Рішення № 109299863, 02.03.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3633/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу №916/3633/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" /ЄДРПОУ 14282829, адреса - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3/

до відповідача: фізичної особи - підприємця Кириченка Дмитра Олеговича /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 /

про стягнення заборгованості у розмірі 239 577,25 грн

ВСТАНОВИВ:

26.12.2022 року акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3754/22/ до фізичної особи - підприємця Кириченка Дмитра Олеговича про стягнення заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 716544643 від 26.01.2022 року станом на 13.12.2022 року включно у розмірі 239 577,25 грн, з яких:

- 53 954,94 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 22 850,00 грн - прострочена заборгованість за комісією;

- 162 772,31 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 716544643 від 26.01.2022 року.

Позов пред`явлено на підставі статтей 526, 612, 629, 1048, 1050 ЦК України.

Ухвалою суду від 28.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3933/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 916/3633/22 від 28.12.2022 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві

(65091, м. Одеса, вул. Середня, 24/7, кв. 51, яка є його зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчать відтиски штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідачів, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу1 разом із ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 28.12.2022 року повернуте на адресу суду 13.01.2023 року за вх. № 1558/23 із відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.12.2022 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3633/22, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надали суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 26.01.2022 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (позивач, Банк, АТ «ПУМБ») та фізичною особою - підприємцем Кириченком Д.О. /позичальник/ укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» (кредитний договір, договір), відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами.

Відповідно до п. 1.1.1 договору, сума кредиту - 220 000,00 грн.

Строк кредитування - о 26.01.2024 року включно /п. 1.1.2 договору/.

Комісійна винагорода за надання кредиту - 0 % /п. 1.1.4.1 договору/.

Комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,5% за один місяць користування кредитом /п. 1.1.4.2 договору/.

Процентна ставка за користування кредитом - 0,00001% річних /п. 1.1.4.3 договору/.

Процентна ставка на прострочення суми кредиту - 0,00001% річних /п. 1.1.4.4 договору/.

Поточний рахунок позичальника - НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» /п. 1.1.5 договору/.

Цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п. 1.1.4.1 договору /п. 1.1.7 договору/.

Типовими умовами є Типові умовами кредитування у рамках кредитного договору «Кредит всеБізнес», укладеного в системі «Інтернет-банкінг ПУМБ digital business» Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», що розміщується на Інтернет-сайті банка та є невід`ємною частиною договору /п. 1.1.8/.

Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені у наведеному графіку платежів, за яким починаючи з 26.02.2022 кожного 26 числа місяця сума платежу за кредитом становить щомісячно складає 12 466,67 грн, з яких платіж за основною сумою кредиту 9 166,67 грн, комісійна винагорода за обслуговування кредиту 3 300,00 грн /п. 1.4 договору/.

Повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов`язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов`язань /п. 1.5 договору/.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Банком та Позичальником шляхом накладання КЕП/УЕП Позичальника та КЕП Уповноваженого представника Банку та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі /п. 5.4 договору/.

26.01.2022 року сторони підписали договір шляхом накладання кваліфікаційного електронного підпису.

За Типовими умовами кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБізнес»:

- Позичальник зобов`язаний щомісячно сплачувати Банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісії розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2 договору на розмір суми кредиту, зазначеної в п. 1.1.1 договору. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п. 1.4 договору,відповідний розрахунковий період повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті Типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в п. 1.4 договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів (пункт 6.3.2);

- Банк має право призупинити надання Позичальнику кредиту та/або вимагати його дострокового повернення у випадках, передбачених договором, Типовими умовами та/або законодавством України (пункт 8.2.1).

26.01.2022 року Банк зарахував на поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 кредитні кошти за договором № 716544643 від 26.01.2022 року у розмірі 220 000,00 грн, що вбачається із платіжної інструкції № TR.55615812.53457.8810.

Судом досліджено виписку з рахунку для погашення боргових зобов`язань АТ «ПУМБ» за період з 26.01.2022 року по 08.12.2022 року, з якого вбачається, що з поточного рахунку позичальника було здійснено списання коштів на погашення заборгованості 26.02.2022 року у розмірі 6 572,75 грн, 16.05.2022 року у розмірі 6 600,00 грн та 26.05.2022 року у розмірі 250,00 грн.

За змістом розрахунку, здійсненого позивачем, заборгованість відповідача зі сплати кредиту станом на 13.12.2022 року складає 239 577,25 грн, з яких:

- 53 954,94 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 22 850,00 грн - прострочена заборгованість за комісією;

- 162 772,31 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту.

Оскільки відповідач не здійснив повернення коштів у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання такої форми вказує на його нікчемність.

Стаття 207 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1); правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина 2); використання при вчиненні правочинів електронного підпису допускається у випадках, встановлених законом (частина 3).

У пункті 7.1. постанови від 16.06.2020 по справі № 145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок стосовно застосування цієї статті та вказала, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Таким чином, підписання договору, який укладений між сторонами за допомогою електронного підпису, є правомірним та вказує на належне дотримання цих правових положень.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України) (частина 1); до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2).

За результатами розгляду справ Велика Палата Верховного Суду надала правові висновки стосовно застосування положень цієї статті, а саме:

- у пункті 6.11. постанови від 04.02.2020 по справі № 912/1120/16 вказала, що у межах кредитного договору позичальник отримує кредитні кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості,

- у пункті 39. постанови від 08.03.2018 по справі № 444/9519/12 зазначила, що зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.

У даному випадку сторони в договорі погодили основні умови, а саме суму кредиту (220 000,00 грн) та розмір комісії (1,5 %).

Відтак, зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений кредитний договір.

У зв`язку з наведеним, за умовами укладеного кредитного договору відповідач, отримавши від позивача кошти у кредит, зобов`язався протягом його дії повернути їх та щомісячно сплачувати проценти за користування у вигляді комісійних.

Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит у сумі 220 000,00 грн, що підтверджується наданою до матеріалів справи платіжною інструкцією від 26.01.2022 року та випискою з особового рахунку позичальника.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Станом на час вирішення спору матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем зобов`язання з повернення кредиту, у зв`язку з чим у відповідача станом на 13.12.2022 року за кредитним договором "Кредивыдт "всеБІЗНЕС" № 716544643 від 26.01.2022 року виникла заборгованість у розмірі 239 577,25 грн, з яких:

- 53 954,94 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 22 850,00 грн - прострочена заборгованість за комісією;

- 162 772,31 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачами у справі доказів належного виконання своїх зобов`язань перед позивачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, враховуючи відсутність будь-яких доказів щодо погашення відповідачем заборгованості, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 874,93 грн /1,5% від 239 577,75 грн * коефіцієнт 0,8, так як позов сформовано в системі «Електронний суд»/, що вбачається із платіжної інструкції № 000266377/0 від 22.12.2022 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 874,93 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Кириченка Дмитра Олеговича /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" /ЄДРПОУ 14282829, адреса - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3/ заборгованість за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 716544643 від 26.01.2022 року станом на 13.12.2022 року у розмірі 239 577,25 грн /двісті тридцять дев`ять гривень п`ятсот сімдесят сім гривень 25 копійок/, з яких:

- 53 954,94 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 22 850,00 грн - прострочена заборгованість за комісією;

- 162 772,31 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Кириченка Дмитра Олеговича /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" /ЄДРПОУ 14282829, адреса - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3/ судовий збір у розмірі 2 874,93 грн /дві тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні 93 копійки/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 березня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко