Рішення № 10975516, 20.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р. Справа № 10/109-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/109-10

за позовом                     товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Центр», м. Київ

до                               товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К», с. Чайки

про                               стягнення 34730,17 грн.

Представники:

від позивача:           Басс О.О. - довіреність б/н від 02.07.2010 р.;

від відповідача:           Осипенко Л.О. - довіреність № 426 від 19.05.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Центр»(далі-позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі-відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 34730,17 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно з умовами Договору № 24 від 04.04.2007 р., у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 31060,80 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 3669,37 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. порушено провадження у справі № 23/140 та призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2010 р., справу № 23/140, на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2010 р. справу прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., присвоєно їй № 10/109-10 та призначено її до розгляду.

В судовому засіданні 15.06.2010 р. представником відповідача надано відзив № 123 від 14.06.2010 р. на позовну заяву, яким відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що у позивача відсутнє право на отримання від відповідача коштів на оплату товару, оскільки не настав строк його оплати.

Ухвалою суду від 15.06.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, судом відкладено розгляд справи, у зв’язку з неявкою в судове засідання повноважного представника позивача.

В судовому засіданні 06.07.2010 р., у зв’язку із усним клопотанням позивача судом оголошувалась перерва, про що належним чином повідомлено повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 20.07.2010 р. представником позивача надано суду пояснення, щодо заявлених позовних вимог та уточнення до позовної заяви, якою позивач просить суд стягнути з відповідача 30060,80 грн. заборгованості, 4530,21 грн. пені, 6333,45 грн. інфляційних втрат та 1651,96 грн. 3 % річних, а отже судом розглядуються вимоги в межах нової заявленої позивачем ціни позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.07.2010 р. заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2007 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 24, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупця товари медичного призначення, а покупець прийняти та оплатити отриманий товар за ціною та у термін, визначений договором.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна кожної окремої партії та одиниці товару, встановлюється за погодженням сторін та вказується в рахунках чи накладних, що додаються на кожну партію товару.

На виконання умов договору, позивачем на підставі накладної на реалізацію товарів № 9043/SK від 02.09.2008 р. поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 38565,80 грн.

Для отримання товару відповідачем видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПЗ № 516456 від 02.09.2008 р. на ім’я Малети Сергія Івановича.

Договором встановлено, що покупець зобов’язаний до 8-го числа кожного місяця надавати письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару і його залишки. Покупець зобов’язаний оплатити реалізований товар протягом 20 днів з моменту одержання звіту про хід реалізації, але не пізніше 28-го числа поточного місяця (п.п. 3.3, 3.4 договору).

Вартість товару, поставленого позивачем та отриманого відповідачем, сплачена останнім лише частково у сумі 8505,00 грн., залишок вартості товару у сумі 30060,80 грн. залишений відповідачем не сплаченим.

З наданого в судовому засіданні 15.06.2010 р. відзиву вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що останнім частково здійснено оплату товару, а за відсутністю звітів про хід реалізації, у відповідача не настав строк для оплати іншої частини отриманого товару, оскільки не має доказів його реалізації.

Умовами п. 3.6 договору передбачено, що продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару, а покупець зобов’язаний повернути товар за першою вимогою продавця у строк не більш 2-х робочих днів. Непроданий і неоплачений товар повинен бути повернутий покупцем у будь-якому випадку через 90 (дев’яносто) днів після дня його отримання, а пунктом 5.4 договору встановлено, що в разі порушення покупцем строків повернення товару, товар вважається проданим покупцю на умовах оплати повної вартості товару протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання покупцем повідомлення про повернення товару.

Письмової інформацію про хід реалізації товару і його залишки матеріали справи не містять, нереалізований товар відповідно до встановлених договором строків відповідачем не повернутий, а отже товар вважається таким що проданий та підлягає оплаті згідно з умовами договору.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

04.09.2009 р. позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою, отримання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення, якою вимагає сплатити суму заборгованості, яка станом на 04.09.2009 р. становить 37060,80 грн.

Проте відповідач відповіді на вимогу не надав, повну оплату вартості отриманого товару не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що на час прийняття рішення відповідачем, згідно з встановленим договором строк, не здійснено повернення нереалізованого товару, та не сплачена позивачу вартість отриманого на підставі договору товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 30060,80 грн. заборгованості визнається судом правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, у зв’язку із порушенням відповідачем строків оплати товару, на підставі п. 5.2 договору, просить стягнути з відповідача 4530,21 грн. пені, яка нарахована від сум заборгованості неоплаченого товару, за період з 09.12.2008 р. по 09.06.2009 р.

Умовами п. 5.2 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5 % від оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення простроченого платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та задовольняє її за розрахунком позивача, який проведений з урахуванням облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від кожної суми заборгованості.

Крім того, позивач, у зв’язку із несвоєчасною сплатою відповідачем суми заборгованості, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути 1651,96 грн. 3 % річних, які нараховані за період з 09.12.2008 р. по 22.07.2010 р. окремо по кожній сумі заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми закону та враховуючи, що розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 1651,96 грн. 3 % річних визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати у сумі 6333,45 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційний втрат та встановлено, що з відповідача на користь позивача згідно з вірним розрахунком суду підлягає стягненню 6125,86 грн. інфляційних втрат, нарахованих окремо від сум заборгованості, а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

09.12.2008 - 26.02.200938565.801.0662545.3441111.14

27.02.2009 - 14.10.200937060.801.0451667.7438728.54

15.10.2009 - 20.11.200932060.801.020641.2232702.02

21.11.2009 - 13.01.201031060.801.009279.55 31340.35 14.01.2010 - 22.07.201030060.801.033992.0131052.81 Всього: 6125,86 грн. Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 55, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. В. Чайки, 4; код ЄДРПОУ 21643699) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДМТ-Центр»(01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 3, кв. 197; код ЄДРПОУ 34529098) 30060,80 грн. заборгованості, 4530,21 грн. пені, 1651,96 грн. 3 % річних, 6125,86 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 423,69 грн. державного мита та 234,85 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 29.07.2010 р.