Рішення № 10475138, 31.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.10 р.                     Справа № 28/64пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових

досліджень АМІ”, ЄДРПОУ 13539835, м.Донецьк

до відповідача Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, ЄДРПОУ 21685166,

м.Київ в особі Регіонального відділення Публічного акціонерного

товариства „ОТП Банк”, м.Донецьк

про зобов’язання Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”, м.Київ в особі Регіонального відділення Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Донецьк повернути грошові кошти в сумі 139326,55 грн. на розрахунковий рахунок №26003001311474 Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк; зобов’язання Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”, м.Київ в особі Регіонального відділення Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Донецьк перерахувати до Донецького обласного управління Пенсійного фонду м.Донецька суму в розмірі 139326,55 грн. в якості обов’язкового чергового страхового внеску; стягнення пені в розмірі 5015,75 грн. та збитків в розмірі 13932,60 грн. за несвоєчасне виконання доручення клієнта, що міститься в платіжному дорученні №376 від 18.02.2010р.

                                                                                          Суддя Г.В.Левшина

Представники сторін:

Від позивача: Тимофєєв О.М.-по дов.

Від відповідача: Чернік С.І.-по дов.

Згідно із ст.77 ГПК України в судовому засіданні

оголошувалась перерва з 12.05. по 18.05.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”, м.Київ в особі Регіонального відділення Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Донецьк, про:

- зобов’язання Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”, м.Київ в особі Регіонального відділення Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Донецьк повернути грошові кошти в сумі 139326,55 грн. на розрахунковий рахунок №26003001311474 Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк;

- зобов’язання Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”, м.Київ в особі Регіонального відділення Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Донецьк перерахувати до Донецького обласного управління Пенсійного фонду м.Донецька суму в розмірі 139326,55 грн. в якості обов’язкового чергового страхового внеску;

- стягнення з відповідача пені в розмірі 5015,75 грн. та збитків в розмірі 13932,60грн. за несвоєчасне виконання доручення клієнта, що міститься в платіжному дорученні №376 від 18.02.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг №697 від 08.11.2006р., платіжне доручення №376 від 18.02.2010р., листи №21Б від 17.02.2010р., №100-10-788 від 18.02.2010р., договір про надання кредиту №СR 08-275/100 від 02.07.2008р., додатки до даного договору, договір про надання кредиту №СR 06-460/100 від 13.11.2006р., додатки до даного договору, меморіальні ордери №1 від 18.02.2010р., №2 від 18.02.2010р.

Відповідач надав відзив №100-04-1907 від 14.04.2010р., відповідно до якого останній позовні вимоги не визнає з підстав викладених у вищезазначеному відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив:

08.11.2006р. між Акціонерним комерційним банком „Райффайзенбанк Україна” в особі філії Акціонерного комерційного банку „Райффайзенбанк Україна” в м.Донецьку (правонаступником прав та обов’язків якого згідно з наданими до справи документами є відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк був укладений договір про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг №697 (договір 1), згідно з яким банк відкриває клієнту поточний рахунок, а також виконує за рахунком операції відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього договору (п.1 договору 1).

Згідно з п.1.3 договору 1 сторони погодились, що дія цього договору рівною мірою поширюється на всі рахунки (крім карткових та депозитних рахунків), відкриті клієнтом у банку.

02.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством „ОТП Банк”, м.Київ (правонаступником прав та обов’язків якого згідно з наданими до справи документами є відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк (позичальником) був укладений договір про надання кредиту №СR 08-275/100 (договір 2), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов’язання, встановлені у цьому договорі (п.1.1 договору 2).

Кредит може надаватись в такій валюті: євро (п.1.1.1 договору 2).

Відповідно до п.1.5.2 договору 2 банк має право на договірне списання коштів з рахунку позичальника для виконання боргових зобов’язань. Включенням у договір цього пункту позичальник надає банку доручення на договірне списання. Таке доручення підлягає виконанню банку за обставини настання строку/терміну/дати виконання боргових зобов’язань, з моменту настання строку/терміну/дати виконання боргових зобов’язань та в сумі, що дорівнює або є меншою суми від боргових зобов’язань, строк/термін/дата виконання яких настав. Таке доручення також підлягає виконанню банком за обставини настання прострочення виконання боргових зобов’язань позичальником, з моменту настання прострочення та в сумі, що дорівнює або є меншою від прострочених до виконання боргових зобов’язань. Отримувачем коштів за таким договірним списанням є банк. Договірне списання може проводитись з будь-якого рахунку позичальника, відкритого в банку, реквізити якого відомі сторонам, в тому числі з рахунку №26000001311474. Здійснюючи на підставі цього договору договірне списання коштів з рахунку позичальника, банк оформлює меморіальний ордер, копія якого направляються позичальнику. При проведенні договірного списання, положення п.п.1.11 цього договору підлягають виконанню банком в односторонньому порядку, із застосуванням, на розсуд банка, для розрахунку списання валютного курсу НБУ або міжбанківського валютного курсу на день списання.

13.11.2006р. між Закритим акціонерним товариством „ОТП Банк”, м Київ (правонаступником прав та обов’язків якого згідно з наданими до справи документами є відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк був укладений договір про надання кредиту №СR 06-460/100 (договір 3), відповідно до умов якого банк не приймаючи на себе зобов'язання, надає позичальникові кредит, у розмірі, не перевищуючий ліміт фінансування, що встановлюється в наступному порядку і при виконанні наступних умов:

а) EUR 380000,00 – встановлюється з дати підписання даного договору і виконання позичальником умов, зазначених у п.1.3 даного договору, за винятком умов, зазначених у п.п.1.3.3 і 1.3.4 даного договору;

б) EUR 640000,00 – встановлюється з моменту виконання позичальником умов, зазначених у п.п.1.3.3 і 1.3.4 даного договору, а позичальник зобов'язується належним чином виконати і повернути банку суму отриманого кредиту, а також оплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати інші зобов'язання, як це зазначено в даному договорі.

Відповідно до п. 1.5.2 договору 3 банк має право на договірне списання коштів з рахунку позичальника для виконання боргових зобов’язань.

Включенням у договір цього пункту позичальник надає банку доручення на договірне списання. Таке доручення підлягає виконанню банком за обставини настання строку/терміну/дати виконання боргових зобов’язань, з моменту настання строку/терміну/дати виконання боргових зобов’язань та в сумі, що дорівнює або є меншою суми від боргових зобов’язань, строк/термін/дата виконання яких настав. Таке доручення також підлягає виконанню банком за обставини настання прострочення (несвоєчасного виконання боргових зобов’язань) позичальника з моменту настання прострочення та в сумі, що не перевищує прострочення (п. 1.5.2.2 договору 3).

При проведенні договірного списання, положення п.1.11 даного договору підлягають виконанню банком в однобічному порядку, із застосуванням для розрахунку списання валютного курсу НБУ або міжбанківського валютного курсу на день списання (п.1.5.2.4 договору 3).

Відповідно до п.1.11 договором 3 встановлено застереження у відношенні валюти платежів: платежі для повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом повинні бути зроблені у валюті відповідного траншу, у терміни, встановлені в сьогоденні договір. Інші платежі, згідно із сьогоденням договору, розраховуються у валюті кредиту і підлягають сплаті у валюті України, виходячи з валютного курсу НБУ або міжбанківського валютного курсу на день сплати (п.1.11.1 договору 3); банк може за своїм розсудом, прийняти виконання боргових зобов'язань, що підлягають виконанню у вільно – конвертованій валюті в інший вільно – конвертованій валюті. Якщо, на момент виплати будь-якої частини боргових зобов'язань, позичальник не буде мати можливість виконати боргові зобов'язання у валюті кредиту, то, при наявності інший вільно – конвертованої валюти, позичальник зобов'язаний запропонувати банку виконання в такій іншій валюті. У випадках, зазначених у сьогоденні договір, банк має право самостійне, здійснити конвертації, якщо це не заборонено чинним законодавством. Застереження: сторони встановлюють, що банк не зобов'язаний приймати виконання боргових зобов'язань у валюті інший, чим валюта кредиту. Відмова банку від виконання в іншій валюті не може розглядатися як сприяння збільшенню збитку в результаті прострочення виконання позичальником зобов'язань (п.1.11.3 договору 3).

18.02.2010р. позивачем був ініційований грошовий переказ за платіжним дорученням №376 від 18.02.2010р. про перерахування до Пенсійного фонду Куйбишевського р-на суми 149284,18 грн. в якості обов’язкового чергового збору за січень 2010р., однак, незважаючи на наявність грошових коштів на поточному рахунку позивача, що підтверджено банківськими виписками, дане платіжне доручення не було виконане.

Як встановлено судом, дане платіжне доручення було отримано відповідачем 18.02.2010р. об 11 год. 10 хвил., що підтверджено відповідачем та матеріалами справи.

18.02.2010р. о 17 год. 44 хвил. банком були виставлені меморіальні ордери №№1, 2 від 18.02.2010р. на загальну суму 139326,55 грн. з призначенням платежу: „договірне списання коштів згідно положень договору про надання кредиту №СR 08-275/100 від 02.07.2008р., №СR 06-460/100 від 13.11.2006р.”, що були проведені о 17 год. 46 хвил. 18.02.2010р.

За твердженням відповідача закупівля євро банком проводилась на підставі службового розпорядження №37 „Про договірне списання грошових коштів”, результатом проведених банком дій було погашення заборгованості за кредитними договорами.

Позивач вважає зазначене порушенням своїх прав на вільне та безперешкодне розпорядження належними йому коштами.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст.55 Закону України „Про банки та банківську діяльність”).

Згідно приписів ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст.1068 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст.1074 Цивільного кодексу України).

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускати дій з наміром завдати шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах (ч.2, 3 ст.13 Цивільного кодексу України).

Грошові кошти згідно платіжного документа №376 від 18.02.2010р. на переказ – не були перераховані банком, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ч.3 ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Вимоги статті 8.1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачають, що банк зобов’язаний виконати доручення клієнтів, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження. Банки та клієнти мають право передбачати в договорах інші строки виконання.

Відповідно до п.п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.2.1 договору 1 банк зобов’язався забезпечувати зарахування на рахунок коштів, що надходять на рахунок клієнта у строки, передбачені чинним законодавством України; виконувати розпорядження клієнта по перерахуванню коштів з рахунку, що несу перечать вимогам чинного законодавства України у строки та у порядку, встановлених чинним законодавством України; виконувати розпорядження клієнта по перерахуванню з рахунку коштів у національній валюті з урахуванням сум, що надходять на рахунок клієнта протягом операційного часу, який встановлений тарифами на банківські послуги, які є невід’ємною частиною цього договору.

Тобто, інших строків виконання доручення позивача відповідачем договором 1 не передбачено.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень, посилається на те, що списання грошових коштів з поточного рахунку відповідача їм було здійснено відповідно з умовами кредитних договорів та керуючись правом, передбаченим пунктом 2 статті 1071 Цивільного кодексу України, статтею 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", гл.6 Інструкції Національного банку України про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Проте, ці доводи не приймаються судом до уваги на підставі наступного.

За приписами ст.22.9 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Згідно з п.2.22 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. N22, банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст.30.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Як встановлено судом платіжне доручення №376 від 18.02.2010р. було отримано відповідачем 18.02.2010р. об 11 год. 10 хвил., а меморіальні ордери №№1, 2 від 18.02.2010р. – 18.02.2010р. о 17 год. 44 хвил., при цьому грошові кошти банком були списані відповідно до меморіальних ордерів, а платіжне доручення позивача не було виконане в зв’язку з відсутністю грошових коштів, що є порушенням черговості виконанням розрахункових документів.

Означеним відповідач порушив умови договору №697 від 08.11.2006р. про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг та приписи чинного законодавства щодо зобов’язань банківської установи перед клієнтом за договором банківського рахунку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до мов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів існування правових підстав для невиконання вимог позивача за платіжним дорученням, яке було пред'явлено банку.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача в частині зобов’язання Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”, м.Київ в особі Регіонального відділення Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Донецьк повернути грошові кошти в сумі 139326,55 грн. на розрахунковий рахунок №26003001311474 Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ” є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, строк виконання зобов’язаною стороною певних дій.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд встановлює відповідачу термін виконання відповідних дій негайно з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п.4.1 договору №697 від 08.11.2006р. про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг передбачено, що за порушення строків зарахування коштів, що надійшли на рахунок клієнта або строків перерахування коштів з рахунку за розпорядженням клієнта з вини банку, останній несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Стаття 32.2 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачає, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим законом строків виконання доручення клієнта на переказ та строків завершення переказу, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Факт порушення строку виконання платіжного доручення клієнта судом встановлений, тому позивач правомірно нарахував пеню в сумі 5015,75 грн. за період з 18.02.2010р. по 26.03.2010р., а позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Крім того, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 13932,60 грн. за прострочення сплати обов’язкового страхового збору за січень 2010р.

Згідно ст.ст.611, 623 Цивільного кодексу України наслідками порушення зобов’язань є, зокрема, відшкодування збитків, встановлене договором або законом. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналогічні норми права містять ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов’язків є їх порушенням у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст.611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі – необхідність відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа, зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з цього, саме позивач повинен довести, що збитки були заподіяні діями відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та спричиненням збитків і розмір відшкодування.

Відповідно до п.6 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Таким чином, останнім днем уплати страхового внеску за січень 2010р. є 22.02.2010р. (20.02.2010р. припадав на вихідний день).

Як встановлено судом, платіжне доручення №376 від 18.02.2010р. повинно було сплачене відповідачем 18.02.2010р.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Як встановлено судом, позивачем пропущений термін сплати страхового внеску, в зв’язку з порушення відповідачем строку виконання платіжного доручення позивача.

Суду надане рішення управління ПФУ у Куйбишевському районі м.Донецька №208 від 22.03.2010р. щодо стягнення з позивача штрафу в розмірі 11128,42 грн. та пені в розмірі 1146,83 грн. за період з 22.02.2010р. по 11.03.2010р. та № 209 від 22.03.2010р. щодо стягнення з позивача штрафу в розмірі 1032,55 грн. та пені в розмірі 71,65 грн. за період з 22.02.2010р. по 11.03.2010р.

Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька №8070/02 від 06.05.2010р. фінансові санкції, встановлені в рішеннях ПФУ у Куйбишевському районі м.Донецька №№208, 209 від 22.03.2010р. на загальну суму 13379,45 грн. сплачені ТОВ НВП „АМІ”.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт наявності збитків в розмірі 13379,45 грн., які були заподіяні діями відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та спричиненням збитків.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 13932,60 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 13379,45 грн.

Також, позивачем заявлені позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача перерахувати до Донецького обласного управління Пенсійного фонду м.Донецька суму в розмірі 139326,55 грн. в якості обов’язкового чергового страхового внеску.

Суд зазначає, що зазначенні вимоги можуть висуватись тільки Донецьким обласним управлінням Пенсійного фонду м.Донецька, а не позивачем, внаслідок чого суд відмовляє позивачу в задоволенні означеної позовної вимоги.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви було сплачене державне мито в розмірі 2975,99 грн., що перевищує розмір державного мита, встановленого для даної категорії справ.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 2786,51 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Київ в особі Регіонального відділення Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Донецьк задовольнити частково.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”, м.Київ в особі Регіонального відділення Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Донецьк негайно з моменту набрання судовим рішенням законної сили повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк грошові кошти у розмірі 139326 грн. 55 коп. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк №26003001311474, відкритий у Регіональному відділенні Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, МФО 300528.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Київ в особі Регіонального відділення Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк пеню в розмірі 5015 грн. 75 коп., збитки в розмірі 13379 грн. 45 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 189 грн. 48 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ”, м.Донецьк з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 2786 грн. 51 коп.

Видати довідку.

В судовому засіданні 31.05.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 31.05.2010р.

Суддя