Рішення № 10426576, 13.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.10                                                                                           Справа№ 10/116(10)

За позовом Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»м. Харків

До відповідача Колективне сільськогосподарське підприємство «Золочівське», Львівська обл. Золочівський район, с. Городилів

Про звернення стягнення на предмет забезпечення

           Суддя Довга О.І.

Секретар Яремчук С.М.

Представники:

Від позивача:           Ребрик А.М. –представник за довіреністю

Від відповідача : не з‘явився

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.           

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»м. Харків до Колективного сільськогосподарського підприємства «Золочівське», Львівська обл. Золочівський район, с. Городилів про звернення стягнення на предмет забезпечення.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду спору.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, заперечення на позов (відзив) не подав, позовні вимоги по суті не заперечив та не спростував, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Відповідно до вимог ст.ст. 42, 43 ГПК України сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак Відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Виходячи з належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно зі ст.75 ГПК України .

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобов‘язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд визнав позов документально          та           нормативно          обґрунтованим, таким, що підлягає до задоволення виходячи з наступного :

          Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

          Згідно вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за Кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов‘язується надати грошові кошти ( кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Відповідно до ст. 572 ЦК України - забезпечення виконання зобов‘язання полягає в тому, що кредитор - заставодержатель набуває право у разі невиконання боржником зобов‘язання, забезпеченого заставою, отримати задоволення за рахунок ( вартості - ст.1 Закону України «Про заставу») заставленого майна.

          Згідно ст.589 ЦК України - за рахунок (вартість) заставленого майна заставодержатель має право задоволити           свої вимоги у повному обсязі, які визначаються на момент задоволення: відсотки, відшкодування збитків, неустойка, необхідні витрати по утриманню заставленого майна, витрати по стягненню.

          Згідно ст. 33 ч.1 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов‘язання іпотекодержатель вправі задоволити свої вимоги за основним зобов‘язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

          Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

          Право кожної особи на звернення на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

          Відповідно до ст. 651 ч. 1,2 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимог однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

18.10.2006 року між сторонами укладено Кредитний договір № 11059390000 із Додатковою угодою № 2 ( щодо зміни умов кредитного договору та реструктуризації) від 09.09.2009 року, відповідно до якого Позивач ( Банк) надав Відповідачу (Позичальник) кредит в сумі 1434000,00 грн.( Кредитний договір-1), а Позичальник прийняв та зобов‘язався повернути кредит у повному обсязі не пізніше 18 жовтня 2011 року, якщо не застосовується інший термін повернення кредиту.

18.09.2006 року між Банком та ТзОВ «Компанія «Агросвіт» укладено Кредитний договір № 11041848000 із Додатковою угодою № 2 ( щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації) від 09.09.2009 року ( Кредитний договір –2), згідно якого Позивач надав Позичальникові кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що становить 300000,00 грн., а Позичальник прийняв та зобов‘язався повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 18 вересня 2013 року, якщо не застосується інший термін повернення кредиту.

18.09.2006 року між Позивачем та ТзОВ «Компанія «Агросвіт» укладено Кредитний договір № 11041617000 із Додатковою угодою № 2 від 09.09.2009 року (Кредитний договір - 3) , відповідно до якого Банк надав Позивальникові кредит в сумі 1000000,00 грн. Позичальник прийняв та зобов‘язався повернути кредит у повному обсязі не пізніше вересня 2013 року, якщо не застосовується інший термін повернення кредиту.

18.09.2006 року між Позивачем та ТзОВ «Компанія «Агросервіс» укладено Кредитний договір № 11041632000 із Додатковою угодою № 2 від 09.09.2009 року (Кредитний договір –4) відповідно до якої Позивач надав Позичальникові кредит в сумі 200000,00 грн. Позивальник прийняв та зобов‘язався повернути кредит у повному обсязі не пізніше вересня 2013 року, якщо не застосується інший термін повернення кредиту.

20.09.2006 року між Позивачем та ТзОВ «Компанія «Агросервіс»укладено Кредитний договір № 11041601000 із Додатковою угодою № 2 ( щодо зміни умов кредитного договору та реструктуризації) від 09.09.2009 року ( Кредитний договір –5), відповідно до якого Позивач надав Позичальникові кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 520000,00 грн., а Позичальник прийняв та зобов‘язався повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 20 вересня 2013 року, якщо не застосується інший термін повернення кредиту.

Відповідно до умов Договорів - Позивальник зобов‘язувався використати кредит на зазначені у Кредитних договорах цілі та забезпечувати повернення отриманого кредиту та сплату нарахованих процентів та комісії у встановлені терміни.

На забезпечення виконання зобов‘язання Позивальника за Кредитним договором Позивач прийняв в іпотеку за Договором іпотеки від 18 жовтня 2006 року нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, згідно до опису майна - додатку № 1, що передається в іпотеку, затвердженого сторонами по даному договору іпотеки та належить на праві приватної власності КПП «Золочівське»( Відповідач), згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Золочівським МБТІ Львівської області.

У забезпечення виконання зобов'язання Позичалькика за Кредитними договорами - 2; -3; -4; -5; Позивач прийняв у іпотеку за Договором іпотеки від 18 вересня 2006 року із Договором про внесення змін до договору іпотеки від 20 вересня 2006р. та Договорами про внесення змін від 09 вересня 2009р. нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, згідно до опису майна - додатку №1, що передається в іпотеку, затвердженого сторонами по даному договору іпотеки. Згідно цього Договору іпотеки з додатковими угодами Відповідач відповідає в межах вартості заставного майна за виконання Позичальником зобов'язань, передбачених Кредитними договорами - 2; -3; - 4; -5.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, по кредитному договору Банк зобов'язується надати кредит позичальнику, в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Крім того, відповідно ст. ст. 525, 611 та до п. 11.1. Кредитних договорів де зазначено, що сторони погодили, що у випадку застосування будь - якого з п. н. 2.3, 5.3, 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4., Кредитних договорів та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін кредиту таким, що настав, згідно п. 1.2,2. Кредитних договорів. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит є обов'язковим до повернення з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку Позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі.

Згідно п. 5.7. Кредитних договорів Позивач також має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення на предмет застави, у випадку невиконання або неналежного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за згаданими договорами.

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 ГК України), у випадку порушення взятих на себе зобов'язань одним із суб'єктів господарювання —інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

У випадку порушення таких зобов'язань згідно п. 7.1. Кредитних договорів Позивач має право вимагати від позичальника, а позичальник зобов'язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі 72% від суми простроченої заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 09.02.2010 року загальна заборгованість ТзОВ «Компанія «Агросервіс»перед Позивачем за кредитними договорами становить 2683006,85 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів і на участь у судовому процесі.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. 124 Конституцією України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про заставу», ст.ст. 526, 530, 572, 589, 590, 651, 657, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 33,34,43,44, 82-84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Золочівське» (80716, Львівська обл. Золочівський район, с. Городиків, вул. Об‘їздна,1, код ЄДРПОУ 05393659) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»( 61050, м. Харків, пр-т Московський,60, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість в розмірі 2683006,85 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві приватної власності Колективному сільськогосподарському підприємству «Золочівське»(80716, Львівська обл. Золочівський район, с. Городиків, вул. Об‘їздна,1, код ЄДРПОУ 05393659), а саме :

- Склад - Є, площею 641,9 кв. м.;

- Навіс -Ж, площею 364,5 кв. м.;

- Склад - К, площею 201,14 кв. м.;

- Водонасосна - 3, площею 6,3 кв. м.;

- Пилорама - Л, площею 341,4 кв. м.;

- Підстанція - М, площею 95,7 кв. м.;

- Конюшня - Н, площею 75,0 кв. м.;

- Кормоцех - О, площею 641,7 кв. м.;

- Пташник № 4- Р, площею 1366,0 кв. м.;

- Пташник № 6 - С, площею 1128,1 кв. м.;

- Пташник - Т, площею 627,6 кв. м.;

- Водонасосна У, площею 23,6 кв. м.;

- Прохідна із ваговою - Ф, 73,0 кв. м.;

- Морозильна камера - X, 992,1 кв. м.;

Та обладнання:

- Апарат високого тиску - 2 шт;

- Брудер - 12 шт;

- Бункер для корму - 8 шт;

- Вентилятор - 54 шт;

- Газове обладнання - 1 шт;

- Монтаж і налагодження газового обладнання;

- Система вентиляції- 6 комплектів;

- Система годування - 6 комплектів;

- Система поїння - 6 комплектів;

- Спиралевидний подаючий пристрій корму з бункера - 5 комплектів.

3.          Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Золочівське» (80716, Львівська обл. Золочівський район, с. Городиків, вул. Об‘їздна,1, код ЄДРПОУ 05393659) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»( 61050, м. Харків, пр-т Московський,60, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Відповідно до ч. 3 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.