Рішення № 10839808, 10.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2010 р. Справа № 54/317-09

вх. № 10343/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кадєєв Костянтин Миколайович, дов. № 518/11.5.2 від 12.11.2009 року відповідача - Шишлов Олександр Миколайович, дов. від 15.10.2009 року

розглянувши справу за позовом ВАТ ВТБ Банк в особі відділення "Харківська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк, м. Харків, м. Харків

до ТОВ "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ", м. Харків

про стягнення 3283591,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ ВТБ Банк в особі Відділення "Харківська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - ТОВ "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 169-Ю/3, укладеним між сторонами 09 квітня 2008 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 3283591,27 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позивачем через канцелярію суду 22.03.2010р. була надана заява про об'єднання в одне провадження справ, які знаходяться в провадженні господарського суду Харківської області, а саме справи № 54/317-09 та справи № 54/313-09.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що предметом розгляду у вказаних справах є стягнення однієї і тієї самої суми заборгованості, яка виникла за договором № 169-Ю/3 від 09.04.2008р.

Розглянувши вказане клопотання судом встановлено, що згідно ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Судом встановлено, що в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться дана справа, а також справа № 54/313-09 за позовом ВАТ ВТБ Банк в особі Відділення "Харківська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк до Приватного підприємства "СВ", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача - Приватного підприємства "СВ" на свою користь заборгованість у розмірі 3283591,27 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 169-Ю/3, укладеним між позивачем та ТОВ "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ" 09 квітня 2008 року.

Отже аналіз заявлених позовних вимог по даній справи та по справі № 54/313-09 свідчить про те, що предметом розгляду в даних справах є заборгованість у сумі 3283591,27 грн., яка виникла за кредитним договором № 169-Ю/3 від 09.04.2008р., а отже позовні вимоги, пов'язані між собою підставою виникнення, тому суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та об'єднати справи № 54/317-09 та № 54/313-09 в одне провадження, присвоївши номер № 54/317-09.

Після об'єднання справ № 54/317-09 та № 54/313-09 в одне провадження, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 1. ТОВ "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ"; 2. ПП "СВ", заборгованість у сумі 3283591,27 грн., а також покласти солідарно на відповідачів судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, просить суд зупинити провадження у справі № 54/317-09 до моменту вирішення спору про визнання недійною Генеральної угоди № 169 від 02.04.2008р., укладеної між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "БВКП "СВ" по справі 61/32-10.

Суд розглянувши матеріали справи та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, вважає клопотання необґрунтованим і відхиляє його.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство “СВ” (перший відповідач) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/3 від 09.04.2008 р.

У відповідності до п. 1.1. кредитного договору предметом Кредитного договору є надання позивачем відповідачу грошових коштів шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 2900000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, у відповідності до умов договору, виконав свій обов'язок щодо надання першому відповідачу грошових коштів (кредиту) шляхом відкриття відзивної відновлювальної кредитної лінії у сумі 2900000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку та меморіальним ордером № ТR.11186.1 від 10.04.2008 р.

Відповідно до п.п. 1.1.2 Строк користування кредитною лінією передбачений по 08 жовтня 2009 р.

Пунктом. 5.5 кредитного договору перший відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути позивачеві отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Пунктом 1.1.1 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 16,0% річних, а відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 до Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом з 01.10.2008 р. встановлюються в розмірі 19,0 % річних. Проценти за користування кредитом сплачуються відповідачем з 25-го по останній робочий день поточного місяця, за винятком останнього місяця, коли сума плати сплачується разом з основною сумою кредиту. (п. 3.3. Кредитного договору).

Пунктом 5.5. кредитного договору передбачено, що перший відповідач зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язань у разі, зокрема, несплати процентів за користування кредитом більше 3-х банківських днів.

Як встановлено судом під час розгляду справи, перший відповідач, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов'язанні за кредитним договором належним чином не виконував, а саме, систематично порушував зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та відсотків за його використання.

Таким чином, враховуючи положення п. 5.5. кредитного договору, у першого відповідача виникло зобов'язання щодо дострокового погашення суми кредиту, заборгованість по якому станом на 02.12.2009 р. становить 2900000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з липня 2009 р. по листопад 2009 р. становить 243123,30 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 ЦК України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 8.1 кредитного договору, у разі прострочення зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Кредитного договору більше 3-х банківських днів, перший відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню за кожен день прострочення у розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість першого відповідача перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язання за Договір про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/3 від 09.04.2008 р. станом на 02.12.2009 р. становить 3283591,27 грн. з яких: 2900000,00 грн. - неповернута сума кредиту; 243123,30 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з липня по листопад 2009 р.; 87953,42 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 09.10.2009 по 01.12.2009 р.; 8820,29 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2009 р. по 01.12.2009 р.; 26100,00 грн. - інфляційні втрати за період за жовтень 2009 р., що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту; 3435,51 грн. - інфляційні втрати за період з серпня 2009 по жовтень 2009 р., що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків за користування кредитом; 12871,23 грн. - три проценти річних за період з 09.10.2009 р. по 01.12.2009 р., нараховані за порушення строку повернення кредиту; 1287,52 грн. - три проценти річних за період з 01.08.2009 р. по 01.12.2009 р., нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом .

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості першого відповідача перед позивачем за договором про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/3 від 09.04.2008 р. у сумі 3283591,27 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Також судом встановлено, що 02 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (позивач) та Приватним підприємством "СВ" (другий відповідач) укладений договір поруки № 169-П/1, відповідно до умов якого другий відповідач поручився перед позивачем за виконання позичальником, Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ", своїх зобов'язань в повному обсязі за Генеральною угодою № 169 від "02" квітня 2008 р. та договорами, що укладені та/або будуть укладені на її підставі, а саме: кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про надання банківської гарантії або договори звалювання векселів.

Відповідно до п. 4 договору поруки сторони передбачили, що у разі невиконання зобов'язань за Генеральною угодою та/або кредитними договорами поручитель (другий відповідач) та позичальник (перший відповідач) відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Пунктом 5 Договору поруки передбачено, що поручитель (другий відповідач) відповідає перед Банком (позивач) у тому ж обсязі, що і позичальник (перший відповідач), включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених Генеральною угодою та/або кредитними договорами, відшкодування збитків.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина перша ст. 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що перший відповідач має заборгованість перед позивачем станом на 02.12.2009р., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/3 від 09.04.2008 р. у сумі 3283591,27 грн., а другий відповідач є солідарним боржником по сплаті вказаної суми.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд зазначає, що відповідачі не надали жодних заперечень по суті заявлених позовних вимог, відповідачами не доведений факт відсутності заборгованості перед позивачем, а також не оспорюються наведені позивачем розрахунки, хоча відповідачі мали можливість надати обґрунтування своєї позиції по справі.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, знаходить правові підстави для задоволення позовних вимог, так як вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачами та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Об'єднати справи господарського суду Харківської області № 54/317-09 та № 54/313-09 в одне провадження, присвоївши номер 54/317-09.

У задоволенні клопотання ТОВ "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ" про зупинити провадження у справі № 54/317-09 до закінчення перегляду пов'язаної справи № 63/36-10 в порядку касації відмовити.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство "СВ" (61037, Харківська область, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1, ідент. код 33478909; інші відомості в матеріалах справи відсутні) та Приватного підприємства "СВ" (61036 м. Харків, вул. Морозова, буд. 7, код 31982336, інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004 м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26) в особі Відділення "Харківська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк (61002 м. Харків, вул. Чернишевська, 66, код 14359319) заборгованість у загальній сумі 3283591,27 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 51000,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 472,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 16.08.2010 року.