Рішення № 10997432, 27.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2010 р. Справа № 42/263-10

вх. № 6925/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Карпінський С.В. (дов.)

відповідача - Скоркіна І.С. (дов.)

3-ї особи - Походенко О.М. (дов.)

розглянувши справу за позовом ВАТ "ВТБ Банк" м. Київ

до ВАТ "Ольга", м. Харків

3-я особа ПФ "Апія", м. Харків

про звернення стягнення в сумі 16149502,42 дол. США на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ ВТБ Банк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, ВАТ "Ольга", про звернення стягнення на предмет іпотеки – нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9” загальною площею 3603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності Відкритому акціонерному товариству „Ольга”, на загальну суму 16149502 (шістнадцять мільйонів сто сорок дев’ять тисяч п’ятсот два) дол. США 42 цента, яка складається з 11000000,00 дол. США – сума основного боргу – неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1881000,00 дол. США – заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009 року по червень 2010 року; 3080000,00 дол. США – 30 % річних, нарахованих за період з 23.07.2009 р. по 08.07.2010 року на суму кредиту у зв’язку із порушенням строку його повернення; 153893,67 дол. США – пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 01.05.2009 року по 08.07.2010 року; 34608,75 дол. США – три проценти річних за період з 01.05.2009 року по 08.07.2010 року, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією), а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що у серпні 2007 року між ним та ПФ „Апія” (3-ю особою) був укладений кредитний договір № 139-Ю, предметом якого є надання позичальнику грошових коштів (кредиту) шляхом відкриття кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 11000000,00 дол. США зі строком користування кредитною лінією до 21 серпня 2009 року. На виконання умов цього договору, позивач належним чином виконав свої зобов’язання по кредитному договору, однак позичальник (ПФ „Апія”) користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії свої зобов’язання не виконав, а саме, в строк до 21 серпня 2009 року не повернув позивачеві заборгованість за кредитним договором та не сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом. Крім того, між позивачем та відповідачем 23 серпня 2007 року був укладений Іпотечний договір № 139-Z/1, предметом якого є вказані нежитлові приміщення, які були оцінені сторонами у сумі 35243500,00 грн. і є власністю ВАТ „Ольга”. Вказаний договір був укладений для забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 139-Ю від 23.08.2007 року, укладеного ПФ „Апія” з позивачем. Таким чином, позивач з посиланням на норми Цивільного кодексу України, Законів України „Про заставу”, „Про іпотеку” просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки – нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, які є власністю відповідача.

Після порушення провадження у справі позивач, відповідно до наданого ним статуту та свідоцтва про держреєстрацію, змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", в зв'язку з чим суд замінює назву позивача з ВАТ ВТБ Банк на ПАТ "ВТБ Банк".

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи тим, що позивачем своєчасно не направлялись йому повідомлення про невиконання боржником - 3-ю особою своїх зобов'язань по кредитному договору, а також позивачем пропущено строк пред'явлення до нього вимоги як до поручителя у відповідності до ч.1 ст.559 ЦК України, оскільки термін повернення кредиту 3-ю особою закінчився 21.08.09р. За таких обставин позивач мав звернутися до суду з позовом до відповідача до 21.02.10р.

Представник третьої особи проти позовних вимог також заперечує з тих же підстав, заперечення в письмовому вигляді не надав.

Господарський суд в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.08.10р. о 10:00 год.

Відповідачем у судовому засіданні 27.08.10р. заявлено клопотання про призначення судової експертизи для з'ясування питання ринкової вартості нежитлових приміщень, що є предметом іпотеки та спору. Суд відмовляє в задоволенні такого клопотання в зв'язку з тим, що згідно з умов кредитного договору №139-Ю від 23.08.07р. та договору іпотеки №139-Z/1 від 23.08.07р. вартість нерухомого майна, що передається в іпотеку сторонами погоджено в сумі 35 243 500,0 грн., а заборгованість складає більше 140 000 000,0грн., та відповідно до ст.37 Закону України вартість предмету іпотеки визначається на момент набуття права власності іпотекодержателем на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, тобто після рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дане клопотання суд розцінює як спробу відповідачем затягнути розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, який підтримав позовну заяву і просив її задовольнити, заперечення представника відповідача та третьої особи, дослідивши докази по справі та давши їм оцінку, суд встановив наступне.

23 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та приватною фірмою „Апія” був укладений Кредитний договір № 139-Ю, пунктом 1.1 якого визначено, що предметом договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відновлювальної кредитної лінії на таких умовах: сума кредиту 11000000,00 доларів США 00 центів, строк користування до 21 серпня 2009 року, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 12,5 % річних, комісія - 0,5 % від суми ліміту за управління кредитною лінією щорічно. Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в строк та у порядку, встановлені Кредитним договором.

На виконання умов кредитного договору, позивачем позичальникові були надані грошові кошти шляхом відкриття відзивної відновлювальної кредитної лінії в сумі 11000000,00 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами № TR 8478.1від 23.08.2007 р, № TR 8478.1 від 28.08.2007 р., № TR8478.2 від 03.09.2007 р., № TR8478.1 від 26.09.2007 р., № TR 8478.1 від 26.09.2007 р., № TR8478.1 від 02.10.2007 р., № TR8478.1 від 04.10.2007 р., № TR8478.1 від 11.10.2007 р., № TR8478.1 від 11.10.2007 р., № TR8478.1 від 12.10.2007 р., № TR8478.1 від 23.10.2007 р., № TR8478.1 від 25.10.2007 р., № TR8478.1 від 29.10.2007 р., № TR8478.1 від 31.10.2007 р., № TR8478.1 від 06.11.2007 р., № TR8478.1 від 08.11.2007 р., № TR8478.1 від 28.11.2007 р.

Однак, позичальник зобов’язання по кредитному договору № 139-Ю від 23 серпня 2007 року не виконав, доказів повернення заборгованості у сумі 11000000,00 дол. США та сплати процентів за користування кредитом суду не надав.

23 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (надалі Іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством „Ольга” (надалі Іпотекодавець), який є майновим поручителем за Приватну фірму „Апія”, був укладений Іпотечний договір № 139-Z/1. Пунктом 1.1 договору передбачено, що предметом цього договору є передача Іпотекодавцем Іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 1 3. цього договору, для забезпечення виконання зобов’язань Позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісії, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором № 139-Ю від 23 серпня 2007 р. та будь-якими змінами та доповненнями до нього (у т.ч. які збільшують основне зобов’язання), а пунктом 1.3 цього договору визначений предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9” загальною площею 3603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності Відкритому акціонерному товариству „Ольга”. Предмет іпотеки сторони оцінили в 35243500,00 грн. (пункт 1.4 договору). Іпотечний договір № 139-Z/1 від 23.08.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л. Предмет іпотеки зареєстрований в Державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що підтверджується Витягом з реєстру від 23.08.2007 року № 14094816 та підтверджує переважне право позивача перед іншими іпотекодержателями на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальником зобов’язання по кредитному договору № 139-Ю від 23 серпня 2007 р. не виконані, в строк до 21 серпня 2009 року позичальник не повернув позивачеві отримані ним грошові кошти у сумі 11000000,00 дол. США, а також не сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 1881000, дол. США. Факт наявності заборгованості у зазначеній сумі підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.1 кредитного договору у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

П.9.2 кредитного договору передбачено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, судом встановлено, що загальна сума боргу позичальника (ПФ „Апія”) перед позивачем по кредитному договору № 139-Ю від 23 серпня 2007 р. становить 16114 893,67 дол. США з яких: 11000000,00 дол. США – сума основного боргу – неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією); 1881000,00 дол. США – заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з квітня 2009 року по червень 2010 року; 3080000,00 дол. США – 30 % річних, нарахованих за період з 23.07.2009 р. по 08.07.2010 року на суму кредиту у зв’язку із порушенням строку його повернення; 153893,67 дол. США – пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 01.05.2009 року по 08.07.2010 року.

Суд відмовляє в задоволенні стягнення 3% річних в сумі 34608,75 дол. США, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України сторони змінили розмір відсотків на 30% річних, і такий розмір відсотків позивачем вже враховано в суму заборгованості позичальника.

На клопотання відповідача, яке було задоволено судом, позивач надав належним чином завірені копії листів від 09.04.09р., 04.12.09р., 06.04.10р., 02.06.10р., 02.07.10р. про повідомлення відповідача та 3-ю особу про наявність заборгованості за кредитним договором.

Відповідач зазначив, що ним повідомлення у 2009 році не отримувались, а враховуючи, що останнє повідомлення позивачем направлено тільки 02.07.10р., то відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про іпотеку", позивач має право звернутися до суду тільки після 30-денного строку на добровільне виконання свого обов'язку за договором іпотеки, а тому позивач передчасно звернувся до суду з даним позовом.

Суд не приймає таке заперечення, оскільки відповідно до ч.2 ст.37 Закону України "Про іпотеку" , положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Стосовно посилань відповідача на пропущений позивачем термін звернення до суду встановлений ч.1 ст.559 ЦК України, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

П.8.5 іпотечного договору №139-Z/1 передбачено, що даний договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Таким чином, позивачем не пропущено строк позовної давності.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 11 Закону України „Про іпотеку” визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні положення містить ст. 19, ст. 20 Закону України „Про заставу”, ст. 7 Закону України „Про іпотеку”, а також пункт 6.2 Кредитного договору № 139-Ю від 23 серпня 2007 р. та пункт 4.1 Іпотечного договору № 139-Z/1 від 23.08.2007 р.

Таким чином, приймаючи до уваги факт не виконання позичальником умов кредитного договору, враховуючи положення п. 4.1 Іпотечного договору № 139-Z/1 від 23.08.2007 р., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки – нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9” загальною площею3603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності Відкритому акціонерному товариству „Ольга”, на загальну суму боргу 16114 893,67 дол.США є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 27.08.2010р. третьою особою заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 66/278-10.

Суд зазначає, що третя особа не надала клопотання в письмовому вигляді з обґрунтуванням.

У судовому засіданні 26.08.2010р. відповідач заявляв аналогічне клопотання, в якому судом відмовлено.

Суд відмовляє в клопотанні третьої особи про зупинення провадження у справі з підстав, викладених в ухвалі господарського суду Харківської області від 26.08.2010р. по даній справі.

Також позивачем в судовому засіданні надано заяву про накладення арешту на предмет іпотеки, обґрунтовуючи намаганням відповідача реалізувати заставне майно за заниженою вартістю без згоди іпотекодержателя.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача, оскільки відповідно до ст.39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 25, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 4-6, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 67, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Замінити назву позивача з ВАТ ВТБ Банк на ПАТ "ВТБ Банк".

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Відмовити в задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9” загальною площею 3603,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, належне на праві власності Відкритому акціонерному товариству „Ольга” (61125, м. Харків, вул. Малом’ясницька, 9/11, код 30236375) на загальну суму 16114 893,67 дол. США на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004 м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319).

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 34608,75 дол.США відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Ольга” (61125, м. Харків, вул. Малом’ясницька, 9/11, код 30236375) на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004 м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) витрати по сплаті державного мита у сумі 3229,49 дол.США та витрати за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Вжити заходи забезпечення позову.

Накласти арешт на нежитлові приміщення1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9” загальною площею 3603,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул.. Академіка Павлова, буд. 120 та належать на праві власності відповідачу.

Заборонити Відкритому акціонерному товариству „Ольга” (61125, м. Харків, вул. Малом’ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 30236375) вчиняти будь-які дії, спрямовані на перехід до третіх осіб права власності на нежитлові приміщення1-го поверху № 96-133, 2-го поверху № 1-21, 3-го поверху № 1-27, 4-го поверху № 1-24, 5-го поверху № 1-22, 6-го поверху № 1-20, 7-го поверху № 1-22, 8-го поверху № 1-20, 9-го поверху № 1-17, літ. „Е-9” загальною площею 3603,8 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул.. Академіка Павлова, буд. 120, в тому числі, але не виключно, здійснювати продаж, дарування, відчуження або передачу будь-яким іншим способом права власності на зазначені приміщення.

Стягувачем є Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк” (01004 м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319).

Заходи забезпечення позову діють до виконання даного рішення суду.

Суддя

Повний текст рішення складений 27.08.2010р.