Рішення № 10975515, 20.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р. Справа № 210/20-06/10-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 210/20-06/10-10

за позовом                     публічного акціонерного товариства «Банк «Український                                                   капітал», м. Київ

до                              товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-                                                  комерційної фірми «Гера К», смт. Гостомель

про                               стягнення 7222100,00 грн.

Представники:

від позивача:           не з’явився;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Банк «Український капітал»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Гера К»(далі-відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 7222100,00 грн.

Ухвалою суду від 05.06.2006 р. порушено провадження у справі № 210/20-06 та призначено її до розгляду (суддя Іваненко Я.Л.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Кредитного договору № 116кл-03 від 30.05.2003 р. та Додаткових угод до нього, у зв’язку з чим позивач, згідно з уточненими позовними вимогами № 955/08 від 10.07.2006 р., поданими в судовому засідання 19.07.2006 р., просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 6779300,00 грн., пеню - 634625,92 грн., 3 % річних - 112555,29 грн., інфляційні втрати - 249632,13 грн.

Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд зупинити провадження у справі, у зв’язку із порушенням слідчим відділом Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві кримінальної справи № 10-11072, оскільки вважає, що об’єкт злочинного посягання в зазначеній справі пов'язаний з предметом судового розгляду у справі № 210/20-06. При цьому, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, службові особи ТОВ «Гера К»укладаючи, за участю ВАТ «Банк «Український капітал», угоди з фізичними особами про дольову участь у будівництві житлового будинку № 12-А по вул. Коперніка в м. Києві, свої зобов’язання не виконали та заволоділи отриманими коштами.

Ухвалою суду від 28.07.2006 р. зупинено провадження у справі № 210/20-06, а матеріали справи направлено для перевірки до прокуратури м. Києва.

Відповідно до супровідного листа № 12/2-7777 від 11.06.2008 р. слідчого управління Головного управління МВС України в місті Києві матеріали справи №210/20-06 за відсутністю потреби повернуто до господарського суду Київської області

          Розпорядженням голови господарського суду Київської області від 14.04.2010 р. справу № 210/20-06 передано до провадження судді Привалову А.І.

Ухвалою суду від 27.04.2010 р. справу прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., присвоєно їй № 210/20-06/10-10 та призначено її до розгляду.

В судових засіданнях 25.05.2010 р. та 15.06.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з урахуванням наданої 14.05.2010 р. через загальний відділ господарського суду заяви № 806/08 від 13.05.2010 р., якою останній уточнює позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача 1485974,00 грн. заборгованості за кредитом, 634625,92 грн. пені, 112555,29 грн. 3 % річних, 249632,13 грн. інфляційних втрат. В судові засідання 29.06.2010 р. та 20.07.2010 р. позивач не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судові засідання 25.05.2010 р., 15.06.2010 р., 29.06.2010 р., 20.07.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 27.04.2010 р., 25.05.2010 р., 15.06.2010 р., 29.06.2010 р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2003 р. між відкритим акціонерним товариством «Банк «Український капітал»(банк) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір № 116кл-03.

Згідно з затвердженим Загальними зборами акціонерів та погодженого Національним Банком України Статуту, публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал»є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Банк «Український капітал».

Відповідно до умов Кредитного договору № 116кл-03 від 30.05.2003 р., банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах його цільового характеру використання, у сумі що не перевищує 1000000,00 грн. за встановленою платою користування кредитом у розмірі 22 % річних, а позичальник зобов’язується у строк до 17:00 28.05.2004 р. повернути банку фактичну надану суму кредиту (п.п. 1.1, 2.1 договору).

Умовами п.п. 1.2, 1.3 Кредитного договору передбачено, що надання кредиту відбувається частинами (траншами), на підставі підписаних між сторонами додаткових угод, які є невід’ємними частинами договору.

21.11.2003 р. між сторонами у справі підписана Додаткова угода № 19, якою позивач та відповідач дійшли згоди щодо встановлення ліміту за кредитним договором у сумі, що не перевищує 8000000,00 грн.

26.05.2004 р. між позивачем та відповідачем підписана Додаткова угода № 37, якою між сторонами погоджено викласти п.п. 1.1, 2.1 кредитного договору в наступній редакції: «Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на умовах його цільового характеру використання у сумі, що не перевищує 8000000,00 грн., а позичальник зобов’язується у строк до 30.12.2005 р. повернути банку фактично отриману суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом.

Оскільки, умовами Кредитного договору встановлено, що кредит надається у формі відновлювальної кредитної лінії, що дає позичальнику можливість отримати кредит повторно в частині його погашеної суми, позивачем в рахунок надання кредиту фактично перераховано на рахунок відповідача 9325000,00 грн., що підтверджується Додатковими угодами до Кредитного договору № 116кл-03 від 30.05.2003 р., копії яких у кількості 50 (п’ятдесят) штук наявні в матеріалах справи та наданими позивачем банківськими виписками з його особистого рахунку.

Проте відповідач, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання за умовами Кредитного договору № 116кл-03 від 30.05.2003 р. та Додаткових угод до нього, у встановлений строк не здійснив повернення кредиту, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем станом на 29.05.2006 р. утворилась заборгованість за кредитом у сумі 6779300,00 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

14.05.2010 р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла заява № 806/08 від 13.05.2010 р., якою останній уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 1485974,00 грн. заборгованості за кредитом, у зв’язку із частковою сплатою відповідачем суми заборгованості.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки, відповідачем в порушення умов Кредитного договору № 116кл-03 від 30.05.2003 р. та Додаткових угод до нього на час прийняття рішення лише частково здійснено повернення кредиту, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом є правомірною та підлягає задоволенню у сумі 1485974,00 грн., а провадження у справі в частині поверненої суми кредиту - 5293326,00 грн., підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку із порушенням відповідачем строків повернення кредиту позивач, на підставі п. 3.1 Кредитного договору № 116кл-03 від 30.05.2003 р., просить стягнути з відповідача 634625,92 грн. пені, яка нарахована за період з 06.01.2006р. по 05.07.2006р.

Умовами п. 3.1 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником строків повернення кредиту, встановлених договором, останній сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми своєчасно неповерненої заборгованості за кредитом за кожний календарний день прострочки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені за несвоєчасне повернення відповідачем кредиту, та задовольняє її за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та доданий до матеріалів позовної заяви.

Крім того, позивач, у зв’язку із порушенням відповідачем строків повернення кредиту, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути 112555,29 грн. 3 % річних, які нараховані за період з 01.01.2006 р. по 19.07.2006 р. та 249632,13 грн. інфляційних втрат, які нараховані за період січень 2006 р. - червень 2006 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми закону та враховуючи, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 112555,29 грн. 3 % річних та 249632,13 грн. інфляційних втрат визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 599, 611, 625, 626, 1054, Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Гера К»(08290, Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 82; код ЄДРПОУ 21644196) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67; код ЄДРПОУ 22868414) 1485974,00 грн. заборгованості за кредитом, 634625,92 грн. пені, 112555,29 грн. 3 % річних, 249632,13 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення 5293326,00 грн. заборгованості за кредитом припинити.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 28.07.2010 р.