Рішення № 10588429, 22.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2010Справа №2-22/3008-2010 За позовом – ВАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6

до відповідача – КП «Войковець», м. Керч, вул. Кірова, 5

про стягнення 1292605,95 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Мартинюк Ю.А., представник, дов від 19.07.2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ВАТ «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача – КП «Войковець», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1292605,95 грн., у тому числі: заборгованість за активну електричну енергію – 1064485,92 грн., пеню – 101626,48 грн., збитки від інфляції – 98681,54 грн., 3% річних – 27812,01 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати спожитої електричної енергії за довго ром № 3108 від 01.04.2009 року та сплати заборгованості за договором переведення боргу № 1 від 03.09.2009 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою юриста. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Але, суд відхиляє клопотання відповідач аз огляду на те, що вказані відповідачем обставини не можуть бути перешкодою як для особистого представництва інтересів підприємства керівником, так й для вибору іншого уповноваженого представника для участі в судовому процесі, оскільки відповідача в такому виборі не обмежений.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

01 квітня 2009 року між ВАТ «Крименерго» та КП «Войковець» був укладений договір № 3108 про постачання електричній енергії. При укладенні договору сторони зобов'язались керуватись нормами Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергії та іншими нормативними актами.

Згідно п. 2.2.3. споживач зобов'язується оплачувати постачальникові вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4.1, або 4.2. «Порядок розрахунків».

Згідно додатку № 4.2 до договору про поставку електричній енергії № 3108 від 01.04.2009 року розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно з п. 6.6 ПКЕЕ, одним платежем за фактичними показниками приладів обліку в дату оплати.

Згідно п. 2 вказаного додатку, розрахункова дата встановлюється 22 числа кожного місяця, відповідно, розрахунковим вважається період з 22 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

03 вересня 2009 року між ПП «Керчтехпромцентр» (первинний боржник) та КП «Войковець» (новий боржник) укладений договір переведення довга № 1, згідно умов якого первинний боржник передає, а новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань по оплаті за поставлену електричну енергію, яка виникає на підставі договору № 3103 від 01.12.2005 року, укладеному між первинним боржником - ПП «Керчтехпромцентр» та ВАТ «Крименерго».

На момент укладення договору переведення боргу № 1 від 03.09.2009 року, заборгованість первинного боржника перед ВАТ «Крименерго» складала 906023,80 грн.

Отже, заборгованість в сумі 906023,80 грн. перейшла до нового боржника - КП «Войковець».

Також, станом на 12.11.2009 року між ВАТ «Крименерго», КП «Войковець» та ПП «Керчтехпромцентр» був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, а.с. 16.

Так, позивач вказує на те, що відповідач убули виставлені рахунки на оплату спожитої електричної енергії, однак, виставлені рахунки сплачувались відповідачем частково, у зв’язку з чим за період з травня 2009 року по березень 2010 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 1064485,92 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1064485,92 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 101626,48 грн., збитки від інфляції – 98681,54 грн., 3% річних – 27812,01 грн.

Згідно п. 4.2.1. договору № 3108 від 01.04.2009 року за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. даного договору, з порушенням строків, встановлених додатком № 4 «Порядок розрахунків» споживач зобов’язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу, включаючи день фактичної сплати. Крім того, пунктом 8 Додатку № 4.2. до договору про поставку електричної енергії № 3108 від 01.04.2009 року сторонами було визначено, що у випадку несвоєчасної сплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної сплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла на період, за який здійснюється нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому, сума боргу за спожиту електричну енергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, виходячи з пункту 8 Додатку № 4.2 до договору, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем порушені взяті на себе зобов’язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22 липня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з КП «Войковець» (м. Керч, вул. Кірова, 5, рахунок № 26001500547301 в КРВ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 36431250) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, № 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400 – рахунок зі спеціальним режимом використання) заборгованість за активну електричну енергію – 1064485,92 грн.

3.          Стягнути з КП «Войковець» (м. Керч, вул. Кірова, 5, рахунок № 26001500547301 в КРВ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 36431250) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) пеню – 101626,48 грн., збитки від інфляції – 98681,54 грн., 3% річних – 27812,01 грн.

4.          Стягнути з КП «Войковець» (м. Керч, вул. Кірова, 5, рахунок № 26001500547301 в КРВ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 36431250) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 12926,06 грн. державного мита

5.          Стягнути з КП «Войковець» (м. Керч, вул. Кірова, 5, рахунок № 26001500547301 в КРВ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЄДРПОУ 36431250) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.