Рішення № 10588430, 20.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2010Справа №2-16/2936-2010 За позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, б.43, ідентифікаційний код 21685166) в особі Регіонального відділення Акціонерного товариства «ОТП Банк» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, б.24, ідентифікаційний код 21685166)

До відповідачів 1) Суб’єкта підприємницької діяльності Зоткіна Дмитра Олександровича (95000, м. Сімферополь, вул. Б. Куна, б15, кв.199, ідентифікаційний номер 2714115957)

2) Підприємства «РЄЛАКС» (95000, м. Сімферополь, вул. Москальова, 9/2-а, ідентифікаційний код 34057683)

Про стягнення 118758, 51 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача – Валюкевич Н.Г. – представ., дов. б/н від 26.10.2009р.

Від відповідачів - 1) не з’явився

2) не з’явився

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим в особі Регіонального відділення Акціонерного товариства «ОТП Банк» з позовною заявою до Суб’єкта підприємницької діяльності Зоткіна Дмитра Олександровича та Підприємства «РЄЛАКС», в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № ЕL SMEG00/045/2007 у розмірі 118758,51 грн., у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 83596,70 грн., сума відсотків за користування кредитом – 5692, 75 грн. та пеня у розмірі 29469,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №EL-SMEG00/045/2007 від 10.07.2007 р. Суб’єкту підприємницької діяльності Зоткіну Дмитру Олександровичу був наданий кредит у розмірі 243 915,00 грн., який у встановлений договором строк повністю повернутий не був, через що заборгованість Суб’єкта підприємницької діяльності Зоткіна Дмитра Олександровича перед банком складає 118758,51 грн., з яких: 83596,70 грн. – борг по неповернутому кредиту, 5692,75 грн. – заборгованість по відсоткам, 29469,06 грн. – пеня.

Враховуючи те, що зобов’язання Суб’єкта підприємницької діяльності Зоткіна Дмитра Олександровича було забезпечено договором поруки, укладеним з Підприємством «РЄЛАКС», Регіональне відділення Акціонерного товариства «ОТП Банк» просить стягнути заборгованість солідарно з відповідачів.

Заявою від 06.07.2010р. позивач, у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір позовних вимог відповідно до яких просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 118194,69 грн., з яких: 83596,70 грн. – заборгованість по кредиту; 3999,70 грн. – заборгованість по відсотках, 4091,61 грн. – нараховані відсотки та прострочене тіло кредиту та 26506,68 грн. – заборгованість по штрафним санкціям. Надана заява була прийнята судом до розгляду. (а.с.59)

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. (п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 р. № 01-8/2351).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у сумі 118194,69 грн. та наполягав на їх задоволенні. Крім того, позивач надав витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців на відповідачів, згідно з записами в яких вбачається, що відповідачі - СПД Зоткін Д.О. та ПП «Рєлакс» знаходяться за адресами, які вказані позивачем у позовній заяві. Надані витяги були залучені судом до матеріалів справи.

У судове засідання Суб’єкта підприємницької діяльності Зоткін Дмитро Олександрович не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Підприємство «РЄЛАКС у судове засідання не з’явилось, відзив на позов не надало, ухвала суду від 06.07.2010р., яка була направлена на адресу державної реєстрації, повернута відділення поштового зв’язку з відміткою «організація не зареєстрована».

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

10.07.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (Банк), правонаступником якого є позивач, та Суб’єктом підприємницької діяльності Зоткіним Дмитром Олександровичем (Позичальник) був укладений кредитний договір №EL-SMEG00/045/2007, пунктом 1.1 якого передбачено, що Банк надає Позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині №1 цього Договору, а Позичальник приймає кредит, зобов’язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені у договорі. (а.с.13-17)

В п. 1.5.1 Договору сторони передбачили, що погашення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на Поточний рахунок.

Сторонами був погоджений графік повернення кредиту та сплати відсотків (а.с.18)

В п.1.6.1. Договору зазначено, що Позичальник зобов’язаний повністю повернути банку суму Кредиту не пізніше Дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов встановлених ст..1.4. Договору.

Банк здійснює видачу Кредиту Позичальнику однією сумою чи Траншами згідно з умовами Договору та Кредитною заявкою Позичальника. Кредит надається шляхом дебетування кредитного рахунку Позичальника та перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника в банку.(п.1.7.1.Договору).

Умовами договору було передбачено, що розмір кредиту складає 243915,00 грн., фіксована процента ставка – 17,75 % річних, строк повернення кредиту – 05 жовтня 2010 року.

Матеріали справи свідчать, що позивачем був наданий Суб’єкту підприємницької діяльності Зоткіну Дмитру Олександровичу кредит у розмірі 243915,00 грн., що підтверджуються меморіальним ордером № 17 від 10.07.2007р.. (а.с.21).

Проте, в обумовлені строки кредит відповідачем не повертається.

Строк повернення кредиту 05 жовтня 2010 року, однак позивач звертається до суду з позовом до спливу вказаного терміну, як свідчить відмітка канцелярії господарського суду позовна заява була надана 31.05.2010р., у той же час, суд вважає можливим розглянути вказану позовну заяву та задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до п.1.9. Кредитного договору, ч.2. статті 1050 та ч.2. статті 1054 Цивільного кодексу України у разі порушення відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором позивач має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії, вимагати виконання інших зобов’язань за кредитним договором.

Так, заборгованість Суб’єкта підприємницької діяльності Зоткіна Дмитра Олександровича перед банком складає 118194,69 грн. та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами (а. с. 60-61).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була висунута досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 86 031,18 грн. та сплати відсотків у сумі 1 908,74 грн., та пені у сумі 13 978,70 грн. (а.с.25)

Вказана вимога була отримана відповідачем 12.03.2010р. про що свідчить власний підпис Зоткіна Д.О. та була залишена відповідачем поза увагою.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що виконання позичальником своїх обов’язків по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів та пені було забезпечено договором поруки №SR-SMEG00/045/2007 від 10.07.2007 р., укладеним між Банком та Приватним підприємством «Рєлакс». (а.с.19-20)

Згідно з умовами цього договору Поручитель зобов’язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником (СПД Зоткіним Д.О. ) його борговий зобов’язань перед кредитором (банком) за кредитним договором №EL-SMEG00/045/2007 від 10.07.2007 р. щодо повернення основної суми кредиту; сплати процентів за користування кредитом; сплати пені за прострочення повернення кредиту та процентів.

Так, ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з пункту 1.2 договору Поруки на Поручителя та Боржника була покладена солідарна відповідальність за виконання зобов’язання.

Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, пред’явлення Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» позову до солідарних боржників відповідає приписам чинного законодавства України.

Вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 3999,70 грн. та 4 091,61 грн. відсотків на прострочене тіло кредиту також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до п. 1.4.1.1 Договору проценти за користування Кредитом розраховуються на підставі фіксованої процентної ставки, з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до цього Договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до умов ст..1.5. Договору (п. 1.4.1.4 Договору).

У будь –якому випадку, при повному поверненні суми Кредиту, нараховані проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням Кредиту (п. 1.4.1.6 Договору).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ЗАТ «ОТП Банк» про стягнення з відповідачів процентів за користування кредитом у розмірі 3999,70 грн. грн. підлягають задоволенню, позаяк ґрунтуються на положеннях норм чинного законодавства України та підтверджуються матеріалами справи.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів відсотків на прострочене тіло кредиту у розмірі 4091,61 грн. підлягають задоволенню.

Так, Постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007р. № 481 «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України» передбачений порядок нарахування та обліку відсотків.

На це також вказує позивач у своїх додаткових поясненнях до позовної заяви.

При цьому, суд приймає до уваги підписаний відповідачем акт звірки, де відповідач – СПД Зоткін Д.О. погодився з вказаною вимогою та не заперечував щодо нарахування відсотків на прострочене тіло кредиту у розмірі 4091,61 грн.

В пункті 4.1.1 Договору сторони передбачили, що за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання, за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.

Проте, позивачем при здійсненні розрахунку пені не враховані приписів статті 232 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Отже, вказана норма права передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня лише за шість місяців за період з 06.01.2009р. по 16.06.209р. включно у сумі 9 677,26 грн.

При цьому, суд також враховує, що у акті звірки взаємних розрахунків станом на 18.06.2010р. СПД Зоткін Д.О просив зменшити суми пені, проте позивач залишив це без уваги.

Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 9 677,26 грн. В частині стягнення 16829,42 грн. пені позивачу слід відмовити.

У той же час, Суб’єкт підприємницької діяльності Зоткін Дмитро Олександрович та Підприємство «РЄЛАКС» не представили суду доказів повернення кредитних коштів у розмірі 83596,70 грн., а тому вимога позивача щодо нарахування 4 091,61 грн. відсотків на прострочене тіло кредиту є правомірною.

Таким чином, суд вважає, що позов в цій частині також підлягає задоволенню за рахунок Суб’єкта підприємницької діяльності Зоткіна Дмитра Олександровича та Підприємства «РЄЛАКС».

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з Суб’єкта підприємницької діяльності Зоткіна Дмитра Олександровича та Підприємства «РЄЛАКС» пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Згідно з п.13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. такий самий порядок розповсюджується й на повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, зайве сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 206,00 грн. підлягають поверненню Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення Акціонерного товариства «ОТП Банк» на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

З урахуванням викладеного, керуючись, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути солідарно з Суб’єкта підприємницької діяльності Зоткіна Дмитра Олександровича (95000, м. Сімферополь, вул. Б. Куна, б15, кв.199, ідентифікаційний номер 2714115957) та Підприємства «РЄЛАКС» (95000, м. Сімферополь, вул. Москальова, 9/2-а, ідентифікаційний код 34057683, р/р 26003054904256 в КРУ АТ КБ «ПриватБанк») на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, б.43, ідентифікаційний код 21685166) в особі Регіонального відділення Акціонерного товариства «ОТП Банк» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, б.24, ідентифікаційний код 21685166, р/р 29090002901600 в Регіональному відділенні АТ «ОТП Банк» в м. Сімферополь, МФО 300528) 101365,27 грн., у тому числі: суму неповернутого кредиту у розмірі 83 596,70 грн., заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 3999,70 грн., 4 091,61 грн. відсотків на прострочене тіло кредиту , пені у розмірі 9 677,26 грн., а також 1 013,65 грн. державного мита та 201,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, б.43, ідентифікаційний код 21685166) в особі Регіонального відділення Акціонерного товариства «ОТП Банк» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, б.24, ідентифікаційний код 21685166) з Державного бюджету України з рахунку №31218259700002 в ГУ ДКУ в АРК (м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) зайво сплачені меморіальним ордером № 2900095372 від 14.05.2010 р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 206,00 грн.

4.          Відмовити в частині стягнення пені у розмірі 16829,42 грн.

5.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.