Рішення № 10389591, 12.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/26412.07.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український рибопромисловий

концерн»

до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Акціонерний-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»

про стягнення страхового відшкодування в розмірі 729 164,50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Юхимчук В.Є. –представник за довіреністю № 36/10 від 21.05.2010;

Фоя О.В. - представник за довіреністю № 38/10 від 21.05.2010;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: Колодуб Ю.В. - представник за довіреністю № 02-04/524 від 16.11.2009.

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»

до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»

про стягнення 466397,19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Колодуб Ю.В. - представник за довіреністю № 02-04/524 від 16.11.2009;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Український рибопромисловий концерн»до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерний-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»про стягнення страхового відшкодування в розмірі 729 164,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.10.2007 року між ним та відповідачем за участю третьої особи було укладено договір страхування заставленого майна (іпотеки) № 100-87/07/СМ.

Відповідно до додатку №1 застрахованим майном є цех соління та коптіння риби (корпус №1, виробничий корпус №2 з прибудовами, корпус №12).

19.03.2010 року відбулося руйнування корпусу № 12 та часткове пошкодження даху прибудови виробничого корпусу № 2, внаслідок тиску великої кількості снігу, що накопичився на даху.

Листом № 14/10 від 22.03.2010 року позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку стосовно застрахованого об'єкта, а супровідним листом від 01.04.2010 року було направлено відповідачу відповідні документи для оформлення страхового випадку.

У відповідь листом № 01-02/86-01 від 23.04.2010 року відповідач повідомив позивача про прийняття рішення щодо відмови позивачу у здійсненні страхового відшкодування, у зв'язку із невиконанням позивачем вимог п.6.5 п.п. 6.5.1 договору страхування.

У зв’язку з вищезазначеним позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року порушено провадження у справі № 33/264, розгляд справи призначено на 15.06.2010 року.

В судове засідання 15.06.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/264 від 31.05.2010 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи.

Представники позивача подали документи на виконання вимог ухвали суду від 31.05.2010 року.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки позовної заяви у зв'язку із наміром брати участь у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, те, що його неявка перешкоджає розгляду справи по суті, а також клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 06.07.2010 року.

Також, до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»про стягнення 466 397,19 грн.

Свої позовні вимоги третя особа з самостійними вимогами, обґрунтовує тим, 23.10.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український рибопромисловий концерн»та АКБ «Укрсоцбанк»було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №38.06-22-732, відповідно до якого позивач отримував грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості, що становив 120000,00 швейцарських франків.

У якості забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань перед третьою особою та з метою виконання умов вищезазначеного кредитного договору 23.10.2007 року був укладений Іпотечний договір № 38-02/1077. Предметом іпотеки відповідно до Іпотечного договору є нерухоме майно, а саме: цех соління та коптіння риби (корпус №1, загальною площею 14,6 кв.м.; виробничий корпус №2 з прибудовами, загальною площею 650,2 кв.м.; корпус № 12, загальною площею 767,8 кв.м.), яке розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Дударків, вулиця Леніна, 2а.

На виконання вимог вищезазначених договорів 23.10.2007 року між позивачем та ТДВ «Київ Ре», за участю третьої особи був укладений договір страхування заставленого майна (іпотеки) № 100-87/07/СМ.

19.03.2010 року стався страховий випадок.

У зв’язку з цим, третя особа має право задовольнити свої вимоги, щодо погашення суми строкової кредитної заборгованості позивача, яка станом на 14.06.2010 рік становить 67500,00 швейцарських франків, що за офіційним курсом Національного Банку України на 14.06.2010 рік становить 466397,19 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2010 року прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та призначено її розгляд на 06.07.2010 року.

У судовому засіданні 06.07.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати подію з руйнування (загибелі) корпусу №12 страховим випадком та стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 262767,31 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом оголошено перерву до 12.07.2010 року для дослідження та оцінки доказів по справі.

У судовому засіданні 12.07.2010 року після закінчення розгляду справи оголошено повний текст рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а третьої особи з самостійними вимогами повністю.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23.10.2007 року між TOB «Український рибопромисловий концерн»та АКБ «Укрсоцбанк»укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 38.06-22-732, відповідно до умов якого позивач отримав кошти в межах максимального ліміту заборгованості, що становив 120000,00 швейцарських франків.

У якості забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 38.06-22-732 від 23.10.2007 року , між тими ж сторонами укладено іпотечний договір № 38-02/1077 від 23.10.2007 року.

Відповідно до п.1.1 договору № 38-02/1077 від 23.10.2007 року предметом договору є наступне нерухоме майно: цех соління та коптіння риби (корпус №1, загальною площею 14,6 кв.м.; виробничий корпус № 2 з прибудовами, загальною площею 650,2 кв.м.; корпус № 12, загальною площею 767,8 кв.м.), який розміщений за адресою: Київська область, с. Дударків, вул. Леніна, 2-а.

Згідно з п.1.2 договору № 38-02/1077 від 23.10.2007 року загальна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 729169, 50 грн., що за офіційним курсом гривні по відношенню до швейцарського франку встановленим Національним банком України на день укладення цього договору (100 швейцарських франків = 429,6595 грн.) становить 169708 швейцарських франків 69 сантимів.

Пунктом 1.3 договору № 38-02/1077 від 23.10.2007 року передбачено, що вартість предмету іпотеки, відповідно до витягу №16095459 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.09.2007 року, виданого Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації становить 1690735,00 грн.

Відповідно до п.2.1.5 договору № 38-02/1077 від 23.10.2007 року іпотекодавець (позивач) зобов’язаний протягом одного робочого дня від дати укладення цього договору застрахувати предмет іпотеки в ТДВ «СК Київ Ре»на повну його вартість на користь іпотекодержавтеля з попереднім погодженням останнім такого страхування, та надати іпотеко держателю відповідний договір страхування.

Так, 23.10.2007 року між ТОВ «Український рибопромисловий концерн»(страхувальник), ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре»(страховик) та Московським відділенням Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк»(вигодонабувач) укладено договір страхування заставного майна (іпотеки) №100-087/07/СМ.

Відповідно до ч.1 статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.1.2 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року за умовами цього договору застрахованим майном є майно, що знаходиться у власності страхувальника та є предметом застави (іпотеки) згідно з договором (договорами) застави (іпотеки), укладеним між страхувальником та вигодо набувачем, як засіб забезпечення зобов’язань за договором кредиту (іпотеки). Перелік застрахованого майна визначено у додатку (додатках) до договору, який є його невід’ємною частиною.

Згідно з п.1.3 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року вигодонабувачем за цим договором є особа, зазначена в додатку (додатках) до цього договору.

Додатком №1 до договору страхування заставленого майна (іпотеки) №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року встановлено, що застрахованим майном є цех соління та коптіння риби (корпус №1, виробничий корпус №2 з прибудовами, корпус №12). Адреса об’єкту: Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Леніна 2-а.

Дійсна вартість застрахованого майна (дорівнює заявленій страховій вартості або оціночній вартості, визначеній відповідно до вимог законодавства України): 729164,50 грн.

Початок дії договору страхування з 24 жовтня 2007 року, але не раніше 00-годин дня наступного за днем надходження страхових платежів на рахунок страховика.

Закінчення дії договору страхування 23 жовтня 2010 року.

Страхувальник призначає вигодонабувачем: АКБ «Укрсоцбанк».

Відповідно до п.3.1.6 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року страховими випадками за цим договором є пошкодження, втрата або загибель застрахованого майна внаслідок подій, зазначених в додатку (додатках), зокрема, стихійних явищ (ураган, шторм, град, зливові дощі, тиск снігового шару, паводок, зсув, землетрус, гірські обвали і схід лавин).

19.03.2010 року відбулося руйнування корпусу № 12 та часткове пошкодження даху прибудови виробничого корпусу № 2, внаслідок тиску великої кількості снігу, що накопичився на даху.

Як вбачається з акту від 22.03.2010 року комісії у складі депутата Дударківської сільської ради, засновника позивача та начальника цеху позивача, в ніч з 19 на 20 березня 2010 року під тиском снігового шару сталося руйнування корпусу №12 та частково даху прибудови корпусу В-II виробничих приміщень ТОВ «Український рибопромисловий концерн»в селі Дударків, вул. Леніна 2-А, Бориспільського району Київської області. Стан корпусу №12 не придатний для використання та не підлягає ремонту. Дах прибудови корпусу В-II підлягає ремонту.

22.03.2010 року, в зв'язку із настанням обставин, що спричинили руйнування відповідного нерухомого майна, позивач повідомив Бориспільське РУ ГУ МНС України в Київській області про руйнування та пошкодження відповідних господарських будівель.

Довідкою №484 від 01.04.2010 року виданої РУ ГУ МНС України в Київській області зафіксовано те, що за результатами здійсненого виїзду та обстеження пошкоджених будівель виявлено, що корпус № 12 зруйнований, а дах виробничого корпусу № 2 пошкоджений. Імовірною причиною руйнування та пошкодження є велика кількість снігу, що накопичився на даху.

До матеріалів справи додано довідку Українського гідрометеорологічного центру від 01.04.2010 року за № 13-20/550, в якій вказано, що за даними метереологічної станції Бориспіль, 19 березня 2010 року висота снігового покриву на 08 годину ранку становила 25 см. без опадів, а 20 березня 2010 року висота снігового покриву на 08 годину ранку становила 18 см.

Листом вих. №14/10 від 22.03.2010 року позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку стосовно застраховано об’єкта.

Відповідно до п.6.5 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року у разі настання події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник зобов’язаний:

6.5.1 негайно повідомити про це органи міліції, пожежної охорони, аварійних служб водопровідних, каналізаційних та теплових мереж, в компетенцію яких входить ліквідація наслідків подій, що викликали настання страхового випадку, та розслідування причин їх виникнення та вимагати від них оформлення документів щодо факту настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок;

6.5.2 при можливості негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту, коли страхувальник дізнався або повинен був дізнатись про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, письмово повідомити страховика про її настання шляхом подання заяви із зазначенням обставин події й характеру збитків;

6.5.3 вжити всіх заходів у межах можливостей страхувальника для зменшення негативних наслідків та збитків від події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, зокрема, але не обмежуючись:

6.5.3.1          щодо врятування застрахованого майна;

6.5.3.2 щодо усунення причин, що призводять до виникнення додаткового збитку, в т.ч. забезпечити охорону пошкодженого застрахованого майна і виконувати всі доцільні інструкції, отримані від страховика;

6.5.4 зберегти до прибуття вповноваженого представника страховика та пред'явити пошкоджене застраховане майно чи залишки від нього в тому вигляді, в якому воно було після події. Зміна картини місця події припустима тільки якщо це диктується письмовими вказівками державних органів, розуміннями безпеки, зменшенням розміру збитку;

6.5.5 забезпечити представнику страховика можливість безперешкодного огляду ушкодженого майна, з'ясування причин, розмірів збитку, а також забезпечити участь представника страховика в будь-яких комісіях, створюваних для встановлення причин і визначення розміру збитку;

6.5.6 надати страховику можливість зафіксувати картину події за допомогою фото, відеозйомки, а також виконання інших дій відповідно до пунктів 6.2.1 - 6.2.5 Договору;

6.5.7 у разі виявлення осіб, винних у спричиненні збитків, передати представнику страховика усі документи, що підтверджують його право вимоги до осіб, винних у спричиненні збитків;

6.5.8 у разі внесення змін до договору кредиту в частині пролонгації терміну погашення заборгованості за ним протягом двох робочих днів від дати прийняття рішення про внесення змін до договору кредиту надати письмову заяву про намір внести зміни до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту настання страхового випадку, а саме 22 березня 2010 року, що був першим робочим днем після настання страхового випадку. Тобто, позивачем було повідомлено відповідача про настання страхового випадку негайно, як тільки з’явилася можливість, і в межах строку встановленого умовами п.п.6.5.2 договору страхування.

Відповідно до п.7.1 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року для врегулювання страхового випадку страхувальник зобов'язаний звернутись до страховика з заявою відповідно до умов пункту 6.5.2 договору та надати достовірну інформацію і документальні докази, необхідні для підтвердження факту настання страхового випадку, його наслідків та визначення розміру збитку, а саме:

7.1.1 висновки щодо причини настання та характеру збитків від державних установ, у веденні яких знаходяться події аналогічні тієї, що призвела до збитків;

7.1.2 перелік пошкодженого, втраченого чи знищеного застрахованого майна;

7.1.3 документи, що підтверджують вартість застрахованого майна на момент укладання договору страхування;

7.1.4 документи, які підтверджують розмір збитків страхувальника, заподіяних внаслідок настання страхового випадку;

7.1.5 документи, які підтверджують розмір забезпечених згідно з договором застави зобов'язань на дату настання страхового випадку;

7.1.6 документи, що підтверджують майновий інтерес страхувальника/вигодонабувача у застрахованому майні;

7.1.7 інші документи на запит страховика, необхідні для з'ясування обставин настання страхової події, а також розміру збитків.

На виконання пункту 7.1 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року страхування позивачем із супровідним листом від 01.04.2010 року було направлено відповідачу відповідні документи для оформлення страхового випадку. Даний лист з документами був отриманий відповідачем 01.04.2010 року, що підтверджується відміткою ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре»№02-13/117 від 01.04.2010 року.

У відповідь листом вих. №01-02/86-01 від 23.04.2010 року ТДВ «Страхова компанія «Київ Ре»керуючись п.п. 6.2.8 договору повідомила про прийняте рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування у зв’язку з невиконанням позивачем п.6.5 п.п.6.5.1 договору страхування.

Так, відповідно до п.п. 6.5.1 п.6.5 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року, у разі настання події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник зобов’язаний негайно повідомити про це органи міліції, пожежної охорони, аварійних служб водопровідних, каналізаційних та теплових мереж, в компетенцію яких входить ліквідація наслідків подій, що викликали настання страхового випадку, та розслідування причин їх виникнення та вимагати від них оформлення документів щодо факту настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок.

Таким чином, вищезазначеною статтею визначений вичерпний перелік органів в які б міг звернутися позивач, проте до компетенції жодного з цих органів не входить ліквідації тих наслідків, які викликали настання страхової події по даній справі, а також до компетенції цих органів не входить розслідування причин їх виникнення в даному конкретному випадку.

Крім того, термін «негайно»- це «оцінююче поняття», чітке визначення якого відсутнє. Таким чином, під терміном «негайно»слід розуміти та визначати мінімально короткий строк, як тільки з’явиться можливість.

Поняття «надзвичайна ситуація»—це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Оскільки, руйнування нерухомого майна внаслідок тиску великої кількості снігу не є надзвичайною подією, то повідомлення Бориспільського РУ ГУ МНС України в Київській області про руйнування та пошкодження відповідних господарських будівель не було обов’язковим для позивача, так як до компетенції цього органу входить вирішення питань пов’язаних виключно з надзвичайними ситуаціями.

Виходячи із формулювання п.п. 6.5.1 п. 6.5 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року, вбачається, що в даному конкретному випадку, позивач не повинен був сповіщати державні органи, що зазначені в договорі страхування або будь-які інші, про страховий випадок, що стався внаслідок тиску снігового шару.

А, повідомивши за своєю ініціативою Бориспільське РУ ГУ Міністерства надзвичайних ситуацій України в Київській області про руйнування та пошкодження відповідних господарських будівель було здійснено тільки для отримання довідки про підтвердження факту даної події.

У зв’язку з вищезазначеним, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем рішення про відмову у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4.1 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року розмір страхового відшкодування обчислюється у разі повної загибелі або втрати застрахованого майна, крім земельної ділянки - в розмірі дійсної вартості застрахованого майна, за вирахуванням франшизи, але не більше страхової суми.

Згідно з п.7.5 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року страхове відшкодування сплачується за вирахуванням зносу пошкодженого майна.

Згідно додатку № 1 до договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року, встановлено, що страхова сума по страховому ризику «стихійні явища»становить 729164,50 грн.; безумовна франшиза по страховому ризику «стихійні явища»становить 3 % від страхової суми.

Тобто, франшиза становить 21874,94 грн. (729164,50 грн. * 3%).

Відповідно до довідки, наданої позивачем, амортизація нерухомого майна, корпусу № 12, становить 113414,07 грн.

Згідно з висновком, що був складений 20.09.2007 року Центром незалежної оцінки власності «Актив плюс», за результатами проведення незалежної оцінки вартості Нерухомого майна, встановлено, що ринкова вартість нерухомого майна становить 1690735,00 гривень без урахування ПДВ, виходячи з курсу НБУ на момент проведення оцінки, а саме: 5,05 грн. за 1 дол. США.

В свою чергу, ринкова вартість окремого корпусу № 12, що був зруйнований 19.03.2010 року під тиском снігового шару, складала 121000 доларів США або 611050,00 грн. при офіційному курсі НБУ 5,05 грн. за 1 долар США.

Однак, на момент подання даної позовної заяви офіційний валютний курс Національного банку України складав 7,93 грн. за 1 долар США.

Таким чином, на момент слухання даної судової справи, дійсна вартість нерухомого майна (корпус № 12), становить 959530,00 грн., з урахуванням офіційного валютного курсу Національного банку України, що дорівнює 7,93 грн. за 1 долар США.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, виходячи із дійсної на момент слухання даної судової справи вартості застрахованого майна та за вирахуванням франшизи і зносу пошкодженого майна, становить 824240,00 грн..

Однак, відповідно до пункту 7.4.1 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року, розмір відшкодування не може бути більший за страхову суму.

Оскільки, згідно додатку № 1 до договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року, страхова сума по страховому ризику «стихійні явища»(тиск снігового шару) дорівнює 729164,50 гривень, то розмір страхового відшкодування в даному конкретному випадку дорівнює страховій сумі, що вказана в договорі страхування, а саме: 729164,50 грн.

Відповідно до п.7.7 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року страхове відшкодування виплачується в межах страхової суми наступним чином:

- вигодонабувачу –в сумі збитків, але не більше суми вимог вигодонабувача до страхувальника за відповідним Договором кредиту;

- страхувальнику –в розмірі перевищення суми страхового відшкодування над сумою вимог вигодонабувача до страхувальника, зазначених в п.п. 7.7.1. Договору страхування.

В матеріалах справи наявна довідка АКБ «Укрсоцбанк»Київська міська філія №38.06-11/26-13147 від 31.03.2010 року в якій зазначено, що заборгованість позивача за комерційним кредитом станом на 19.03.2010 року становить 67500,00 швейцарських франків.

Таким чином, враховуючи вищезазначене вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (вигодонабувача) щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 466397,19 грн. (що складається з суми строкової кредитної заборгованості позивача перед третьою особою станом на 14.06.2010 року та яка становить 67500,00 швейцарських франків, що за офіційним курсом гривні по відношенню до швейцарського фіранку, встановленому Національним банком України на 14.06.2010 року (100 швейцарських франків –690,9588 гривень) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв’язку з тим, що сума в розмірі 729164,50 грн., що підлягає страховому відшкодуванню відповідачем на користь вигодонабувача перевищує суму вимог вигодонабувача, тому у відповідності до п.7.7 договору №100-087/07/СМ від 23.10.2007 року вимоги позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Український рибопромисловий концерн»про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 262767,31 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд визнати подію з руйнування (загибелі) корпусу №12 страховим випадком. Розглядаючи вказану вимогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Господарським судам підвідомчі справи, визначені статтею 12 ГПК України, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір носять господарський характер.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав –це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права. Аналогічні положення містяться і в частині 2 статті 20 Господарського кодексу України, де сказано, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Судом встановлено, що позивач просить визнати подію з руйнування (загибелі) корпусу №12 страховим випадком, тобто встановити даний юридичний факт.

Суд зазначає, що встановлення певних фактів у порядку господарського судочинства не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне (господарське). Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

На відміну від норм ЦПК України (п. 4 ст. 254 та Глава 37), яким передбачено можливість розгляду судами в порядку окремого провадження справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, ГПК України не містить положень щодо підвідомчості таких спорів господарським судам. Отже, категорія спорів щодо встановлення певних юридичних фактів у правовідносинах між юридичними особами не підлягає розгляду господарськими судами, оскільки предмет спору не відповідає встановленим законом способам захисту прав.

У пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2229 від 25.11.2005 зазначено, що дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

Відтак, зазначена вимога позивача про визнання події з руйнування (загибелі) корпусу №12 страховим випадком розглядається судом, як один з елементів оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог позивача про стягнення суми страхового відшкодування.

За таких обставин, позовна вимога позивача про визнання страховим випадком події з руйнування (загибелі) корпусу №12 не визнається судом обґрунтованою та є такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»(юридична адреса: 01033 м. Київ, вул. Тарасівська, 38, фактична адреса: 0134, м. Київ, вул. Пушкінська, 2-4/7, оф. 4, п/р 26506001752471 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 33442139) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український рибопромисловий концерн»(02095, м. Київ, вул. Шумського, 4-а, п/р 26002038615000 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 531005, код ЄДРПОУ 30404546) страхового відшкодування в розмірі 262767 (двісті шістдесят дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 67 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині визнання події з руйнування (загибелі) корпусу №12 страховим випадком відмовити.

4. Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»задовольнити повністю.

5. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»(юридична адреса: 01033 м. Київ, вул. Тарасівська, 38, фактична адреса: 0134, м. Київ, вул. Пушкінська, 2-4/7, оф. 4, п/р 26506001752471 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 33442139) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь на користь Акціонерного-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, к/р 32001100801 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001, код ЄДРПОУ 00039019) страхове відшкодування в розмірі 466397 (чотириста шістдесят шість тисяч триста дев’яносто сім) грн. 19 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 663 (чотири тисячі шістсот шістдесят три) грн. 97 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий