Рішення № 10613081, 08.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.10                                                                                 Справа № 19/189

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ

до 1-го відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю„Компанія „Парсек”, м.Луганськ

до 2-го відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дім”, м.Луганськ

про стягнення 161679,79 доларів США та 140071,76 грн.

в присутності представників сторін:

від позивача – Дубовік О.М., довіреність №893 від 12.05.2009;

від 1-го відповідача –представник не прибув;

від 2-го відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №010/11-19/90/Г-2 від 09.04.2008 в сумі 153600,00 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у сумі 3709,55 доларів США, пені за несвоєчасне погашення процентів у сумі 227,78 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 82039,99 грн.

Ухвалою заступника голови господарського суду Луганської області від 13.10.2009 по справі №19/189 строк розгляду справи був продовжений до 13.11.2009.

Заявою від 13.10.2009 №01-31/6508 позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №010/11-19/90/Г-2 від 09.04.2008 в сумі 161679,79 доларів США, з них: заборгованість за кредитом в сумі 153600,00 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 8079,79 доларів США, пеню за невиконання зобов”язань за договором –несвоєчасне повернення кредитних коштів у сумі 140071 грн. 76 коп., яка складається з: 2088,73 грн. –пеня за несвоєчасне погашення процентів, 137983,03 грн. –пеня за несвоєчасне погашення кредиту. Дана заява відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.

Клопотання позивача від 10.11.2009 №01-31/1158 про залучення до участі у справі другого відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Дім” судом було задоволено.

10.11.2009 позивач подав заяву про зміну підстав позову №01-31/1159 від 10.11.2009, в якій просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №010/11-19/90/Г-2 від 09.04.2008. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідачі не скористалися наданими їм правами, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні 08.07.2010, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідачі не надали суду відзивів на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідачі позов не оспорили, доказів перерахування заборгованості не надали.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” (позивач, банк) в особі Луганської обласної дирекції та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Парсек” (відповідач, позичальник) 17.04.2007 було укладено Генеральну угоду про надання кредитних ресурсів №010/11-19/90/Г (далі –Генеральна угода).

Згідно п.1.1 Генеральної угоди, кредитор зобов’язався надавати позичальнику кредитні кошти в порядку й на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї угоди, і які є її невід”ємними частинами.

Пунктом 1.2 Генеральної угоди встановлено загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами, який не повинен перевищувати встановлену суму в розмірі 775750,00 грн.

Згідно п.1.3 Генеральної угоди, у межах ліміту кредитної заборгованості, субліміти позичальнику в розрізі окремих банківських продуктів встановлюються кредитними договорами, укладеними в рамках даної угоди.

Також, пунктом 1.4 Генеральної угоди передбачається, що термін користування кредитними коштами за даною угодою встановлюється до 16.04.2010, якщо інше не передбачено кредитними договорами, укладеними в рамках даної угоди.

У межах реалізації зазначеної Генеральної угоди укладено додаткову угоду №2 –кредитний договір №010/11-19/90/Г-2 (відновлювальна кредитна лінія) від 09.04.2008 (надалі-Кредитний договір), відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит на поповнення обігових коштів у розмірі 153600,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 15,5% річних, з кінцевим терміном повернення –08.04.2009 року включно.

Відповідно до кредитного договору позивач 09.04.2008 на підставі листа відповідача від 09.04.2008 №0904/1 за меморіальним ордером №65/1 від 10.04.2008 надав відповідачу кредитні кошти в сумі 153600,00 доларів США.

Згідно абз.2 п.3.6 Кредитного договору позичальник зобов’язався щомісячно сплачувати позивачу проценти за користування кредитними коштами на рахунок нарахованих процентів не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту –не пізніше дня такого погашення.

Основну заборгованість за кредитом позичальник зобов’язався повернути не пізніше останнього дня користування кредитом.

Відповідачем не були виконані умови кредитного договору та станом на 08.04.2009 позичені кошти в сумі 153600,00 доларів США позивачу не повернуті, проценти за користування кредитними коштами в сумі 8079,79 доларів США не сплачені.

Пунктом 10.2 кредитного договору сторони встановили, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі чого позивачем правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне погашення процентів у сумі 227,78 грн. та пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 82039,99 грн.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за Генеральною угодою та кредитним договором 09.04.2008 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Дім” було укладено договір поруки, згідно якого сторони встановили, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Дім” на добровільних засадах приймає на себе зобов’язання перед кредитором –позивачем, відповідати за зобов’язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Парсек”, які виникають з умов Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів у повному обсязі цих зобов’язань.

Відповідно до п.2.1 договору поруки від 09.04.2008 сторони визначили, що у випадку невиконання боржником –1-им відповідачем, взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, поручитель – 2-ий відповідач, несе солідарну відповідальність перед кредитором, у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки.

Пунктом 3.1 розділу 3 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно вимог ст.541 ЦК України солідарний обов‘язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, у цьому випадку солідарна відповідальність означає, що у разі невиконання боржником основного зобов’язання, кредитор має право вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох разом.

За змістом позовної заяви відповідачі у справі є солідарними боржниками перед позивачем.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідачів, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 0,29 дол. США та 00 грн. 06 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 08.07.2010 за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Парсек", м.Луганськ, вул.Оборонна, б.10, кв.31, код 32202112 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дім", м.Луганськ, вул.Дачна, б.17, код 32513491 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, вул.Лєскова, б.9, код 14305909, в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ, вул.Совєтская, б.61, код 24197094 - заборгованість за кредитом у сумі 153600,00 дол.США, заборгованість по процентами за користування кредитом у сумі 8079,79 дол. США, пеню за порушення строків погашення кредиту у сумі 137983 грн. 03 коп. та пеню за порушення строків погашення процентів у сумі 2088 грн. 73 коп., державне мито у сумі 1616,80 дол. США та 1400 грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, вул.Лєскова, б.9, код 14305909, в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ, вул.Совєтская, б.61, код 24197094 зайве сплачене за платіжним дорученням № 61/1 від 12.10.2009 державне мито в сумі 00 грн. 06 коп. та за платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 09.10.2009 державне мито в сумі 0,29 дол.США.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 13.07.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко