Рішення № 11018039, 31.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2010 р. Справа № 54/189-10

вх. № 6916/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Тітаренко О.О., дов. № 505/11.5.2 від 30.07.2010 року

відповідача - Походенко О.М., дов. від 01.12.2009 року

3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПАТ "ВТБ Банк", м. Київ

до ТОВ "Таміра", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ фірма "Пранк", м. Харків

про стягнення 97264749,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "ВТБ Банк" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Таміра" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 162-Z/1 від 20 березня 2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л. за реєстровим № 914, а саме нежитлову будівлю літ. «Т-5», загальною площею 10441,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Морозова, 13, яка належить на праві власності ТОВ "Таміра" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченого 29.06.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Христовою Т.В., реєстровий № 2440, право власності зареєстроване Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 20.03.2008р. в книзі № 1 за номером запису 5327, реєстраційний номер 22573308, на загальну суму 97264749,23 грн., що включає 65150000,00 грн. - основний борг (сума кредиту) за кредитним договором № 162-Ю від 20.03.2008року; 15871610,99 грн. - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 6753288,36 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 1296637,92 грн. - пеня за несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом; 5407450,00 грн. - інфляційні втрати, нараховані у зв'язку з порушенням строку повернення кредиту; 766153,29 грн. - інфляційні втрати, нараховані у зв'язку з порушенням строків сплати відсотків за користування кредитом; 1729598,63 грн. - три проценти річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту; 290010,04 грн. - три проценти річних, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконання ТОВ фірмою "Пранк" своїх зобов’язань передбачених договором про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 року. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у між ним та ТОВ фірма „Пранк” був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 р., предметом якого є надання позичальнику грошових коштів шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії, максимальний ліміт встановлений на рівні 65150000,00 грн. На виконання умов цього договору, позивач належним чином виконав свої зобов’язання по кредитному договору, однак позичальник користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії свої зобов’язання не виконав, в установлений договором строк грошові кошти за кредитною лінією не повернув, не сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом. Крім того, позивач також вказує, що між ним та відповідачем 20.03.2008 р. був укладений Іпотечний договір № 162-Z/1, предметом якого є нежитлова будівля літ. „Т-5”, загальною площею 10441,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.. Морозова, 13, яка належить на праві власності ТОВ „Таміра” на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченого 29.06.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Христовою Т.В., реєстровий № 2440, право власності зареєстроване Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 20.03.2008 р. в книзі № 1 за номером запису 5327, реєстраційний номер 22573308,, 126., Таким чином, позивач з посиланням на норми Цивільного кодексу України, Законів України „Про заставу”, „Про іпотеку” просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2010 року було здійснено заміну вибулої сторони - Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" її правонаступником Публічним акціонерним товариством „ВТБ Банк” та залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ фірму "Пранк".

Представник відповідача у судовому засіданні оголосив заяву про відвід судді Хачатрян В.С., яке надане до канцелярії суду 31.08.2010 року за вх. 275 та залученому до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2010 року було відмовлено у задоволенні заяви (вх. № 275) про відвід судді Хачатрян В.С. справи № 54/189-10.

Представником позивача до канцелярії суду 31.08.2010 року було надано заяву (вх. 16910) про залучення до матеріалів справи документів, яка судом задовольняється та надані документи залучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання, надане до канцелярії суду 31.08.2010 року за вх. 17789, в якому просить суд зупинити розгляд справи № 54/189-10 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ фірми "Таміра" про звернення стягнення на предмет іпотеки до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 54/187-10, що розглядається Господарським судом Харківської області за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пранк" про стягнення грошових коштів за договором про відкриття кредитної лінії, в рамках якої подано зустрічний позов про визнання договорів недійсними, в тому ж числі й про визнання іпотечного договору недійсним.

Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечує.

Суд, розглянувши зазначене клопотання, враховуючи положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, не знаходить обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання і відхиляє його, оскільки до суду не надано доказів прийняття зустрічного позову про визнання договорів недійсними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі.

Представник позивача заперечує проти перенесення розгляду справи, оскільки вважає, що представнику відповідача було надано достатньо часу для надання доказів.

Суд розглянувши матеріали справи та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає клопотання необґрунтованим і відхиляє його, оскільки ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2010 року сторонам було запропоновано за три дні до судового засідання подати до суду додаткові докази в обґрунтування своїх позицій по справі, тобто відповідачу був наданий час для реалізації свого права, але він своїм правом не скористався.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк 9позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Пранк” (позичальник) був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 162-Ю, пунктом 1.1 якого визначено, позивач на положеннях та умовах цього договору надає Позичальникові грошові кошти шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії, з максимальним загальним лімітом 65150000,00 грн., проценти за користування кредитними коштами встановлені у розмірі 17,0 % річних, строк користування по 19.09.2009 року. Додатковими угодами до цього договору сторонами узгоджено зміну розміру процентів за користування кредитом, а саме: з 01.07.2008 року проценти за користування кредитом встановлено на рівні 18,0 % річних, а з 01.10.2008 року – на рівні 19,5 % річних.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позивачу отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлені кредитним договором.

На виконання умов цього договору, позивачем позичальникові були надані грошові кошти шляхом надання не відновлювальної кредитної лінії на суму 65150000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № ТК.10741.1 від 20.03.2008 року, який міститься в матеріалах справи.

Однак, позичальник зобов’язання згідно Договору про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 р. не виконав, доказів повернення кредиту згідно умов договору та сплати процентів за користування кредитом суду не надав.

20 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Таміра” (Іпотекодавець), яке є майновим поручителем по зобов’язанням Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Пранк”, був укладений Іпотечний договір № 162-Z/1. Пунктом 1.3 договору передбачено, що предметом іпотеки є нежитлова будівля літ. „Т-5”, загальною площею 10441,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13, яка належить на праві власності ТОВ „Таміра” на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченого 29.06.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Христовою Т.В., реєстровий № 2440. Вказаний договір був укладений для забезпечення виконання зобов’язань по Договору про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 року, укладеного ТОВ фірма „Пранк” з позивачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, як підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами, позичальником зобов’язання по договору про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 р. не виконані, в установлений договором строк позичальник не повернув позивачеві отримані ним у кредит грошові кошти, а також не сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом. Факт наявності заборгованості за договором № 162-Ю від 20.03.2008 р. підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що загальна сума боргу позичальника (ТОВ фірма „Пранк”) перед позивачем по Договору про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 р. становить 97264749,23 грн., що включає: основний борг (суму кредиту) за кредитним договором від 20 березня 2008 року № 162-Ю у розмірі 65150000,00 грн.; заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом у розмірі 15871610,99 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 6753288,36 грн.; пеня за несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом у розмірі 1296637,92 грн.; інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з порушенням строку повернення кредиту у розмірі 5407450,00 грн., інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з порушенням строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 766153,29 грн.; три проценти річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту у розмірі 1729598,63 грн.; три проценти річних, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 290010,04 грн..

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 11 Закону України „Про іпотеку” визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення містить ст. 19, ст. 20 Закону України „Про заставу”, ст. 7 Закону України „Про іпотеку”.

Таким чином, приймаючи до уваги факт невиконання позичальником умов Договору про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 р., враховуючи положення Іпотечного договору № 162-Z/1 від 20.03.2008 р., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 46, 47 -1, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення розгляду справи відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 162-Z/1 від 20 березня 2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л. за реєстровим № 914, а саме, нежитлову будівлю літ. „Т-5”, загальною площею 10441,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Таміра” (61052, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 24, код 22610495) на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченого 29.06.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Христовою Т.В., реєстровий № 2440, право власності зареєстроване Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 20.03.2008 р. в книзі № 1 за номером запису 5327, реєстраційний номер 22573308, на загальну суму 97264749,23 грн., що включає: основний борг (суму кредиту) за кредитним договором від 20 березня 2008 року № 162-Ю у розмірі 65150000,00 грн.; заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом у розмірі 15871610,99 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 6753288,36 грн.; пеня за несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом у розмірі 1296637,92 грн.; інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з порушенням строку повернення кредиту у розмірі 5407450,00 грн., інфляційні втрати, нараховані у зв’язку з порушенням строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 766153,29 грн.; три проценти річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту у розмірі 1729598,63 грн.; три проценти річних, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 290010,04 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Таміра” (61052, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 24, код 22610495) на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, п/р 351979000900 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, код 14359319) витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 01.09.2010 року.