Постанова № 10928807, 11.11.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

10 листопада 2009 року Справа № 2-11/2796-2009

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Сотула В.В.,

суддів                                                                      Лисенко В.А.,

                                                                                          Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Стратейчук Олена Володимирівна, довіреність № 8 від 01.10.08, Управління економіки Євпаторійської міської ради;

відповідача: не з'явився, дочірня компанія "Мегатрейд-Юг";

розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії "Мегатрейд-Юг" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 15 вересня 2009 року у справі №2-11/2796-2009

за позовом           Управління економіки Євпаторійської міської ради (вул. Дм. Ул'янова, 19а,Євпаторія,97400)

до           дочірньої компанії "Мегатрейд-Юг" (пр. Перемоги, 44,Євпаторія,97400)

про стягнення 4263237,60 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління економіки Євпаторійської міської ради, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача, дочірньої компанії «Мегатрейд-Юг», про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 4263237.60 грн. (а.с.3-4).

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 08 листопада 2007 року, укладеного між сторонами у справі, в результаті чого перед позивачем створилася заборгованість, яка, на підставі статті 526 Господарського кодексу України та статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», підлягає стягненню.

27 серпня 2009 року Управління економіки Євпаторійської міської ради звернулось із заявою, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, про уточнення позовних вимог та просило визнати дійсною додаткову угоду від 12 вересня 2008 року до договору купівлі-продажу від 08 листопада 2007 року, укладену між сторонами у справі, та стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором, з урахуванням додаткової угоди, в сумі 4253237.60 грн. (а.с. 33-34).

Клопотанням від 15 вересня 2009 року позивач відкликав свою заяву від 27 серпня 2009 року про уточнення позовних вимог (а.с. 53).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2009 року у справі № 2-11/2796-2009 (суддя Потопальський С.С.) позов Управління економіки Євпаторійської міської ради задоволений частково.

З дочірньої компанії «Мегатрейд-Юг»на користь позивача стягнуто 4253 237.60 грн. заборгованості.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем вартість об’єкту, придбаного ним за договором купівлі-продажу від 08 листопада 2007 року, було сплачено лише в сумі 10000.00 грн., у зв’язку з чим, на підставі статей 193 Господарського кодексу України, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, задовольнив позов частково, в сумі 4 253 237.60 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, дочірня компанія «Мегатрейд-Юг»звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, дочірня компанія «Мегатрейд-Юг»у своїй апеляційній скарзі зазначила, що поза увагою місцевого господарського суду залишився той факт, що при укладенні сторонами у справі 12 вересня 2008 року додаткової угоди до спірного договору купівлі-продажу не була додержана передбачена законом форма в частині її нотаріального посвідчення, що є порушенням вимог статті 654 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим така угода є нікчемною в силу статті 220 Цивільного кодексу України та не створює будь-яких юридичних наслідків та, як слід, відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості майна згідно з умовами цієї угоди.

Також сторона вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки оскаржуване рішення було прийнято за відсутності представника відповідача, чим порушив право сторони на судовий захист.

У судове засідання, призначене на 10 листопада 2009 року, представник відповідача не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 71), клопотань про відкладення судового засідання не заявлялось.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представника відповідача.

Управління економіки Євпаторійської міської ради надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити скаргу дочірньої компанії «Мегатрейд-Юг»без задоволення, а оскаржуване рішення –без змін (а.с. 80-81).

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

08 листопада 2007 року між Управлінням економіки Євпаторійської міської ради (продавець), яке діяло як виконавчий орган територіальної громади м. Євпаторії, та дочірньою компанією «Мегатрейд-Юг»(покупець) укладений договір купівлі-продажу, згідно з пунктом 1.1. якого покупцю передано у власність шляхом викупу цілісний майновий комплекс ресторану «Золотий пляж», розташований за адресою: м. Євпаторія, вул.. Гоголя, буд. 4/5, на земельній ділянці площею 3060.0 кв.м. (а.с. 11-12).

Ціна зазначеного об’єкту приватизації, згідно з пунктами 1.3, 1.4 договору склала 3354505.20 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 559 084.20 грн., обов’язок сплатити яку відповідач зобов’язався в строки, передбачені пунктом 2.1 договору.

Згідно цього пункту покупець зобов’язаний внести 3354505.20 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 559084.20 грн. за придбаний об’єкт приватизації протягом тридцяти календарних днів з моменту набуття чинності цього договору.

12 вересня 2008 року сторонами укладено додаткову угоду до зазначеного договору купівлі-продажу, пунктом 1 якої встановлено нову ціну об’єкту приватизації з урахуванням ПДВ –4263237.60 грн. (а.с. 13).

Згідно з пунктом 2.1 додаткової угоди покупець зобов’язався сплатити вартість придбаного об’єкту на тих же самих умовах, що передбачені договором купівлі-продажу від 08 листопада 2007 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2008 року у справі № 2-8/936-2008 договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 08 листопада 2007 року визнаний дійсним (а.с. 15-16).

15 квітня 2009 року Управління економіки Євпаторійської міської ради звернулося до дочірньої компанії «Мегатрейд-Юг»з претензією, в якій вимагало виконати свої зобов’язання за спірним договором та сплатити повну вартість придбаного об’єкту приватизації в сумі 4263237.60 грн. (а.с. 14).

Відмова дочірньої компанії «Мегатрейд-Юг»виконати у добровільному порядку зазначену вимогу з’явилась підставою для звернення Управління економіки Євпаторійської міської ради до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення виходячи з наступного.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу об’єкту приватизації, спірні правовідносини підлягають регулюванню нормами глави 54 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про господарські зобов’язання та Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться в пункті 2.1 спірного договору.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з умовами укладеного сторонами у справі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2007 року, відповідач зобов’язався прийняти об’єкт приватизації та сплатити його вартість в сумі 3354505.20 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 559 084.20 грн..

Додатковою угодою від 12 вересня 2008 року сторонами було внесено зміни до спірного договору купівлі-продажу в частині вартості приватизованого об’єкту, згідно з пунктом 1.3 його ціна склала 4263237.60 грн., у тому числі податок на додану вартість –710539.60 грн. (а.с. 13).

Відповідач не погоджується з наявністю у нього обов’язку сплатити ціну об’єкту згідно з умовами додаткової угоди та посилається на те, що сторонами, при її укладенні, не було дотримано належної форми.

Судова колегія вважає такий довід обґрунтованим виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 509 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною 1 статті 202 правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 4 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (частина 1 статті 209 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.

Така умова також містяться в пункті 14.1 спірного договору купівлі-продажу.

Як вже вище зазначалося, через недодержання форми цього договору в частині його нотаріального посвідчення, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2008 року він був визнаний дійсним (а.с. 15-16), у зв’язку з чим, згідно з вимогами частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, наступне його нотаріальне посвідчення вже не вимагалося.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Однак, як слідує з матеріалів справи додаткова угода від 12 вересня 2008 року про внесення змін в договір від 08 листопада 2007 року нотаріально посвідчена не була.

У відповідності до частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Недійсним, як встановлено частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що неналежне оформлення правочину в частині нотаріального посвідчення тягне його недійсність, а згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованими доводи заявника апеляційної скарги про те, що оскільки додаткова угода від 12 вересня 2008 року є нікчемною, вона не породжує для її сторін будь-яких правових наслідків, а спірні договірні правовідносини повинні регулюватися згідно з умовами укладеного сторонами у справі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2007 року.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що згідно з умовами спірного договору купівлі-продажу дочірня компанія «Мегатрейд-Юг»зобов’язана внести плату за об’єкт приватизації в сумі 3354505.20 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 559 084.20 грн..

Однак, з огляду на те, що відповідачем в процесі розгляду справи судом першої інстанції було надано доказі внесення плати за об’єкт оренди в сумі 10000.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1320 від 06 лютого 2008 року (а.с. 24), суд апеляційної інстанції вбачає правові підставі для стягнення з дочірньої компанії «Мегатрейд-Юг»вартості придбаного майна в сумі 3344505.20 грн. (3354505.20 –10000.00 = 3344505.20).

Одночасно, судова колегія не може прийняти доводи позивача про те, що, враховуючи визнання спірного договору у судовому порядку дійсним, немає необхідності визнавати дійсною додаткову угоду до нього, оскільки вона була підписана сторонами до прийняття рішення суду. Як слідує зі змісту рішення господарського суду від 19 грудня 2008 року у справі № 2-8/936-2008 (а.с. 40-41), предметом дослідження був тільки договір купівлі-продажу від 08 листопада 2007 року без урахування укладеної до нього сторонами додаткової угоди від 12 вересня 2008 року.

Заявою про уточнення позовних вимог від 19 серпня 2009 року (а.с. 33-34) позивач просив визнати дійсною додаткову угоду від 12 вересня 2008 року до спірного договору. Тобто позивач підтвердив, що ця угода рішенням суду дійсною не визнавалась.

Однак, враховуючи, що заявою від 15 вересня 2009 року позивач відкликав свою заяву про уточнення позовних вимог від 19 серпня 2009 року, зазначені вимоги судом не розглядалися (а.с. 53).

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та про невідповідність висновків суду обставинам справи, що дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення та прийняття нового рішення у справі про стягнення з відповідача заборгованість, що виникла з договору купівлі-продажу від 08 листопада 2007 року в сумі 3 44505.20 грн..

Доводи заявника скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи апеляційною інстанцією.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                                      

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Мегатрейд-Юг»задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2009 року у справі №2-11/2796-2009 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позов Управління економіки Євпаторійської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з дочірньої компанії «Мегатрейд-Юг»(97400, М. Євпаторія, пр. Перемоги, 44, ЗКПО 20706736) на користь Управління економіки Євпаторійської міської ради (97408, м. Євпаторія, вул.. Дм. Ульянова, 19-А, р/р 2562732311001 в УСБ м. Євпаторії, МФО 324076, ЗКПО 24861882) заборгованість в сумі 3344505.20 грн..

Стягнути з дочірньої компанії «Мегатрейд-Юг»(97400, М. Євпаторія, пр. Перемоги, 44, ЗКПО 20706736) до Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 у банку одержувача –Головному Управлінні Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, 22090200, ЗКПО 34740405) державне мито у розмірі 25500.00 грн.

Стягнути з дочірньої компанії «Мегатрейд-Юг»(97400, М. Євпаторія, пр. Перемоги, 44, ЗКПО 20706736) на користь державного підприємства «Інформаційні судові системи»(04050, фактична адреса: м. Київ, вул.. Мельникова, 81, літ. «А»; юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Лепська ,18/5, код ЄДРПОУ 34614292, р/р 26000300036851 в АКБ «Форум»в м. Києві, МФО 322948) 118.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

5. Накази господарського суду Автономної Республіки Крим, видані 28 вересня 2009 року на примусове виконання рішення суду від 15 вересня 2009 року, вважати такими, що не підлягають виконанню.

Головуючий суддя                                                  В.В.Сотула

Судді                                                                                В.А. Лисенко

                                                                                В.С. Голик