Рішення № 10750997, 12.08.2010, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 2-309\10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Денисової Т.С.

з участю секретаря Тимківа Б.М.

представника позивача Берегуляка В.Ф.

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві заочний розгляд цивільної справи за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення № 72\19 АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки, за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Укргазбанк» про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договорів поруки,

в с т а н о в и в :

Позивач публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення № 72\19 АБ «Укргазбанк» (далі по тексту ПАТ АБ «Укргазбанк» або Банк) 06 квітня 2010 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення 32524,79 доларів США заборгованості за кредитним договором № 29 від 25 вересня 2007 року (далі по тексту Кредитний договір) та 16789,85 грн. пені, нарахованої за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Вказав, що відповідач ОСОБА_2 згідно вищевказаного Кредитного договору отримав кредит в сумі 32000 доларів США, зобов»язуючись повернути Банку кредит у порядку і на умовах, зазначених у ньому, а саме, зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом зі строком повернення 24 вересня 2019 року. Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 зобов”язання за Кредитним договором щодо здійснення щомісячних платежів на погашення основного боргу та сплати відсотків не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відповідності до договорів поруки №№ 13 та 12 від 25 вересня 2007 року взяли на себе зобов”язання перед позивачем відповідати по зобов”язанням, що виникають з умов Кредитного договору № 29 від 25 вересня 2007 року, тому просить заборгованість за основною сумою боргу - 25555,62 долари США, нараховані відсотки 283,89 доларів США, несплачену заборгованість по тілу кредиту 3756,19 доларів США, несплачені проценти по кредиту 2929,09 доларів США та нараховану пеню за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом 16789,85 грн. стягнути з відповідачів солідарно, а також стягнути судові витрати.

17 червня 2010 року позивач доповнив свої вимоги, просить також у рахунок заборгованості за Кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно трьохкімнатку квартиру загальною площею 66,7 кв.м, що знаходиться в м.Борщеві по вул..Січових Стрільців,28, що належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Борщівської міської ради 23 жовтня 1993 року згідно рішення № 107, зареєстрованого Борщівським БТІ в реєстровій книзі № 2а номер запису 109. Вказав, що зазначене майно передано власниками ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в іпотеку з забезпечення Кредитного договору згідно договору іпотеки від 25 вересня 2007 року. Відповідно до умов зазначеного договору іпотеки Банк має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання відповідачем своїх договірних зобов»язань.

У письмовій заяві від 28 липня 2010 року позивач уточнив свої вимоги стосовно суми заборгованості, яка станом на 26 липня 2010 року склала: заборгованість за основною сумою боргу 24444,52 долари США, нараховані відсотки 254,22 доларів США, несплачену заборгованість по тілу кредиту 4471,95 доларів США, несплачені проценти по кредиту 4867,29 доларів США, всього 34037,98 доларів СШТА та нараховану пеню за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом 25979,26 грн.

02 червня 2010 року відповідач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до позивача ПАТ АБ «Укргазбанк», в якому просить визнати недійсними Кредитний договір № 29 від 25 вересня 2007 року, укладений між ним та ПАТ АБ «Укргазбанк», та договір іпотеки від 25 вересня 2007 року щодо квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Вказав, що згідно умов Кредитного договору він отримав в Банку 32000 доларів США і на нього покладено обов»язок повернення щомісяця суми кредиту та процентів за користування кредитом визначеній у іноземній валюті. У забезпечення виконання боргових зобов»язань за Кредитним договором був укладений вищезазначений договір іпотеки та договори поруки №№ 12,13. Зазначаючи, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу в Україні можливо лише при дотриманні суб»єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії, вказав, що такої ліцензії позивач не одержував. Посилаючись на те, що використання банком іноземної валюти - долара США, як предмета кредитування, є такою умовою Кредитного договору, що значно погіршує становище позичальника, як споживача порівняно з банком в разі настання певних подій, а тому, через підвищенням курсу іноземної валюти вважає умови договору несправедливими для позичальника і просить з цих підстав визнати Кредитний договір та договір іпотеки недійсними.

09 червня 2010 року ухвалою Борщівського районного суду вищезазначені позови об»єднані в одне провадження.

26 липня 2010 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 доповнив зустрічні позовні вимоги, просить зобов»язати позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» прийняти у нього суму 113514,89 з розстрочкою платежів на 60 місяців за таких умов, що щомісячний платіж буде складати 1891,91 грн. Вказав, що у разі визнання правочину недійним, що передбачено ч.1 ст.216 ЦК України, кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину, а саме, він повинен сплатити банку 113514,89 грн., що є різницею між отриманою сумою кредиту 32000 доларів США, яка еквівалентна на день видачі кредиту 161600 грн., та сплаченою відповідачем сумою 8614,60 доларів США, яка еквівалентна 48085,11 грн. Також прость визнати недійсними і договори поруки № 12 та № 13 від 25 вересня 2007 року.

Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» надав заперечення на позов ОСОБА_2, згідно якого позовні вимоги не визнає, вказуючи, що позиція позивача є хибною і не має законодавчого підґрунтя. АБ «Укргазбанк» має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07.12.2000 року до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 року. Посилання відповідача на п.п.в),г) п.4 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», яким передбачено наявність індивідуальної ліцензії, вважає безпідставним, оскільки умови наявності індивідуальної ліцензії межі термінів і сум надання\одержання кредитів в іноземній валюті, законодавчо не врегульовані. Частина 3 ст.533 ЦК України зазначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов»язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Вважає, що з огляду на вимоги ч.1 ст.1049 ЦК України відповідач, як позичальник зобов»язаний повернути Банку позику грошові кошти у такій самій сумі та валюті, що були тому передані Банком. Зважаючи на те, що підстав для визнання недійсним Кредитного договору немає, то і відсутні підстави визнавати недійсними договори іпотеки та поруки.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 заперечує, у їх задоволенні просить відмовити за безпідставністю.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, будучи належно чином повідомленими про час та місце слухання справи, в зал судового засідання не з»явилися, причин неявки не повідомили, заяв про відкладення судового засідання не представили.

Відповідач ОСОБА_2 не прибув в судове засідання повторно. Причину неявки, що зазначена у письмовій заяві від 09.08.2010 року, суд визнав не поважною.

Будучи присутнім в попередніх судових засіданнях відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» не визнав. Свої вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві

Представник позивачка не заперечує проти ухвалення судом рішення на підставі наявних у справі доказів. А тому суд ухвалив слухання справи проводити у відсутності відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, провівши заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами в повному обсязі, вважає, що вимоги ПАТ КБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягають до повного задоволення, а у задоволенні вимог ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» 21 січня 2010 року, протокол № 1, публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» є правонаступником відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», банк функціонує як універсальний банк, самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Банк створено з метою здійснення банківських операцій на підставі банківської ліцензії, а також інших операцій у відповідності з чинним законодавством України. Операції, які банк має право здійснювати за умовами отримання письмового дозволу Національного банку України, здійснюються тільки після отримання такого дозволу.

25 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» в особі начальника Борщівського відділення № 1 Врубльовського В.Д., який діє на підставі довіреності, та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 29.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі Кредитного договору відповідач ОСОБА_2 отримав споживчий кредит в сумі 32000 доларів США (п.1.1.Договору) терміном по 24 вересня 2019 року або по день визначений в п.3.3.11 Договору, зі сплатою 12,5% відсотків річних за користування кредитними коштами, шляхом (п.3.1.1 Договору) відкриття Позичальнику позичкового рахунку № 220346012884.840 та перерахування суми кредиту на поточний рахунок Позичальника № 262001723.840, відкритий в Борщівському відділенні № 1 ТФ Ват АБ «Укргазбанк», МФО 223249.

Факт видачі відповідачу кредитних коштів підтверджується розпорядженням начальника відділення № 1 ТФ Ват АБ «Укргазбанк» № 29 від 25 вересня 2007 року та випискою з особового рахунку відповідача з 01 січня 2005 по 28 грудня 2009 року.

Відповідач ОСОБА_2, як позичальник, зобов”язувався (п.3.3.1 Договору) повертати кредит, сплачувати проценти за його використання та всі комісійні платежі у передбачені договором строки, а саме, згідно п.3.3.3 повернення суми кредиту здійснювати на рахунок № 220346012884.840, відкритий в Борщівському відділенні № 1 ТФ Ват АБ «Укргазбанк», щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1\144 від суми отриманого кредиту, що становить 222,22 долари США, а також згідно п.3.3.4 сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з процентної ставки зазначеної в п.1.1 договору 12,5 %, на рахунок № 220896012884.840, відкритий в Борщівському відділенні № 1 ТФ Ват АБ «Укргазбанк».

У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.9 договору процентна ставка зазначена у п.1.1 збільшена на 1 процент, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ст.ст.526,530 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства і в установлений строк відповідно до умов договору.

Відповідач ОСОБА_2 в порушення зобов»язань, встановлених договором, починаючи з жовтня 2008 року припинив виконання своїх зобов”язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування.

З огляду на наданий суду позивачем розрахунок суми заборгованості по кредиту, відсотках та пені кредитного договору № 29 від 25.09.2007 року, сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 по кредиту станом на 26 липня 2010 року складає: заборгованість за основною сумою боргу 24444,52 долари США, нараховані відсотки 254,22 доларів США, несплачена заборгованість по тілу кредиту 4471,95 доларів США, несплачені проценти по кредиту 4867,29 доларів США, всього 34037,98 доларів США та нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом 25979,26 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору, у випадку порушення Позичальником зобов»язань, Банк має право відмовитись від виконання своїх зобов»язань та\або розірвати цей договір, при цього Позичальник зобов»язаний відшкодувати Банку збитки в розмірі неповернутої суми кредиту, процентів за користування кредитом, належних до сплати комісій та витрат, понесених Банком за цим договором та будь-яку іншу заборгованість Позичальником за цим договором.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що передбачено ст.1048, ч.2 ст.1050 ЦК України та п.5.1 кредитного договору.

19 лютого 2010 року Банком було направлено відповідачу ОСОБА_2 повідомлення про порушення виконання кредитних зобов»язань з одночасною вимогою повернути надані кредитні кошти в повному обсязі та сплатити проценти за користування кредитом в термін до 01 березня 2010 року. Проте, вказану вимогу виконано не було.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що право позивача порушене і підлягяє захисту.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зобов»язання за вказаним договором забезпечено порукою, а саме 25 вересня 2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки №12 та з відповідачем ОСОБА_4 договір поруки № 13, згідно яких поручителі зобов»язалися перед кредитором відповідати за боргових зобов»язаннях боржника, які виникають з умов кредитного договору № 29, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Вимога, що була пред»явлена Банком 19 лютого 2010 року до поручителів щодо виконання забезпечення зобов»язання, залишена без задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст.544,610 ЦК України, п.1.2 договорів поруки, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Також в забезпечення за вище зазначеним кредитним договором Банком прийнято в іпотеку нерухоме майно трьох кімнатна квартирра загальною площею 66,7 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_2, на підставі Договору іпотеки від 25 вересня 2007 року за реєстровим № 2844, який укладено ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (надалі іпотекодавці).

Згідно п.2.1 договору іпотеки, предмет іпотеки належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Борщівської міської ради 23 жовтня 1993 року згідно рішення № 107 зареєстрованого Борщівським БТІ в реєстровій книзі № 2а номер запису 109.

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек № 14582330 від 25 вересня 2007 року, об»кт обтяження зареєстрований у Державному реєстрі іпотек, на підставі вищевказаного Договору та обтяжувачем (іпотекодержателем) є АБ «Укргазбанк».

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», ст.589 ЦК України, а також п.п. 3.1.5, 3.1.6 та 6.1 6.3 договору іпотеки, у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов»язань за кредитним договором (сплата процентів та\або повернення кредиту), зобов»язання ОСОБА_2 у повному обсязі або в частині виконано не буде, Банк має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» зазначав, що внаслідок непогашення ОСОБА_2 кредиту та відсотків за користування ним завдаються збитки Банку.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої зобов»язання за кредитним договором щодо сплати коштів та погашення кредиту та відсотків за користування ним.

Тобто, ПАТ АБ «Укргазбанк» у зв»язку з наведеним завдається шкода у вигляді неотримання відповідних платежів на виконання умов кредитного договору.

А тому, враховуючи вищенаведені факти, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю, стягнути заборгованість по кредитному договору № 29 від 25 вересня 2007 року у сумі 34037,98 доларів США та 25979,26 грн. нарахованої пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно, та звернути стягнення на предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру загальною площею 66,7 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_2, що належить іпотекодавцям згідно договору іпотеки від 25 вересня 2007 року за реєстровим № 2844, ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також стягнути 1700 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк», суд вважає, що вони до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового звязку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Національний банк України надав ПАТ АБ «Укргазбанк» банківську ліцензію № 123 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Підпункт в) пункту 4 статті 5 Декрету, зазначеного вище, передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, однак при умові якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На сьогодні, згідно діючого законодавства меж термінів та сум надання чи одержання кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено і порядок отримання індивідуальної ліцензії при наданні кредиту і іноземній валюті законодавчо не врегульований.

Згідно із ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ст.203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до п.2, п.п.5),10) п.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад пятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобовязань за договором; установлення обовязкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір про надання споживчого кредиту.

ОСОБА_2 вважає, що вищенаведені умови кредитного договору надання кредиту у доларах США та погашення кредиту і сплата відсотків за користування кредитом в доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону Банк, як суб»єкт господарської діяльності, покладає виключно на Позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, є підставою визнання кредитного договору недійсним відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Чинне законодавство передбачає можливість надання банками резидентам України кредитів у іноземній валюті.

Ст.526 ЦК України передбачає, що зобов»язання повинні виконуватися належним чином, тобто належним виконанням зобов»язання з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором.

Однак, діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти гривні.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про Національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Згідно з ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 496 від 12.11.2003 року визначено, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.

Отже, стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Крім того, при поверненні відповідачем заборгованості в національній валюті України і наступним придбанням банком іноземної валюти виникне курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на дату ухвалення рішення буде відрізнятися від курсу на день виконання рішення суду, внаслідок чого банк понесе додаткові витрати по сплаті збору до Пенсійного фонду України, адже відшкодування боржником таких витрат договором не передбачене.

За таких обставин суд вважає, що при укладенні кредитного договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе обовязки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США ОСОБА_2 повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, а також те, що зміна цього курсу може настати, а тому повинен був передбачити та врахувати можливі для нього валютні ризики за цим договором.

Відповідач ОСОБА_2 просить суд також визнати недійсними договір іпотеки нерухомого майна за реєстровим № 2844, договори поруки №№ 12,13, усі від 25 вересня 2007 року, виходячи із того, що ч.2 ст.548 ЦК України передбачено, що недійсне зобов»язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов»язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що позивачем ОСОБА_2 не наведено і в судовому засіданні не встановлено підстав для визнання недійсним спірного кредитного договору, а тому в задоволенні усіх позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити за безпідставністю.

На підставі ст.ст.22,526,536,548,549,610,612,623,624,625,1048, 1049,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,174,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення № 72\19 АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки, задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, жителів АДРЕСА_3, в користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення № 72\19 акціонерного банку «Укргазбанк» (вул.Я.Кондри м.Борщів, 48700; №2909030.980 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЗКПО 23697280) суму заборгованості за кредитним договором № 29 від 25 вересня 2007 року в розмірі 34037 (тридцяти чотирьох тисяч тридцяти семи) доларів США 98 центів, які станом на 26 липня 2010 року в гривневому еквіваленті по курсу НБУ становлять 268763 (двісті шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят три) гривні 89 коп., та 1820 грн. сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду в суді цивільної справи.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 29 від 25 вересня 2007 року в розмірі 34037 доларів США 98 центів на предмет іпотеки: нерухоме майно трьохкімнатну квартиру загальною площею 66,7 кв.м, що знаходиться в м.Борщів по вул..Січових Стрільців,28 Борщівського району Тернопільської області, що належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Борщівської міської ради 23 жовтня 1993 року згідно рішення № 107 зареєстрованого Борщівським БТІ в реєстровій книзі № 2а номер запису 109.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Укргазбанк» про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договорів поруки відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом того ж строку з дня отримання копії цього рішення.

Відповідачами може бути подано до Борщівського районного суду письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Примітка: Рішення не набрало законної сили.

Суддя Борщівського районного суду Денисова Т.С.