Рішення № 10835536, 19.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.10 р.Справа № 13/109-10 За позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Криворіжгаз”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 380,00 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача:Калінчук М.С.- представник, довіреність №20-Д від 15.01.2010 р.,

від відповідача: Слепков М. С. - представник, доручення №239 від 09.04.2010 р.;

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Криворіжгаз”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (надалі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк”, м.Дніпропетровськ (надалі - відповідач)яким просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 380,00 грн., та судові витрати у справі.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором оренди частини нежитлового приміщення №3/09-А від 05.01.2009 р. за період з січня 2009 р. по лютий 2010 р. включно в розмірі 380,00 грн.

В ході розгляду справи з наданих відповідачем правовстановлюючих документів було встановлено, що назва відповідача зазнала змін, на час розгляду справи назва позивача – Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк».

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на п. 2.1 договору №3/09-А від 05.01.2009 року, ст. ст. 3, 4, 6, 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З питання підсудності справи господарському суду Дніпропетровської області, позивач посилається на ч. 2, 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що договір №3/09-А від 05.01.2009 року було укладено структурним підрозділом відповідача - Дніпропетровською філією відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк».

Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого вимоги позивача не визнає повністю. Відповідач посилається на відсутність предмету спору, оскільки, не отримував від позивача належні документи щодо нарахування на суму орендної плати сум ПДВ та вимоги по їх сплаті відповідачем, та не отримував від позивача податкові накладні передбачені ст. ст. 5, 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009 р. між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Криворіжгаз”, яке є платником податку на прибуток на загальних підставах, (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” (наймач), яке є платником податку на прибуток на загальних підставах, було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення №3/09-А (далі- договір).

Відповідно до предмету договору орендодавець (позивач) передав орендарю (відповідачу) за плату на певний строк на умовах суборенди у користування частину нежитлового приміщення загальною площею 2,0 кв. м., що знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1

Відповідно до акту прийому - передачі від 05.01.2009 р. частини приміщення, загальною площею 2,0 кв. м. за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене приміщення.

Пунктом 2.1. договору встановлено розмір орендної плати за користування приміщенням в розмірі 100,00 грн. без ПДВ.

Таким чином, на встановлену договором орендну плату 100 грн. без ПДВ слід нараховувати відповідно до Закону «Про податок на додану вартість», податок на додану вартість у розмірі 20 %, що складає 20 грн. щомісячно, разом 120,00 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем не пізніше 15-го числа поточного місяця, в яком приміщення знаходиться в користуванні. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за тим, в якому приміщення знаходилося в оренді, орендодавець направляє орендарю акт наданих послуг з оренди за попередній місяць.

За користування приміщенням, відповідно до договору з 05.01.2009 р. по 28.02.2010 р. відповідачу була нарахована орендна плата у розмірі 1680,00 грн. Відповідач оплату здійснив частково у розмірі 1300,00 грн., в результаті чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 380,00 грн. за розрахунком позивача (а.с. 8 ).

Позивач зазначає у позові, що згідно з п.п. 3.1.1., п.3.1 ст. З Законом України «Про податок на додану вартість»(далі –Закон) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг. Також за вимогами п.1.4. ст.1 Закону встановлено, що поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. Пункт 4.1. ст.4 Закону встановлює, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Відповідно до п.6.1. ст.6 Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідач заперечував проти позову та зазначив у відзиві, що порядок обчислення і сплати податку на додану вартість врегульовано ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені в ньому пункті реквізити. Крім того відповідно до п.п. 7.2.3., п. 7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Згідно п.п. 7.2.2., п. 7.2. ст. 7 Закону у разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 цього Закону, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт пункту 5.1 чи пункт статті 5 Закону. З огляду на вказане, відповідач наполягав на відсутності предмету спору та припинення провадження по справі.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що в договорі сторонами не було зазначено про звільнення будь-якої із сторін від оплати податку на додану вартість. Відповідно свідоцтва №100233248 від 04.07.2009 року відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість з 03.07.1997 р.

Згідно вимог п.п. 7.3.4. Закону, датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Платником податку, відповідно п. 1.3 Закону, є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно пункту 4.1. Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Факт оплати відповідачем лише сум оренди без податку на додану вартість підтверджується сторонами та матеріалами справи, в тому числі копіями платіжних документів. Таким чином, обов’язок відповідача сплатити суму податку на додану вартість на період з січня 2009 року по лютий 2010 року з розрахунку 20 гривень додатково до суми зазначеної у п. 2.1 договору випливає з вимог Закону України «Про податок на додану вартість»на загальну суму 380,00 грн.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того факту, що позов виник в наслідок неправових дій відповідача, суд вважає за доцільне судові витрати покласти на відповідача повністю.

Керуючись ч. 2, 4 ст. 15, ст. ст. 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 526, 527, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 6, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд 1, код ЄДРПОУ 23697280) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» (50051, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Металургів, 1, код ЄДРПОУ 03341397) заборгованість у сумі 380,00 грн. (триста вісімдесят грн. 00 коп.), 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 16.07.2010 р.