Рішення № 10767177, 03.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2010 р. Справа № 62/155-10

вх. № 5540/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

1-го відповідача - не з"явився

2-го відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії, смт. Золочів

до 1. Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Харків

2. Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Харків

про стягнення 2832,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії звернувся до господарського суду із позовною заявою про солідарне стягнення з відповідачів - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 2400,00 грн. заборгованості, 214,03 грн. відсотків та 218,21 грн. пені. Позовні вимоги мотивуються невиконанням першим відповідачем (ФОП ОСОБА_1.) зобов"язань за договором кредиту №ДК151-30с від 24.07.08р., а також невиконанням другим (ФОП ОСОБА_2) зобов"язань за договором поруки №108 від 24.07.08р. Представники позивача та відповідача у призначене судове засідання не з"явились, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки не повідомили.Однак, від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість його явки у судове засідання.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки позивачем не обгрунтовано поважності причин неявки у дане судове засідання.

Про час та місце слухання справи сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.6Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У разі нез'явлення в судове засідання представника відповідача, суддя має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника (частина третя статті 70 ГПК).

Згідно Довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.07.2010р., ФОП ОСОБА_1 (перший відповідач) знаходиться за адресою: 61204, АДРЕСА_1; ФОП ОСОБА_3, знаходиться за адресою: 61120, АДРЕСА_2.

Як свідчать матеріали справи, згадані у Довдіках адреси зазначені позивачем у позовній заяві та на ці ж самі адреси нарпавлялись відповідачам ухвали господарського суду.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відповідно до якої, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

24.07.08р. між ТОВ «Фінансова компанія «Надія України»та ФОП ОСОБА_1 укладено договір кредиту №ДК151-30с, відповідно до п.2.1 якого Кредитор (позивач) зобов'язався надати Позичальникові (ФОП ОСОБА_1.) грошові кошти (кредит) на розвиток власного бізнесу у розмірі 2500,00 грн., а Позичальник зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування на умовах, передбачених цим договором.

Кінцевою датою повернення кредиту, відповідно до п.3.2. Кредитного договору, є 24.09.08р.

Відповідно до п.п. 4.2.4, 5.4. Кредитного договору, повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється ФОП ОСОБА_1 (позичальником) готівкою через касу позивача (кредитора) або шляхом нарахування перерахування на його поточний рахунок через банк, у порядку та терміни відповідно до Графіку погашення кредиту і відсотків (Додаток №1), який невід"ємною частиною Договору.

Всього сума, яка підлягає сплаті з урахуванням відсотків за користування кредитом складає 2714,03 грн.

Позивач свої зобов"язання за кредитним договором №ДК151-30с від 24.07.08р. виконав в повному обсязі, надавши ФОП ОСОБА_1 кредит у сумі 2500,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером №252 від 24.07.08р.

За користування кредитом позичальник відповідно до умов договору зобовязаний сплатити відсотки у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту - 24.09.08р. у розмірі 4.2% від суми кредиту на місяць.

Як встановлено в процесі розгляду даної справи, ФОП ОСОБА_1 свої зобов'язання з Кредитним договором виконувала не своєчасно та не в повному обсязі. Так, ФОП ОСОБА_1 до каси позивача, в якості погашення кредиту та відсотків за його користування було сплачено 100,00 грн. в якості оплати основної суми кредиту. Представник позивача підтвердив факт часткового погашення заборгованості.

Внаслідок порушення ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за Кредитним договором №ДК151-30с від 24.07.08р. щодо своєчасного та повного повернення кредиту, у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позовної заяви 18.06.10р.) складає 2614,03 грн., яка складається із суми неповерненого кредиту у розмірі 2400,00 грн. та відсотків за його користування у розмірі 214,03 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми неповерненого кредиту та відсотків за його користування в розмірі 2614,03 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не визнана відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 218,21 грн. пені за непогашення у строк платежів за кредитним договором №ДК151-30с від 24.07.08р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 7.1. Договору за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано (п.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором, складає 218,21 грн. Наданий позивачем розрахунок здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства та умов договору.

Враховуючи те, що відповідач не виконав взяте на себе зобов"язання по повному та своєчасному погашенню заборгованості по кредиту, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 218,21 грн. обгрунтованими документально доведеними матеріали справи, а тому вони підлягають задоволенню.

Заборгованість за договором кредиту №ДК 151-30с від 24.07.08р. позивач просить стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3, посилаючись на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором

№ДК151-30с від 24.07.08р. з боку ФОП ОСОБА_1, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поруки №108 від24.07.08р., згідно якого поручитель (ФОП ОСОБА_2) зобов'язалась перед кредитором (позивачем) відповідати за виконання боржником (ФОП ОСОБА_1.) зобов'язань за кредитним договором №ДК 151-30с від 24.07.08р. щодо повернення кредиту, сплати позивачеві відсотків за користування цим кредитом, а також збитків, штрафів та пені, передбачених умовами цього Кредитного договору.

Відповідно до п.2.2 договору поруки, у випадку невиконання боржником (ФОП ОСОБА_1.) зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручитель (ФОП ОСОБА_2) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Пунктом 2.3 договору поруки встановлено, що при невиконанні (частковому невиконанні) боржником (ФОП ОСОБА_1.) своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручитель (ФОП ОСОБА_2) зобов'язується здійснити виконання порушеного боржником (ФОП ОСОБА_1.) зобов'язання за Кредитним договором протягом трьох робочих днів із дня пред'явлення до нього вимоги кредитором (позивачем) або повідомлення боржника (ФОП ОСОБА_1.) про неможливість сплати зазначених сум.

Через порушення ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за Кредитним договором №ДК151-30с від 24.07.08р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до поручителя (ФОП ОСОБА_2) з вимогою №24-в від 15.01.10р. повернути заборгованість за кредитним договором протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги. Факт направлення вимог підтверджується наявними в матеріалах справи чеками поштового відправлення. Вказані вимоги позивача були залишені ФОП ОСОБА_3 без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на наведене вище, та приймаючи до уваги, що ФОП ОСОБА_1 не своєчасно та не в повному обсязі виконувала взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором №ДК151-30с від 24.07.08р. щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за даним договором по поверненню кредиту в сумі 2400,00 грн., відсотків за користування кредитом 214,03 та пені у сумі 218,21 грн. З урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а вказані суми солідарному стягненню з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 на користь позивача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 15, 526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи - відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (61204, м.Харків, пр-т. Перемоги, 78А, кв.148, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (61120, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України" в особі Дніпровської філії (53224, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул..Електрометалургів,46-а, к.3, п/р26505218614500, ЗКПО 35183716, МФО 351005 ВКІБ «УкрСиббанк», код банку 09807750) 2400,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 214,03 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 218,21 грн. пені, 102, грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62155-10 підписано 03.08.10р.