Постанова № 10928811, 11.11.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

12 листопада 2009 року С права № 2-29/2701-2009

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Маслової З.Д.,

суддів Градової О.Г.,

Остапової К.А.,

за участю сторін:

позивач: не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;

представник відповідача: Береговий Ігор Володимирович, довіреність б/н від 03 вересня 2009 року, Акціонерний банк "Діамант";

представник відповідача: не з'явився, філія Акціонерного банку "Діамант" в місті Сімферополі

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного банку "Діамант" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 14 вересня 2009 року у справі №2-29/2701-2009

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

до Акціонерного банку "Діамант", ідентифікаційний код 23362711 (Контрактова площа, 10А, місто Київ, 04070)

в особі філії Акціонерного банку "Діамант" в місті Сімферополі (вул. Жуковського/К.Лібкнехта/Р.Люксембург, 1/1/6, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

про спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

19.05.09 (конверт) фізична особа - підприємець ОСОБА_2 на підставі статей 651, 652 ЦК України, пункту 4.15 договору звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до Акціонерного банку "Діамант" в особі філії Акціонерного банку "Діамант" в місті Сімферополі і просила в судовому порядку змінити умови договору кредитної лінії № 44 від 20.09.07 (судом допущена описка, договір має № 04, а не № 44) на суму 1200000,00 грн., встановивши наступний графік повернення позивачем кредиту: до 20.10.09 - 225000,00 грн., до 20.11.09 - 285000,00 грн., до 20.11.09 - 285000,00 грн. (а. с. 2-5, 25).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без достатніх правових підстав відмовляється змінювати умови договору кредитної лінії у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами позичальника.

Рішенням господарського суду АР Крим від 14.09.09 на підставі ст. 652 ЦК України та п. 4.15 договору позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволено. Суд змінив умови договору кредитної лінії № 44 від 20.09.07 і встановив графік повернення кредиту згідно з позовною заявою (а. с. 71-73).

Судове рішення мотивоване тим, що має місце істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору кредитної лінії № 44 від 20.09.07, а саме: позивач позбавлений можливості виконувати існуючий графік погашення кредиту, внаслідок суттєвого підвищення відсоткової ставки за кредитом з 20% до 25%.

Не погодившись з рішенням суду, Акціонерний банк "Діамант" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову (а. с. 78-81).

Апеляційна скарга мотивована тим, що пунктом 4.15 договору кредитної лінії № 04 від 20.09.07 передбачено, що рішення про перенесення терміну повернення кредиту приймається уповноваженим органом банку, виключно на власний розсуд, тобто є лише правом банку, суд першої інстанції цей факт залишив поза увагою.

Крім того, за зміненим судом графіком позивач повинен повернути банку лише 795000,00 грн. замість заборгованих 1455000,00 грн. - не враховані проценти та неустойка, що свідчить про не повне дослідження матеріалів справи.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 у передбаченому ст. 188 ГК України порядку не зверталася до банку з пропозицією про внесення змін в договір кредитної лінії № 04 від 20.09.07.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 652 ЦК України, на підставі якої суд вирішив спір, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Кредитодавець вважає необґрунтованим розгляд судом першої інстанції в іншому провадженні зустрічного позову банку від 23.09.09 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у сумі 1470471,85 грн. (справа № 2-29/3306-2009). На підставі статті 60 ГПК України суд мав забезпечити спільний розгляд зустрічного позову з первісним в межах однієї справи.

12.11.09 у судовому засіданні представник Акціонерного банку "Діамант" заперечував проти доводів апеляційної скарги, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 та представник Акціонерного банку "Діамант" в місті Сімферополі своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 28.10.09, заяв та клопотань про відкладення слухання справи не заявлено (а. с. 75-76).

У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та представника Акціонерного банку "Діамант" в місті Сімферополі, сповіщених належним чином.

Розглянувши справу повторно, в порядку та на підставах статті 101 ГПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного банку "Діамант" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 ЗУ „Про банки і банківську діяльність” № 2121-III від 07.12.00 цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Згідно зі статтею 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позичальник неодноразово у квітні та травні 2009 року зверталася до банку з клопотанням про зміну графіку погашення тіла кредиту без зміни розміру відсотків, а кредитодавець відмовився від зміни такого графіку. А також збільшення % ставки за користування кредитом згідно з кредитним договором з 20% до 25% річних є істотною зміною обставин, якими сторони керувались під час укладення 20.09.07кредитного договору № 04 і збільшення % ставки за користування кредитом до 25 % позбавляє позичальника ОСОБА_2 можливості виконувати існуючий графік погашення кредиту, що є підставою для зміни кредитного договору № 04 від 20.09.07 рішенням суду згідно з ст. 652 ЦК України та умов п. 4.15 договору № 04 (а. с. 71-73).

Погодитись з цими висновками суду неможливо, так як суд прийшов до них в порушення норм матеріального і процесуального права.

Із матеріалів справи слідує, що 20.09.07 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Акціонерним банком "Діамант" в особі філії Акціонерного банку "Діамант" в місті Сімферополі був укладений договір кредитної лінії № 04 (а. с. 8-13).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 договору відповідач з 20.09.07 по 19.09.12 відкриває позивачеві кредитну лінію в гривнях у розмірі 1200 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20 % річних (а. с. 8).

Згідно з пунктом 4.15 договору кредитної лінії позичальник має право порушувати перед кредитодавцем питання про можливе перенесення (продовження) терміну повернення кредиту, у випадку виникнення тимчасових фінансових або інших труднощів з незалежних від позичальника причин, пов'язаних з виконанням підстав для продовження терміну повернення кредитних коштів з планом заходів по поверненню кредиту, при цьому відповідне рішення приймається уповноваженим органом кредитодавця виключно на власний розсуд (а. с. 11).

Відповідно до пункту 8.4 договору № 04 зміни до цього договору вносяться лише у письмовій формі у вигляді додаткових угод, що є його невід'ємною частиною (а. с. 13).

Додатковою угодою № 1 від 31.07.08 до договору кредитної лінії сторони збільшили відсоткову ставку з 20% до 23 % (а. с. 17).

Додатковою угодою № 6 від 28.11.08 до договору кредитної лінії сторони збільшили відсоткову ставку з 23 % до 25 % (а. с. 14-16).

В порушення вимог ст. 188 ГК України, яка передбачає процедуру внесення змін до договору, та п. 8.4 договору кредитної лінії № 04, листами від 08.04.09, 10.04.09, 14.04.09 та 12.05.09 фізична особа підприємець ОСОБА_2 зверталась до відповідача з проханням змінити графік погашення тіла кредиту, без зміни погашення кредиту і розмірів сплати відсотків, з перенесенням терміну погашення тіла кредиту з періоду 20.0420.09. 2009 року на період 20.1020.12. 2009 року (а. с. 18, 20-22).

Відповідач відмовився змінювати графік погашення кредиту (а. с. 19-23, 67, 68, 127).

Відповідно до статті 2 ЗУ „Про банки і банківську діяльність” № 2121-III від 07.12.00 банки - це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених цим Законом. Банки є юридичними особами. Вони є економічно самостійними і повністю незалежними від виконавчих та розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних з їх оперативною діяльністю, а також щодо вимог і вказівок, які не відповідають чинному законодавству.

Відповідно до пунктів 4 та 5 статті 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Твердження суду першої інстанції стосовно того, що якби позивач на дату укладення 20.09.07 договору кредитної лінії № 04 міг передбачити збільшення відсоткової ставки по кредиту, то не уклав би спірний договір або уклав би його на інших умовах є помилковим, оскільки фізична особа підприємець ОСОБА_2 свідомо, двічі підписала зміни до договору кредитної лінії в частині збільшення процентної ставки, навіть не заперечуючи проти цього, та не передала спір про внесення вказаних змін до договору кредитної лінії на розгляд суду відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 12 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи оскаржувальне рішення, господарський суд АР Крим послався на наявність тимчасових фінансових труднощів у позивача, проте докази на підтвердження вказаних обставин у матеріалах справи відсутні, як і документи щодо джерел покращення фінансового стану позивача в майбутньому.

Суд першої інстанції не надав належну оцінку тому факту, що пунктом 4.15 договору кредитної лінії № 04 від 20.09.07 передбачено, що рішення про перенесення терміну повернення кредиту приймається уповноваженим органом банку, виключно на власний розсуд, тобто є лише правом банку (а. с. 11).

Відповідно до пункту 2 статті 1052 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, Акціонерний банк "Діамант" листом №202/02-11 від 28.04.09 на підставі пунктів 4.4, 7.3 договору кредитної лінії та пункту 2 статті 1052 ЦК України через порушення позивачкою своїх обов'язків, висунув вимоги щодо повного повернення кредиту в сумі 1 455 000,00 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 30 893,84 грн., а також неустойку у розмірі 617,44 грн., нараховану станом на 30.04.09 у відповідності до пункту 5.1 договору № 04 (а. с. 128).

Відповідно до довідки № 487/01-02, яку Акціонерний банк "Діамант" надав суду апеляційній інстанції, станом на 11.11.09 у позивача мається заборгованість в розмірі 1465 317,25 грн. , з яких прострочена заборгованість - 1 4200 000,00 грн. та пеня - 45317,25 грн. (а. с. 131).

Суд першої інстанції, не врахувавши проценти та неустойку, необґрунтовано змінив умови договору кредитної лінії № 04: за зміненим графіком позивач повинен повернути відповідачу лише 795000,00 грн. замість заборгованих 1455000,00 грн.

Що стосується позовної заяви банку від 23.06.09 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та ПП "Укрсільгосппродукт" про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 04 від 20.09.07, справа № 2-29/3306-2009 зупинена до набрання законної сили рішення у даній справі № 2-29/2701-2009 (а. с. 114-121).

Згідно з пунктом 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини і правові положення законодавства України, судова колегія вважає, що рішення господарського суду АР Крим про задоволення позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 підлягає скасуванню, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного банку "Діамант" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2009 року у справі №2-29/2701-2009 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про внесення змін в умови договору кредитної лінії № 04 від 20 вересня 2007 року відмовити.

Головуючий суддяЗ.Д. Маслова

СуддіО.Г. Градова

К.А. Остапова