023 постановлено:

визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» в розмірі 69 110,59 грн (48 846,52 грн - борг по кредиту, 17 247,63 грн - борг по процентах, 3 016,44 грн - комісія) та 5 368,00 грн судового збору;

повідомити кредитора про те, шо наступне судове засідання призначено на 11 липня 2023 року;

проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

У зв`язку з обмеженим фінансуванням на оплату поштових послуг вказані вище ухвали суду від 14.06.2023 учасникам у справі про неплатоспроможність засобами поштового зв`язку в паперовій формі не направлялись, проте були направлені на їх електронну пошту з проханням повідомити про її отримання (відповідна інформація до суду надійшла 20.06.2023 від Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та боржниці).

Процесуальним правом на участь в призначеному на 11.07.2023 судовому засіданні учасники у справі про неплатоспроможність не скористались.

06.07.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 05.07.2023 боржниці про проведення призначеного на 11.07.2023 судового засідання за її відсутності та за відсутності її повноважного представника.

Вказані вище вимоги суду, викладені в ухвалі від 27.03.2023, арбітражним керуючим Солов`єм Ю.А. виконані не були.

10.07.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 10.07.2023 арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. про оголошення перерви в судовому засіданні.

В обгрунтування даного клопотання керуючий реструктуризацією зазначає, що 07.07.2023 ним було вручено боржниці звіт про перевірку декларацій останньої із зазначенням виявлених недоліків; з урахуванням приписів п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства останнім днем строку на подання виправлених декларації є 14.07.2023; як наслідок - станом на 11.07.2023 неможливим є визначення подальшого ходу даної справи.

Також арбітражний керуючий Соловей Ю.А. зазначає, що 07.07.2023 ним отриманий від боржниці план реструктуризації боргів, а тому в строк до 11.07.2023 він був позбавлений можливості організувати та провести збори кредиторів з включенням до порядку денного, зокрема питання погодження такого плану.

За інформацією керуючого реструктуризацією збори кредиторів призначені ним на 17.07.2023 на 15:00.

Зважаючи на вищенаведене, арбітражний керуючий Соловей Ю.А. вважає за доцільне перенести розгляд даної справи на дату після 17.07.2023 з метою всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

11 липня 2023 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 01 серпня 2023 року; одночасно:

повідомлено кредиторів, арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. та боржницю про призначення судового засідання, а також про те, що їх участь в цьому судовому засіданні не є обов`язковою;

постановлено проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

У зв`язку з обмеженим фінансуванням на оплату поштових послуг вказана вище ухвала суду від 11.07.2023 учасникам у справі про неплатоспроможність була направлена на їх електронну пошту з проханням повідомити про її отримання (відповідна інформація до суду надійшла 14.07.2023 від Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»).

Ухвала суду від 11.07.2023, що в паперовій формі направлялась Акціонерному товариству «Кредобанк» та Акціонерному товариству «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», отримана адресатми 17.07.2023, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № № 14000 5732223 5 та 14000 5772955 6.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 01.08.2023 судовому засіданні учасники у справі про неплатоспроможність не скористались.

20.07.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 18.07.2023 боржниці про залучення до матеріалів справи виправлених декларацій про майновий стан.

24.07.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 24.07.2023 боржниці про проведення призначеного на 01.08.2023 судового засідання за її відсутності та за відсутності її повноважного представника.

До початку судового засідання 01.08.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 01.08.2023 арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. про відкладення розгляду справи.

В обгрунтування даного клопотання керуючий реструктуризацією зазначає, що призначені на 31.07.2023 збори кредиторів не відбулись у зв`язку з неявкою кредиторів; також арбітражний керуючий вказує, що на сьогоднішній день він має проблеми зі здоров`ям, а тому у нього відсутня змога прийняти участь в судовому засіданні.

01 серпня 2023 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 10 серпня 2023 року; одночасно:

повідомлено кредиторів, арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. та боржницю про призначення судового засідання, а також про те, що їх участь в цьому судовому засіданні не є обов`язковою;

постановлено проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Учасники провадження у справі про неплатоспроможність належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 10.08.2023 судового засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористались.

При цьому, до початку судового засідання секретар судового засідання намагався з`єднатись з арбітражним керуючим Солов`єм Ю.А. з метою підключення останнього до відеоконференції, однак керуючий реструктуризацією на зв`язок не вийшов, на телефонний дзвінок також не відповів.

03.08.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про відкладення розгляду справи.

В обгрунтування даного клопотання кредитор посилається на участь його повноважного представника в призначеному на 10.08.2023 судовому засіданні Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 334/5173/15-ц, на підтвердження чого надана роздруківка з офіційного веб-порталу «Судова влада України».

04.08.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 04.08.2023 боржниці про проведення призначеного на 10.08.2023 судового засідання за її відсутності та за відсутності її повноважного представника.

09.08.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 09.08.2023 арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. про відкладення судового засідання.

В обгрунтування даного клопотання, керуючий реструктуризацією зазначає, що у період з 31.07.2023 по 09.08.2023 він перебував на лікарняному через проблеми з голосом, а тому з об`єктивних причин не мав змоги організувати та провести збори кредиторів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 для розгляду погодженого боржником плану реструктуризації боргів та розгляду звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржниці та членів її сім`ї.

Розглянувши клопотання Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. про відкладення судового засідання, суд постановив протокольну ухвалу про залишення їх без задоволення, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Як вже було вказано вище, відповідне судове засідання неодноразово переносилось і останнім днем встановленого законом строку на його проведення є 14.08.2023 (з урахуванням правил обчислення процесуальних строків).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Призначенням цих норм визначено забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

КУзПБ запроваджено «добровільне банкрутство» боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 - 11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.

За частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 5 частини другої статті 114 КУзПБ); брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду (пункт 7 частини другої статті 114 КУзПБ).

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).

На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та неусунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.

Тому, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.

Суд наголошує на ключовій ролі арбітражного керуючого на цьому етапі справи про неплатоспроможність фізичної особи, адже саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов`язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).

За такого правового регулювання у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовні загальні підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені частиною першою статті 90 КУзПБ з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами цього Кодексу, отже тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи.

Щодо спеціальних підстав закриття провадження у справі, які можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи, то аналіз приписів Книги четвертої КУзПБ свідчить, що така процесуальна можливість передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника, за різних підстав та з неоднаковим ступенем імперативності відповідних норм.

Так, частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, суд наголошує на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

У абзаці п`ятому частини сьомої статті 123 КУзПБ визначено, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.

Таким чином, зібравши певний перелік підстав для закриття провадження у справі в окремій нормі (частина сьома статті 123 КУзПБ), законодавець акцентував насамперед на спеціальних наслідках її реалізації - неможливості протягом року повторно скористатися такою процедурою для очевидно недобросовісного боржника.

Тому, перелік підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Відповідні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу пункту 11 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Пунктом 4 Розділу "Примітки" зазначеного вище Наказу встановлено, що декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп`ютерної техніки українською мовою та не повинна містити виправлень, підчисток, помарок, дописок і закреслень.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 щодо того, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Отже, зі змісту пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, що якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.

Суд зауважує, що інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що за частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 916/1482/21.

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому, реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, оскільки у частині п`ятій статті 116 КУзПБ імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2022 роки членами сім`ї ОСОБА_1 значаться доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , матір ОСОБА_5 та чоловік ОСОБА_6 .

За 2020-2022 роки суми одержаного (нарахованого) боржницею доходу у відповідний період становили:

за 2020 рік - 1 230 456 грн - інші види доходів/грошові виплати (додаткове благо) - дохід від ФОП та 100 500 грн - прибуток ФОП,

за 2021 рік - 950 325 грн - інші види доходів/грошові виплати (додаткове благо) - дохід від ФОП та 90 100 грн - прибуток ФОП,

за 2022 рік - 86 700 грн - інші види доходів/грошові виплати (додаткове благо) - дохід від ФОП та 7 000 грн - прибуток ФОП.

Інформація щодо сукупної суми доходів членів сім`ї боржниці відсутня оскільки останніми надана не була.

Факт отримання відповідного доходу підтверджується наявними в матеріалах справи податковими деклараціями платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за відповідні періоди.

У відповідних деклараціях наявні відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім`ї, зокрема інформація стосовно:

майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника:

перелік об`єктів: інше нерухоме майно;

місцезнаходження об`єкта, у т.ч. за межами України (країна, адреса): Нежитлова будівля кафетерію зі складом: АДРЕСА_2 Загальна площа (кв.м): 370;

інформація щодо прав на об`єкт (право власності, оренда, інше право користування): право власності;

вартість на дату набуття у власність або за останньою грошовою оцінкою: 39 500 грн на 05.04.2018

Інформація щодо майна, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржниці відсутня оскільки останніми надана не була;

транспортних засобів, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника:

перелік транспортних засобів: автомобілі легкові;

марка, модель, рік випуску: ГАЗ, 2705 ВПАХ 6, 2006 рік випуску та ЗАЗ 110307 2004 рік випуску;

місцезнаходження об`єкта, у т.ч. за межами України (країна, адреса): Нежитлова будівля кафетерію зі складом: АДРЕСА_3 ;

дата набуття права власності, розмір частки у спільній власності: 23.01.2007 100% та 14.04.2015 100% відповідно.

Відповідне майно боржниці включено нею в опис майна ОСОБА_1 від 03.03.2023.

Факт перебуванння у власності боржниці відповідного майна підтверджується наявними в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 ; Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; Договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 05.04.2018; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; довідкою Головного сервісного центру МВС від 27.02.2023 № 31/279АЗ-3846-2023.

Факт відсутності у членів сім`ї боржниці (чоловіка, матері та доньки ОСОБА_3 ) нерухомого майна підтверджується наявною в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відповідних фізичних осіб.

Вказаною вище ухвалою суду від 27.03.2023, серед іншого, зобов`язано керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. в строк до 12.05.2023 включно направити до господарського суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.

10.07.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області арбітражним керуючим Солов`єм Ю.А. було надіслано клопотання від 10.07.2023, яким останній, серед іншого, повідомив про те, що «За результатами перевірки Декларацій про майновий стан за 2020, 2021 та 2022 рокі, які були подані Боржником ОСОБА_1 до її Заяви про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність керуючим реструктуризацією було виявлено наступні недоліки:

В Деклараціях не зазначено, що ОСОБА_4 , донька боржниці, володіє на праві власності житловим будинком, загальною площею (кв.м.): 56,8, Житлова площа (кв.м): 27,7, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 59031, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , підстава реєстрації права власності: договір дарування, 2509, 19.12.20211, Мишко М.А. приватний нотаріус Ріпкинського районного нотраіального округу.»

При цьому, арбітражний керуючий Соловей Ю.А. вказує, що 07.07.2023 ним було вручено боржниці звіт про перевірку декларацій останньої із зазначенням виявлених недоліків; з урахуванням приписів п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства останнім днем строку на подання виправлених декларації є 14.07.2023.

Також арбітражний керуючий Соловей Ю.А. зазначає, що 07.07.2023 ним отриманий від боржниці план реструктуризації боргів, у зв`язку з чим керуючим реструктуризацією на 17.07.2023 на 15:00 призначені збори кредиторів з включенням до порядку денного, зокрема питання погодження такого плану.

20.07.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 18.07.2023 боржниці про приєднання документів до матеріалів справи, додатком до якого є виправлені декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2022 роки, а також підписаний арбітражним керуючим Солов`єм Ю.А. та ОСОБА_1 звіт від 13.07.2023 про результати перевірки декларацій.

З відповідного звіту вбачається, що окрім того, що боржниця у деклараціях не вказала належного її доньці об`єкту нерухомості, також не був зазначений належний ОСОБА_4 транспортний засіб - автомобіль легковий марки RENAULT KANGOO 2012 року випуску, № кузова (шасі, VIN) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , дата набуття права власності, розмір частки - 08.04.2017 100%.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За змістом цієї норми:

- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;

- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;

- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;

- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Верховний Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

У справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

Таке тлумачення кореспондується з приписами частини першої статті 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Верховний Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:

- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;

- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.

Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.

Враховуючи наведене, Верховний Суд зауважує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 920/27/21.

До встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 ст. 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 ст. 122 КУзПБ зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч. 11 ст. 126 КУзПБ.

Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами п. 8 ч. 5 ст. 119, ч. 11 ст. 126 цього Кодексу визначено строк - три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до ч. 7, п. 2 ч. 8 ст. 123 КУзПБ.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Правовий висновок аналогічного змісту викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/21.

Статтею 114 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний, зокрема скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість; брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду; здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

Вищезгаданою ухвалою суду від 27.03.2023 зобов`язано керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича:

провести виявлення майна боржника, скласти його опис (провести інвентаризацію) та визначити його вартість;

в строк до 26.05.2023 включно підготувати та подати до господарського суду план реструктуризації боргів боржника;

в строк до 12.05.2023 включно направити до господарського суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2023 постановлено:

зобов`язати керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали;

зобов`язати конкурсного кредитора з правом вирішального голосу розглянути проект плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Натомість як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим Солов`єм Ю.А. не були виконані вимоги суду щодо:

виявлення майна боржника, складення його опису (проведення інвентаризації) та визначення його вартості;

підготовки та подачі до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника в строк до 26.05.2023 включно;

направлення до господарського суду, кредиторам та боржнику звіту про результати перевірки декларації боржника в строк до 12.05.2023 включно;

письмового повідомлення кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організації та проведення зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду.

При цьому, факт не проведення зборів кредиторів підтверджується також поясненнями Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», викладеними у вищезгаданому клопотанні банку, що надійшло 03.08.2023 на електронну пошту суду, зі змісту яких вбачається, що ним не було отримано повідомлення арбітражного керуючого Солов`я Ю.А. про скликання, зокрема на 31.07.2023 зборів кредиторів та інформацію щодо питань порядку денного; враховуючи відсутність відповідної інформації і в матеріалах даної справи, кредитор ставить під сумнів дійсність відповідних тверджень арбітражного керуючого Солов`я Ю.А .

Невчинення арбітражним керуючим Солов`єм Ю.А. дій, спрямованих на виявлення майна боржника, складення його опису (проведення інвентаризації) та визначення його вартості позбавляє суд можливості встановити вартість наявних у боржника активів, за рахунок реалізації яких можливе задоволення вимог кредиторів.

Вказаний вище звіт про результати перевірки декларації боржника, що надійшов до суду 20.07.2023, не може бути розцінений судом як належне виконання арбітражним керуючим Солов`єм Ю.А. відповідної вимоги, оскільки з його змісту неможливо встановити дату його направлення/вручення боржниці та кредиторам і як наслідок - з`ясування питання своєчасного подання боржницею виправлених декларацій; крім того, суд враховує, що відповідний звіт та виправлені декларації (одним поштовим відправленням) були направлені до суду саме боржницею, а не керуючим реструктуризацією.

ОСОБА_1 , в свою чергу також протягом встановленого законодавством строку, не було подано до суду розробленого плану реструктуризації боргів.

Отже очевидним є те, що в даному випадку неподання до суду протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника (тобто до 27.06.2023 включно) погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника зумовлене неналежною реалізацією арбітражним керуючим Солов`єм Ю.А. власних правомочностей, а також відсутності з боку ОСОБА_1 конструктивної співпраці з кредиторами та відкритої взаємодії з судом.

Згідно положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

У відповідності зі ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в інших випадках, передбачених цим Кодексом (п. 13 ч. 1 ст 90 Кодексу України з процедур банкрутства).

Наведені вище обставини, в контексті наявних в матеріалах справи письмових доказів, свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст. 90, 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича.

Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) закрити.

Копії цієї ухвали надіслати кредиторам: Акціонерному товариству «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78 (office@kredobank.com.ua); адреса представника - адвоката Мужика Назара Тарасовича (Адвокатське Об`єднання «Юридична компанія «Аксіліум»): АДРЕСА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3)) та Акціонерному товариству «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; (info@fuib.com); адреса представника - адвоката Бойченка Дениса Олександровича: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 57 (ІНФОРМАЦІЯ_4)), боржниці - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )) та арбітражному керуючому Солов`ю Ю.А. (08292, м. Буча Київської області, вул. Героїв Майдану, 11, офіс 105 (ІНФОРМАЦІЯ_2); адреса для листування: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 2-а, офіс 10).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.08.2023.

Дата набрання ухвалою законної сили - 10.08.2023.

Суддя А.С.Сидоренко