Постанова № 10772183, 10.08.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09»серпня 2010 року Справа № 54/316-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Пуль О.А.,

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача –Кадєєва К.М. за довіреністю №518/11.5.2 від 12.11.2009 року,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1934 Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2010 року по справі № 54/316-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ, в особі відділення «Харківська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ», м. Харків,

про стягнення 2728152,86 грн.,

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2010 року (суддя Хачатрян В.С.) заяву представника позивача про об'єднання позовних вимог залишено без розгляду. У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 54/316-09 до закінчення перегляду пов'язаної справи № 63/36-10 в порядку касації відмовлено. Позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ»(61037, Харківська область, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1, ідент. код 33478909) на користь ВАТ ВТБ Банк (01004, м. Київ, бульвар. Т.Шевченко/вулиця Пушкінська, 8/26, п/р 351979000900 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319) 2400000,00 грн. неповернутої суми кредиту; 201205,47 грн. заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з липня по листопад 2009 року; 82224,66 грн. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 02.10.2009 року по 01.12.2009 року; 7268,53 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2009 року по 01.12.2009 року; 21600,00 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2009 року, що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту; 2760,33 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2009 по жовтень 2009 року, що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків за користування кредитом; 12032,88 грн. три проценти річних за період з 02.10.2009 року по 01.12.2009 року, нараховані за порушення строку повернення кредиту; 1060,99 грн. три проценти річних за період з 01.08.2009 року по 01.12.2009 року, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом; 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, не доведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається, зокрема на те, що розгляд справи про стягнення заборгованості за договором, дійсність якого є предметом іншого судового спору, є неможливим. Вирішивши справу №54/316-09 по суті при наявності підстав для зупинення провадження суд порушив та неправильно застосував норми процесуального права.

09 серпня 2010 року через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить відмовити ТОВ «Багатопрофільне виробничо –комерційне підприємство «СВ»у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2010 року по справі №54/316-09 без змін. В обґрунтування своїх заперечень, позивач посилається, зокрема на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2010 року по справі №54/316-09 було зупинено провадження по справі №54/316-09 до набрання судовим рішенням у справі №63/36-10 законної сили. Після набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області по справі №63/36-10 господарським судом Харківської області ухвалою від 19.05.2010 року провадження у справі №54/316-09 було поновлено та 02.06.2010 року було винесено рішення. Також, позивач, вказує, що на момент винесення рішення від 02.06.2010 року відповідачем не було надано жодного документу, який би підтверджував прийняття касаційної скарги на рішення господарського суду Харківської області по справі №63/36-10. Таким чином, посилання у апеляційній скарзі відповідача на те, що господарський суд прийняв рішення по справі №54/316-09 до розгляду по суті пов’язаної справи є безпідставними. Окрім того, позивач, повідомляє, що постановою Вищого господарського суду України було відмовлено ТОВ «БВКП «СВ»у задоволенні касаційної скарги та залишено постанову Харківського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Харківської області без змін.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач 09 серпня 2010 року в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що відповідач про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення ухвали суду від 24 червня 2010 року, судова колегія вважає можливим розгляд апеляційної скарги без участі відповідача за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

02.04.2008 року між ВАТ ВТБ Банк та ТОВ «БВКП «СВ»було укладено договір про відкриття кредитної лінії №169-Ю/1 від 02.04.2008 року.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору предметом кредитного договору є надання позивачем відповідачу грошових коштів шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 2400000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до умов кредитного договору, виконав свій обов’язок щодо надання відповідачу грошових коштів шляхом відкриття відзивної відновлювальної кредитної лінії у сумі 2400000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку та меморіальним ордером № ТR.11113.1 від 02.04.2008 р.

Відповідно до п.п. 1.1.2 Строк користування кредитною лінією передбачений по 01 жовтня 2009 року.

Пунктом. 5.5 кредитного договору відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути позивачеві отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Пунктом 1.1.1. Кредитного договору, викладеному у редакції додаткової угоди № 1 від 28.10.2008 року, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюються в розмірі 19 % річних. Проценти за користування кредитом сплачуються відповідачем з 25-го по останній робочий день поточного місяця, за винятком останнього місяця, коли сума плати сплачується разом з основною сумою кредиту. (п. 3.3.1. Кредитного договору).

Пунктом 5.5. кредитного договору передбачено, що відповідач зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язань у разі, зокрема, несплати процентів за користування кредитом більше 3-х банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов'язанні за кредитним договором належним чином не виконував, а саме, систематично порушував зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та відсотків за його використання.

Таким чином, враховуючи положення п. 5.5. кредитного договору, у відповідача виникло зобов'язання щодо дострокового погашення суми кредиту, заборгованість по якому станом на 02.12.2009 року становить 2400000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом за період з липня 2009 року по листопад 2009 року становить 201205,47 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначені обставини справи з урахуванням приписів чинного законодавства дають суду правові підстави дійти висновку про те, що відповідачем неналежно виконані зобов’язання по зазначеному вище кредитному договору, в зв’язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості станом на 02.12.2009 року, яка становить 2400000,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом за період з липня 2009 року по листопад 2009 року, яка становить 201205,47 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 8.1 кредитного договору, у разі прострочення зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Кредитного договору більше 3-х банківських днів, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню за кожен день прострочення у розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.           

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 169-Ю/1 від 02.04.2008 року станом на 02.12.2009 року становить 2728152,86 грн. з яких: 2400000,00 грн. - неповернута сума кредиту; 201205,47 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з липня по листопад 2009 року; 82224,66 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 02.10.2009 року по 01.12.2009 року; 7268,53 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2009 року по 01.12.2009 року; 21600,00 грн. - інфляційні втрати за період за жовтень 2009 року, що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту; 2760,33 грн. - інфляційні втрати за період з серпня 2009 року по жовтень 2009 року, що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків за користування кредитом; 12032,88 грн. - три проценти річних за період з 02.10.2009 року по 01.12.2009 року, нараховані за порушення строку повернення кредиту; 1060,99 грн. - три проценти річних за період з 01.08.2009 року по 01.12.2009 року, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом .

Так як відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 2728152,86 грн. не надав, не надав доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Судова колегія вважає, що доводи відповідача, зазначені в апеляційній скарзі про те, що розгляд справи про стягнення заборгованості за договором, дійсність якого є предметом іншого судового спору є неможливим, а вирішенням справи №54/316-09 по суті при наявності підстав для зупинення провадження суд порушив та неправильно застосував норми процесуального права є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2010 року по справі №63/36-10 про визнання недійсним договору в задоволені позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06 травня 2010 року по справі №63/36-10 рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2010 року було залишено без змін. Вказана постанова набрала чинності з дня її прийняття, тому на момент прийняття господарським судом рішення від 02.06.2010 року по справі №54/316-09 у суду були відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 02 червня 2010 року по справі № 54/316-09 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне виробничо-комерційне підприємство «СВ»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 червня 2010 року по справі № 54/316-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 11.08.2010 року

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Пуль О.А.